Справа № 289/916/25
Номер провадження 4-с/289/4/25
24.06.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця,
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою, в якій просить визнати дії приватного виконавця Волкової Є.О. щодо арешту її коштів як боржника в межах виконавчого провадження №77944134 неправомірними, скасувати постанову від 01.05.2025 вказаного виконавця та зобов'язати її зняти арешт накладений на грошові кошти ОСОБА_1 . Свою скаргу обґрунтовує тим, що є боржником в межах виконавчого провадження №77944134, відкритого на підставі виконавчого листа №289/1616/24, виданого 25.04.2025 Радомишльським районним судом Житомирської області про стягнення з неї на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №787658 про надання кредиту від 29.12.2021. 01.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №77944134, внаслідок чого накладено арешт на три банківські рахунки в АТ «Державний ощадний банк України». Також накладено арешт на рахунок, який призначений для зарахування пенсії, а такий арешт грубо порушує її конституційні права.
09.06.2025 від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. надійшло клопотання про закриття провадження по справі, яке мотивоване тим, що станом на 06.06.2025 документального підтвердження від боржниці, що арештовані рахунки мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, до приватного виконавця не надходило. 22.05.2025 приватним виконавцем була винесена постанова про зняття арешту з рахунків, яка за вих. №32467 була направлена до виконання до АТ «ОЩАДБАНК», а також сторонам до відома. Предмет спору у даній справі відсутній, оскільки арешт з рахунку знято.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак скаржниці в поданій скарзі просила суд провести розгляд справи без її участі.
Частиною 2 ст. 450 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності державного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.04.2025 Радомишльським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист у справі №289/1616/24 згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №787658 про надання кредиту від 29.12.2021 в сумі 50618,61 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн, який пред'явлений до виконання за заявою стягувача - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с. 27, 28).
30.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження №77944134 з примусового виконання виконавчого листа №289/1616/24, виданого 25.04.2025 (а.с. 30).
Відповідно до постанови від 01.05.2025 про арешт коштів боржника у ВП №77944134 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на яке заборонено законом та належить боржнику (а.с. 32).
Із довідок, виданих АТ «ОЩАДБАНК», слідує, що ОСОБА_1 має в банку рахунок для зарахування пенсії (а.с. 10, 11).
22.05.2025 приватним виконавцем Волковою Є.О. винесено постанову про зняття арешту з коштів, згідно якої під час проведення виконавчих дій, було встановлено, що один із належних боржнику рахунків, який було арештовано виконавцем з метою примусового виконання виконавчого документа, який перебуває на виконанні, є рахунком для зарахування боржнику соціальних виплат (пенсії), тому арешт з нього знято (а.с. 34).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Накладаючи арешт на грошові кошти боржниці, яка не виконала судове рішення, приватний виконавець у постанові від 01.05.2025 зазначила, що арешт накладається на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику.
Відтак, приватним виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Повідомлень від банківської установи про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання до приватного виконавця не надходило і докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
До того ж слід зазначити, що ОСОБА_1 не долучено до матеріалів скарги доказів того, що вона зверталася до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів, які надходили в якості пенсійних виплат. Крім того, належних та допустимих доказів, що приватний виконавець отримував таку заяву від ОСОБА_1 та зареєстрував її в АСВП надано не було.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) вказано, що «виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). […] Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів».
Враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів скарги, тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 447, 453 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО