24 червня 2025 року № 320/45982/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., секретаря судового засідання Полякової А.В. розглянувши у приміщенні суду м. Києва у відкритому судовому засіданні адміністративну справу пза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (Київська обл. Києво Святошинський район м. Вишневе вул. Промислова буд. 5, код ЄДРПОУ 32294905) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57, код ЄДРПОУ 43968079), за участі:
представника позивача - Залуніна Кирила Вадимовича;
представника відповідача - Маланія Максима Миколайовича
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.07.2024 № 0006720403
Суть спору.
ТОВ "Експансія" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.07.2024 №0006720403.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.10.2024 відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 27.11.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
26.02.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/45982/24 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025).
Ухвалою суду від 05.03.2025 адміністративну справу № 320/45982/24 прийнято до провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 07.04.2025 задоволено клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 14.04.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 07.05.2025 задоволено клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.06.2025 задоволено клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Аргументи сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» (далі - позивач) отримало складений Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - контролюючий орган/ДПС) Акт від 05.06.2024 № 574/32-00-07-06-14/40720198 (далі - Акт).
У висновках Акту зазначено, що Товариством порушено п 57.1 ст. 57, п.п. 222.1.1 п 222.1 ст.222 ПКУ та пп. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ ПКУ в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з акцизного податку за грудень 2022 року, травень 2022 року - листопад 2022 року у сумі 5 611 653,50 грн.
На Акт перевірки подано заперечення. Вони залишені без задоволення, а висновки Акту
перевірки без змін.
Надалі на підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2024 № 0006720403 на суму 1 620 302,63 грн.
Позивачем на податкове повідомлення-рішення подано скаргу до ДПС України. У подальшому скаргу залишено без задоволення.
Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.07.2024 №0006720403, та вважає, що останнє підлягає скасуванню, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» з 02.05.2022 по 31.07.2023 перебувало на спрощеній системі оподаткування.
Згідно з пп.69.1 п.69 підрозд.10 розд. XX ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
Тобто, норма пп.69.1 п.69 підрозд.10 розд. XX ПКУ діє для нарахувань, які припадають на період з 24.02.2022 по 01.05.2022 (включно).
Згідно встановлених перевіркою обставин граничних терміни сплати по деклараціям на думку відповідача становить: за грудень 2021 р. - 31.01.2022; за травень 2022 р. - 01.08.2022; за червень 2022 р. - 01.08.2022; за липень 2022 р. - 30.08.2022; за серпень 2022 р. - 30.09.2022; Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.10.2024 7 за вересень 2022 р. - 31.10.2022; за жовтень 2022 р. - 30.11.2022; за листопад 2022 р. - 30.12.2022.
Відповідачем вказано, що несвоєчасно сплачені ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» узгоджені грошові зобов'язання з акцизного податку за травень 2022 року, сплата по яким відбулась з 29.08.2022 по 28.09.2022, підпадає під порушення вимог даного пункту. Несвоєчасно сплачені ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» узгоджені грошові зобов'язання з акцизного податку за грудень 2021 року, сплата по яким відбулась 28.06.2022, підпадає під порушення вимог п. 57.1 ст. 57, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ.
Також, несвоєчасно сплачені ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» узгоджені грошові зобов'язання з акцизного податку за період червень - листопад 2022 року, сплата по яким відбулась з 28.09.2022 по 05.01.2023, підпадає під порушення вимог п. 57.1 ст. 57, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ.
Таким чином, в порушення п. 57.1 ст. 57, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 та пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначеного у податкової декларації з акцизного податку за грудень 2021 року, за травень - листопад 2022 року на загальну суму 5 611 653,50 гривень
Ураховуючи наведене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.07.2024 №0006720403 винесено правомірно.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.04.2024 року №99-п, підпункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, ст. 79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку за грудень 2021 Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.10.2024 2 року, за травень - листопад 2022 року.
Копію наказу контролюючого органу від 24.04.2024 за №99-п, повідомлення на перевірку від 24.04.2024 року за №50/32-00-07-04-13 направлено засобами поштового зв'язку та вручено 29.04.2024 за довіреністю уповноваженій особі ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905).
Актом документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначеного у податкової декларації з акцизного податку за грудень 2021 року, за травень - листопад 2022 року на загальну суму 5 611 653,50 гривень.
ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» не погодившись з висновками Акту перевірки направлено до контролюючого органу заперечення листом від 14.06.2024 №417 (вх. 4953/6 від 14.06.2024).
