24 червня 2025 року справа №320/13226/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративно суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» (далі - позивач та/або ТОВ «УКРБУДПР») до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) із позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня від 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» №4 від 27.07.2022 датою його фактичного подання на реєстрацію.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що не погоджується з висновками оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня від 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022, вважає його протиправним та прийнятим без дослідження наданих позивачем первинних документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, за результатами яких було складено розрахунок коригування до податкової накладної.
ТОВ «УКРБУДПР» вказує, що ним було надано повний пакет документів, які розкривають суть здійсненої господарської операції, проте контролюючим органом у спірному рішенні чітко не визначено, яких документів не достатньо для реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано від позивача та відповідачів докази, запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачі позов не визнали, подали до суду відзив на позовну заяву, в якому просили суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Таким чином, на думку відповідачів, платником податків було порушено вимоги чинного законодавства та не додержано алгоритм дій для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників, а отже комісією ГУ ДПС у Київській області правомірно прийнято рішення про відому в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників.
Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідачами заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «УКРБУДПР» (ідентифікаційний код 39894111, місцезнаходження: 07401, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Київська, буд. 135, оф. 1) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.07.2015, номер запису 10651020000020915, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, допоміжними: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 23.49 Виробництво інших керамічних виробів; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 42.91 Будівництво водних споруд; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, що підтверджується вказаною Випискою із ЄДР.
Судом встановлено, що 23.06.2022 між ТОВ «УКРБУДПР» та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (далі - Департамент капітального будівництва Сумської ОДА) було укладено договір про надання послуг з поточного ремонту №62 від 23.06.2022 року (далі - Договір).
Департамент капітального будівництва Сумської ОДА не є платником податку на додану вартість.
Відповідно до положень розділу 1 Договору, ТОВ «УКРБУДПР», як Виконавець зобов'язалось в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Департаменту капітального будівництва Сумської ОДА, як Замовнику, послуги з ремонту і заміни заповнення віконних та дверних прорізів (поточний ремонт) пошкодженого об'єкта - «Відділ освіти Чернечченської сільської ради м. Охтирка, пров. Друкарський, 4», відповідно до дефектного акту та договірної ціни, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити фактично отримані Послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Розділом 2 Договору визначена вартість послуг та порядок розрахунків, де пунктом 2.1. зазначено, що загальна вартість Послуг, що виконуються за цим Договором, визначена у Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору), що є його невід'ємною частиною, і складає: 511 576,40 грн. (п'ятсот одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн. 40 коп.) у т.ч. ПДВ 85 262,73 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят дві грн. 73 коп.). Відповідно до пункту 2.2. Договору Замовник може перераховувати попередню оплату у розмірі, що становить 30% загальної вартості послуг, яку Виконавець зобов'язується використати на закупівлю будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання послуг, а невикористана протягом тримісячного строку сума попередньої оплати повертається Замовнику. В разі надання авансу Замовник після виставлення рахунку Виконавцем-проводить оплату авансу.
Замовник на виконання умов Договору та на підставі рахунку Виконавця на оплату №4 від 06.07.2022, платіжним доручення №73 від 06.07.2022 здійснив попередню оплату послуг ТОВ «УКРБУДПР» на загальну суму - 153 472,92 грн., які зараховані на поточний рахунок ТОВ «УКРБУДПР» 27.07.2022.
У зв'язку із отриманням попередньої оплати від Замовника, ТОВ «УКРДУДПР», на виконання абз.а) п. 187.1 ст.187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України була виписана та зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №4 від 27.07.2022.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 03.10.2022, у зв'язку з істотними змінами обставин, якими Сторони керувались при укладенні Договору, Сторони дійшли згоди розірвати договір про надання послуг з поточного ремонту №62 від 23.06.2022. Тому, за вказаним Договором, Виконавцем не здійснювалося придбання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій для виконання робіт. Виконавцем не надавалися Замовнику послуги з ремонту і заміни заповнення віконних та дверних прорізів (поточний ремонт), і відповідно акт виконаних робіт/наданих послуг до Договору Сторонами не складався та не підписувався.
