Романівський районний суд Житомирської області
290/296/25
2/290/281/25
Іменем України
Заочне
24 червня 2025 рокуселище Романів
Вступна частина
Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого суду Шакалова Андрія Вікторовича розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. ЗО, ЄДРПОУ 35625014 до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Описова частина
1.Рух справи
1.1. 05 березня 2025 року зазначена справа надійшла до суду, у цей же день була розподілена судді Шакалову А.В.
1.2. 10 березня 2025 року отримано відповідь з Єдиного Державного демографічного реєстру, адреса відповідача підтверджена, справа підсудна Романівському районному суду Житомирської області.
1.3. Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
1.4. Сторони повідомлені про розгляд справи належним чином. У матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу (трек номер 0601122001559) та відповідачу (трек номер 0601122111095).
1.5. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
1.6. Суд вирішив проводити заочний розгляд справи.
1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1.1 29 вересня 20219 року ОСОБА_1 заповнена Анкета-Заява на отримання кредиту у розмірі 29389,00 грн в АТ «ОТП БАНК».
1.2. 29 вересня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2026352733, на умовах якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 29389 грн на придбання товару у продавця ТОВ «Комфі Трейд», дата остаточного повернення кредиту 29.09.2021, строк на який надається кредит визначено Графіком платежів.
1.3. Відповідно до п. 1.2 Договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.
1.4. Відповідно до п. 1.4 Договору датою (моментом) надання Банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на рахунок продавця і на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту.
1.5. 29 вересня 2019 року сторонами підписано і Паспорт споживчого кредиту. Додаток 1 до паспорта споживчого кредиту від 10.01.2019 - Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, згідно з яким загальна вартість кредиту - 45261,72 грн також підписаний сторонами.
1.6. ОСОБА_1 отримана картка, емітовану на його ім'я, для погашення кредитних платежів номер рахунку НОМЕР_2 .
1.7. 29 вересня 2019 відповідач придбав телевізор Samsung QE49Q67RAUXUA, вартістю 27099,00 грн, та оплатив послугу «ПП Comfy Assist замовлення зі строком дії 1 рік» - 4900,00 грн.
1.8. 28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передав фактору право грошової вимоги, що належить йому.
1.9. Згідно з п. 1.2 Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов договору.
1.10. Згідно з п. 1.3. Фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
1.11.Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
2. Норми права, застосовані судом.
2.1.Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
2.2. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
2.3. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2.4. Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
2.5. Якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
2.6. Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
2.7. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
2.8. В порядку визначеному частиною 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
2.9. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
2.10. За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
2.11. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
2.12. Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.13. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
2.14. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
2.15. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
2.16. Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
2.17. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
2.18. Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
2.19. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2.20. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
2.21. Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
3. Висновки суду.
3.1. Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
3.2. Договір факторингу долучений до справи не у повному обсязі, з відсутньою сумою розміру портфеля заборгованості, суми оплати, яку повинен здійснити фактор та без доказів перерахування коштів за договором факторингу, що ставить під сумнів належним чином виконання ним умов укладеного Договору факторингу.
3.3. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що стороною позивача не доведене право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором.
3.4. Крім цього, до матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості відповідача, розмір якої, як в ньому вказано, становить 78693,94 грн та складається з 49000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 29693,94 грн заборгованості за відсотками.
3.5. Розрахунок сформований представником позивача, а не первісним кредитором, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити, з якого часу відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, та чи вірно нараховані відсотки.
3.6. Крім цього, як вбачається з кредитного договору №2026352733 від 29.09.2019 сума кредиту становила 29389,00 грн, проте в розрахунку вказана сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 49000 грн, то не зрозуміло, яким чином та на підставі яких факторів указане тіло кредиту збільшилось на 19611 грн.
3.7. Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначена представником позивача сума заборгованості за кредитним договором №2026352733 від 29.09.2019, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків представника позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Не є належним та допустимим доказом.
3.8. Також, під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір №2026352733 від 29.09.2019 мав строк дії 24 місяці, але з долученого розрахунку не зрозуміло, чи нараховані відсотки відповідно до норм ст. 1048 ЦК України.
3.9. Отже, зазначений розрахунок заборгованості суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України.
3.10. Встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором.
3.11. Такий правовий висновок міститься в Постанові Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 01.02.2023 № 199/7014/20 (61-17825св21).
3.12. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
3.13.Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
3.14. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
3.15. Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
3.16. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
3.17. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
3.18. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
3.19. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
3.20. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було підтверджено наявності заборгованості за кредитом саме в тій сумі, про яку зазначає представник позивача та не підтверджено права вимоги до відповідача, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
3.21. Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
При ухвалені рішення суд керувався ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
1.Рішення судді.
1.1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
2. Роз'яснення суду, щодо порядку оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
2.1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
2.2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
2.3.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
2.4. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
2.5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
2.6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
2.7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