За результатами розгляду направленого до контролюючого органу заперечення від 14.06.2024 №417 (вх. 4953/6 від 14.06.2024), постійною комісією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів прийнято рішення щодо правомірності , та визнання такими, що відповідають нормам діючого законодавства, висновків акту від 05.06.2024 в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначеного у податкової декларації з акцизного податку за грудень 2021 року, за травень - листопад 2022 року на загальну суму 5611653,50 гривень.
На підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» від 05.06.2024 №574/32-00-07-06-14/32294905 та за результатом розгляду заперечень Східним МУ ДПС було винесено податкове повідомлення рішення від 03.07.2024 № 0006720403 (далі - ППР).
Не погодившись з винесеним ППР ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» було направлено скаргу від 16.07.2024 №486 для оскарження даного рішення до ДПС України. ДПС України згідно Рішення про результати розгляду скарги від 12.09.2024 №27659/6/99-00-06-03-01 залишено без змін ППР Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 03.07.2024 №0006720403, а скаргу платника податків - без задоволення.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 03.07.2024 №0006720403 протиправним, необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства у зв'язку з чим звернувся в суд з адміністративним позовом.
Релевантні джерела права та висновки суду.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Як встановлено судом вище відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.04.2024 року №99-п, підпункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, ст. 79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку за грудень 2021 Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.10.2024 2 року, за травень - листопад 2022 року.
Копію наказу контролюючого органу від 24.04.2024 за №99-п, повідомлення на перевірку від 24.04.2024 року за №50/32-00-07-04-13 направлено засобами поштового зв'язку та вручено 29.04.2024 за довіреністю уповноваженій особі ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905).
Суд звертає увагу, що позивачем не оскаржується протиправність податкового-повідомлення рішення з підстав процедурних порушень проведення перевірки.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Платниками податків визнаються зокрема юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом (стаття 15 ПКУ).
Суб'єкт податкового правопорушення є платником акцизного податку відповідно підпункту 11 пункту 1 статті 212 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/ або Митним кодексом України (п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Відповідно до п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Нормами пункту 35.1 статті 35 ПКУ визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Сплата податків, зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПКУ).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПКУ).
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 ПКУ).
Виконанням податкового обов'язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПКУ).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п.38.2 ст. 38).
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до пп. 222.1.1 п. 222.1 ст.222 ПКУ суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Згідно пункту 223.1 статті 223 ПКУ базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. (пункт 223.2 статті 223 ПКУ).
Суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період. (підпункт 222.1.1 пункт 222.1 статті 222 ПКУ).
Судом встановлено, що відповідно до Акта документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 05.06.2024 № 574/32-00-07-06-14/32294905 граничні терміни сплати по деклараціям з акцизного податку становлять: за грудень 2021 р. - 31.01.2022; за травень 2022 р. - 01.08.2022; за червень 2022 р. - 01.08.2022; за липень 2022 р. - 30.08.2022; за серпень 2022 р. - 30.09.2022; за вересень 2022 р. - 31.10.2022; за жовтень 2022 р. - 30.11.2022; за листопад 2022 р. - 30.12.2022.
Разом з тим, платник податків ТОВ «Експансія» скористався правом на застосування спрощеної системи згідно вимог передбачених підрозділом 8 розділу XX ПК України «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку».
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Експансія» перебувало на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою 2% з 02 травня 2022 року по 31.07.2023. Згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, платники єдиного податку 3-ї групи, які використовують особливості оподаткування за ставкою 2%, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, строки яких припадають на період із 24 лютого 2022 року до дня переходу на таку систему оподаткування, за умови виконання цих обов'язків протягом 60 календарних днів з дня переходу.
Суд звертає увагу, що при наявності факту переходу платника на спрощену систему оподаткування третьої групи за ставкою 2% та сплати відповідних податкових зобов'язань у межах встановленого 60-денного строку, застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових обов'язків є неправомірним. Суд наголощує, що положення пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX ПКУ є спеціальною нормою, яка має пріоритет перед загальними правилами щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податків, і покликана компенсувати негативні наслідки, пов'язані із воєнним станом та особливими обставинами перехідного періоду.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що заборгованість, яка виникла у позивача після 24.02.2022 та до моменту його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки не може вважитися податковим боргом у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Отже, контролюючий орган не мав правових підстав для зарахування сплачених позивачем сум за поточні податкові періоди після його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення у період з 24.02.2022 до 02.05.2022 р.р. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, що призвело до виникнення у позивача прострочення сплати акцизного збору у наступних податкових періодах.
При цьому суд відзначає, що зобов'язання з акцизного податку за лютий - березень 2022 року були сплачені Позивачем з дотримання положення абз. 5 пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, що сторонами не оспорюється.
