про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2025 року справа № 320/24953/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- прийняти позовну заяву щодо протиправної відмови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні достовірних та документально підтверджених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до розгляду;
- зобов'язати уповноваженого (-их) працівника (-ів) ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно та належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 та вчинити відповідні дії за результатами розгляду заяви.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У той же час, позивачем всупереч вимогам частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви копії позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
У додатку позовної заяви позивач зазначає, що додає докази направлення позову.
Суд звертає увагу на те, що докази самостійного направлення копії позовної заяви разом із додатками на адресу відповідача не є належним виконанням вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
Також, згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Згідно частин другої, четвертої, п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що додатки до позову є світлокопіями з копій долучених до позовної заяви документів.
Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом від 01.07.2020 №144 Держспоживстандарту України, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (№ К/9901/58858/18).
У той же час, суд зауважує, що долучені позивачем до позовної заяви світлокопії додатків до позовної заяви - не є належним засвідченням копій документів.
У зв'язку з викладеним, у порядку усунення недоліків позову позивачу необхідно надати засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви для відповідача.
Крім того, згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд прийняти позовну заяву щодо протиправної відмови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні достовірних та документально підтверджених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до розгляду (п.1) та зобов'язати уповноваженого (-их) працівника (-ів) ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно та належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 та вчинити відповідні дії за результатами розгляду заяви (п.2).
Суд зазначає, що викладення п. 1 прохальної частини позову вимог у зазначеному вигляді не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту позовних вимог. Тобто у прохальній частині позову відсутня вимога про визнання дій (бездіяльності, рішень) суб'єкта владних повноважень протиправними, із зазначенням яких саме дій (бездіяльності, рішення) суб'єкта владних повноважень просить суд визнати протиправними. Також вимога зобов'язального характеру не є чіткою та зрозумілою, не зазначено реквізитів заяви ОСОБА_1 , яку позивач просить зобов'язати повторно та належним чином розглянути, та не зазначено які саме відповідні дії за результатами розгляду заяви позивач просить зобов'язати вчинити.
У зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині підлягають уточненню шляхом викладення в уточненій позовній заяві вимог про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень та уточнення вимог зобов'язального характеру, зазначивши реквізити заяви ОСОБА_1 , яку позивач просить зобов'язати повторно та належним чином розглянути, та зазначивши які саме відповідні дії за результатами розгляду заяви позивач просить зобов'язати вчинити відповідача.
Враховуючи викладене, п. 1 прохальної частини позовної заяви підлягає уточненню.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити п. 1 прохальної частини позову шляхом викладення в уточненій позовній заяві вимог про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень та уточнення вимог зобов'язального характеру, зазначивши реквізити заяви ОСОБА_1 , яку позивач просить зобов'язати повторно та належним чином розглянути, та зазначивши які саме відповідні дії за результатами розгляду заяви позивач просить зобов'язати вчинити відповідача.
Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред'являється до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи до судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу;
- надати засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви (у двох примірниках);
- надати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме шляхом викладення в уточненій позовній заяві вимог про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень та уточнення вимог зобов'язального характеру, зазначивши реквізити заяви ОСОБА_1 , яку позивач просить зобов'язати повторно та належним чином розглянути, та зазначивши які саме відповідні дії за результатами розгляду заяви позивач просить зобов'язати вчинити відповідача.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.