03.10.2022 на виконання п. 2.2. Договору та з урахування припинення договірних відносин, ТОВ «УКРБУДПР», здійснено повернення отриманої від Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації попередньої оплати в розмірі - 153 472,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1766 від 03.10.2022.
У зв'язку із поверненням суми попередньої оплати Замовнику, ТОВ «УКРБУДПР», на виконання п. 192.1 ст. 192 ПК України, складено/сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 (реєстраційний номер 9226325355) із зазначенням коду 103 - «повернення товару або авансових платежів» та 31.10.2022 направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
31.10.2022, через електронний кабінет платника ТОВ «УКРБУДПР» отримало квитанцію до розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 про зупинення реєстрації вказаного розрахунку коригування, в якій зазначено: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.10.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
З метою підтвердження законності та реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких було складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022, Позивачем через електронний кабінет платника завантажено/подано Повідомлення №4 від 26.12.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 із наступних підстав: «Ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутнє пояснення придбання в ПП «МЕЙДАН» (код 42962076), який віднесений до ризикових».
За наслідком адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 17.01.2023 №5363/39894111/2 скаргу позивача від 10.01.2023 (реєстраційний номер №9001066740) залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 30.12.2022 №7267629/40422933 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктами 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, зі змісту квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що поданий на реєстрацію розрахунок коригування №1 від 03.10.2022 відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку.
Так, Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість у пункті 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Як встановив суд, ТОВ «УКРБУДПР» рішенням ГУ ДПС у м. Києві № 114046 від 29.11.2022 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку виключено з переліку ризикових.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
У постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією Головного управління ДПС у Київській області прийнято оскаржуване рішення 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 - саме з підстави «не надано платником податку копій документів первинних документів постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових формі та галузевої специфіки, накладних». Додаткова інформація: відсутнє пояснення придбання в ПП «Мейдан» (код 42962076), який віднесений до ризикових.
Натомість позивач надіслав контролюючому органу Повідомлення №4 від 26.12.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено. Позивачем до повідомлення долучені копії первинних (бухгалтерських) документів (кількість додатків 20 шт.) та пояснення, якими підтверджується реальність господарських операцій ТОВ «УКРБУДПР», за результатами яких було складено розрахунок коригування.
Зокрема, повідомлено, що господарські операції, які відображені в розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022, не пов'язані із придбанням товару ПП «МЕЙДАН» (код 42962076), а рішенням комісії регіонального рівня №114046 від 29.11.2022 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, ТОВ «УКРБУДПР» - виключено з переліку ризикових.
Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації розрахунку коригування не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. Витяг з протоколу №424/10-36-18-03-03 від 30.12.2022 Комісії Головного управління ДПС у Київській області також не містить такої інформації.
Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданого позивачем розрахунку коригування.
Також, суд не приймає до уваги викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву твердження, що позивачем не надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21, від 19.07.2023 у справі № 420/7850/22.
На підставі викладеного, суд погоджується з позивачем у тому, що на стадії зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 ТОВ «УКРБУДПР» надано до Комісії обсяг інформації та документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також Комісія ГУ ДПС у Київській області не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації розрахунку коригування.
Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.
У зв'язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання розрахунку коригування, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд наголошує на тому, що Комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022 належить визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» №4 від 27.07.2022 датою його фактичного подання на реєстрацію, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що спірний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022, був поданий позивачем на реєстрацію 31.10.2022, а відтак останній підлягає реєстрації у день його подання, тобто 31.10.2022.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2883 від 13.02.2023.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2022 №7984309/3989411 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 03.10.2022 до податкової накладної №4 від 27.07.2022, поданий Товариств з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» (ідентифікаційний код 39894111), датою його подання на реєстрацію 31.10.2022.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд-Проект-Реконструкція» (ідентифікаційний код 39894111, місцезнаходження: 07401, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Київська, буд. 135, оф. 1) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.