Разом з тим, як було зазначено вище, особливості з питань оподаткування у період дії воєнного стану передбачено, зокрема п. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПК України, а тому посилання контролюючого органу на п. 297.1 ст.297 ПК України є необґрунтованим з огляду на положення абз. 5 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд.ПК України.
Відповідно до абз. 5 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накпадних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. Вказана норма прийнята пізніше та є спеціальною для платників єдиного податку за ставкою 2% на період воєнного стану у порівнянні з нормою п.87.9. ст.87 ПК України, відповідно, положення пп.69.1 п.69 підрозд. 10 розд. XX ПК України мають перевагу у застосуванні до платника податків у порівнянні з приписами ст.87 Податкового кодексу України.
Дійсно, відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Проте, у даному випадку важливим є встановлені пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами, внесеними Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» особливості як з питань оподаткування так і питань визначеного законодавством перебігу строків, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд вважає за доцільне наголосити, що виходячи з вимог наведеної норми (п.69 підрозд.10 розділу ХХ «Перехідні положення ПКУ), починаючи з 24.02.2022 і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану взагалі відсутні підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 цього Кодексу для суб'єктів господарювання, якими починаючи з 1 квітня 2022 року поданні заяви про реєстрацію платником єдиного податку третьої групи з особливостями на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
За наведених обставин, згадана контролюючим органом заборгованість, яка виникла у позивача після 24.02.2022 та до моменту його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки - не може вважитися податковим боргом у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а відповідно, контролюючий орган не мав правових підстав для самостійного зарахування сплачених позивачем сум за поточні податкові періоди після його переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення у період з 24.02.2022 до 02.05.2022 р.р. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, на що контролюючі органи також неодноразово звертали увагу у своїх роз'ясненнях під час воєнного стану.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюєтсья відповідачем позивач ТОВ «Експансія» здійснив перехід на спрощену систему оподаткування третьої групи з 2% ставки саме 02 травня 2022 року, перебував на спрощеній системі до 31.07.2023, після чого повернувся на загальну систему оподаткування та сплатив узгоджені суми акцизного податку за періоди травень - листопад 2022 року в межах 60 календарних днів від дати такого переходу, що відповідає критеріям пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX ПКУ. Відповідно, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за ці періоди є неправомірним і підлягає скасуванню.
Разом з тим, що стосується періоду грудня 2021 року судом встановлено, що узгоджена сума акцизного податку була сплачена в повному обсязі лише 28 червня 2022 року, що підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати перерахування грошового зобов'язання відповідно до статті 124 (Додаток до ППР від 03.07.2024 № 0006720403), тобто із значним порушенням граничних строків сплати, передбачених Податковим кодексом України, прострочення склало 148 днів. Зазначена дата сплати не може бути віднесена до періоду, що охоплюється пільгою, передбаченою пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX ПКУ, оскільки ця норма поширюється лише на періоди, строки сплати податкових зобов'язань за якими припадають на час із 24 лютого 2022 року до дня переходу на спрощену систему з 2% ставкою. Таким чином, щодо грудня 2021 року, коли порушення строків сплати чітко встановлені, а пільга не діє, застосування штрафних санкцій є законним та обґрунтованим з боку контролюючого органу, а відтак, суд не має належних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Отже, виходячи зі встановлених обставин справи, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ТОВ «Експансія» частково: скасувати податкове повідомлення-рішення у частині застосування штрафних санкцій за періоди травень - листопад 2022 року відповідно до положень пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX ПКУ, а щодо грудня 2021 року залишити податкове повідомлення-рішення без змін у частині штрафних санкцій на загальну суму 434 778,50 грн. (відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до статті 124 ПК України ТОВ «Експансія», де визначено суми штрафних санкцій за податковою декларацією з акцизного податку за грудень 2021 року № 9433201326) як таке, що було прийняте згідно з вимогами податкового законодавства.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
У свою чергу вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Матеріали справи підтверджують, що відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 13.09.2024 № 9581919 позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 24 304,54,00 грн.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 152,27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 03.07.2024 № 0006720403 в частині застосування штрафних санкцій за періоди травень - листопад 2022 року.
В решті частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (Київська обл. Києво Святошинський район м. Вишневе вул. Промислова буд. 5, код ЄДРПОУ 32294905) судовий збір у розмірі 12 152,27 грн (дванадцять тисяч сімсот сто п'ятдесят дві грн 27 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57, код ЄДРПОУ 43968079).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 червня 2025 р.