Справа № 357/9169/25
1-кс/357/1278/25
24 червня 2025 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 120251110300037001388, відомості про яке 16.06.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
про накладання арешту на тимчасово вилучене майно,
17.06.2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 120251110300037001388, відомості про яке 16.06.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення 15.06.2025 огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон білого кольору марки «Apple» модель «Iphone 6», IMEI: НОМЕР_1 , сім карту мобільного оператору Київстар із номером НОМЕР_2 , із забороною використання та розпорядження вказаного майна, а у разі необхідності використовувати його для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.
Клопотання мотивоване тим, що 16.06.2025 о 10:28 год., до чергової частини Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 (мати), про те, що сусід ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_6 , 2011 р.н. (13 років). Установлено, що 15.06.2025 приблизно о 10:20 год, ОСОБА_5 , 1952 р.н., перебуваючи в одній з кімнат будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (за місцем проживання малолітньої),вчинив розпусні дії щодо ОСОБА_6 , 2011 р.н., які виразились в дотиках до статевих органів.
15.06.2025 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон білого кольору.
16.06.2025 проведено огляд вилучених речей та встановлено, що вказаний мобільний телефон білого кольору має марку «Apple» модель «Iphone 6», IMEI: НОМЕР_1 , а також у вказаному мобільному телефоні наявна сім карта мобільного оператору Київстар із номером НОМЕР_2 .
Виходячи з того, що було виявлено та вилучено предмет, який може містити відомості, які були використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення пов'язаного з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, а також для встановлення відомостей, що містяться у вище зазначених речах та предметах шляхом проведення судових експертиз, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Слідчий суддя перевіривши клопотання про накладення арешту на майно на його відповідність вимогам КПК, встановив що клопотання підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1-8 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні жодній особі повідомлення про підозру не оголошено, тобто вказане майно, є майном осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а тому є третіми особами.
Згідно із вимогами ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.
Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернулася слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 , що суперечить, вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
Також, на порушення вимог п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 171 КПК України у матеріалах доданих до клопотання та у самому клопотанні слідчий не вказує мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. В описовій частині клопотання слідчий зазначає, що майно на яке слід накласти арешт є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення пов'язаного з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, в той час, коли кримінальне провадження вчинене проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Крім того, слідчий не вказує на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить обґрунтувати або конкретні факти і докази, що свідчили б про володіння (користування) вказаним майном третіми особами, не зазначає відомостей про користувача/володільця тимчасово вилученого майна, яке підлягає арешту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Однак слідчий у клопотанні не обґрунтовує режим арешту, який слід застосувати: розпорядження та використання майна.
Також, слідчий не вказує у клопотанні і місце зберігання вилученого майна.
Викладене вказує на те, що клопотання не відповідає вимогам закону щодо його змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна…
Виявленні недоліки, а саме відсутність у клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна мети накладення арешту, конкретного переліку та виду майна, на який слід накласти арешт, режиму арешту, відомостей про власника/володільця/користувача такого майна, позбавляють слідчого суддю при розгляді клопотання по суті виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя вважає, що клопотання подане з порушенням вимог кримінального процесуального кодексу, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору з встановленням строку у сімдесят дві години для усунення наведених вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 120251110300037001388, відомості про яке 16.06.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, повернути прокурору Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , встановивши строк в сімдесят дві години для виконання вимог передбачених ст. 171 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7