Справа № 609/504/25
2-а/609/13/2025
23 червня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді: Катерняк О.М.
за участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4794968 від 22.05.2025 року,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 28 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4794968 від 22.05.2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
2. 03 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від первісного відповідача Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме на Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.
3. В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4794968 від 22.02.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки працівника поліції є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності. Так, 22 травня 2025 року близько 20 год. 30 хв. позивач рухався із дотриманням правил дорожнього руху, автомобілем марки FORD FOCUS НОМЕР_1 по вулиці Об'їзній в м. Тернопіль. Рухаючись у наміченому напрямку, він помітив попереду службовий автомобіль працівників поліції та поліцейського, який тримав невідомий предмет на витягнутих руках. Зблизившись із службовим автомобілем один із працівників поліції подав позивачу сигнал про зупинку. На виконання зазначеного сигналу, позивач із дотриманням правил дорожнього руху, зупинився біля правого краю проїжджої частини. Один із працівників поліції підійшов до автомобіля позивача та повідомив, що він порушив пункт 12.9.6 ПДР, оскільки рухався в населеному пункті зі швидкістю 78 км/год. Поліцейський повідомив, що факт, нібито цього правопорушення, зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LII20/20 номер ТС008352 та відносно нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, при цьому докази такої фіксації не надав. Позивач в свою чергу пояснив працівникам поліції, що не вважає себе винуватим у вчиненні правопорушення, оскільки швидкість автомобіля була в межах, за які адміністративна відповідальність не наступає, оскільки диспозиція ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач рухався зі швидкістю 78 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год, проте працівником поліції всупереч вимогам ст.ст. 247, 251 КУпАП під час зупинки автомобіля та в подальшому при вимозі надати документи не пред'явлено позивачу належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. При цьому саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така за своєю правовою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. В даному випадку, поліцейський лише зазначив, що факт перевищення допустимих обмежень швидкості зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LII20/20. Крім того, позивачу не було надано для ознайомлення сертифікат на прилад, який повинен проходити сертифікацію згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», адже без належного сертифікату прилад TruCam LII20/20 не може використовуватись для вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Також позивач зазначає, що прилад вимірювання швидкості руху TruCam LII20/20 знаходився в руках працівника поліції, а не був вмонтований стаціонарно, як того вимагають діючі нормативні акти, зокрема, технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 та 2 статті 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Вважає, що утримуваний в руках лазерний вимірювач швидкості TruCam не є стаціонарно вмонтованим засобом, а здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більш ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу. Таким чином позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки подія адміністративного правопорушення та його вина не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора поліції фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також винесеною без достатніх, допустимих, належних доказів в порушення прав позивача передбачених КУпАП та Конституцією України.
4. 16 червня 2025 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позов, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що під час несення служби в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6А 22 травня 2025 року працівниками УПП в Тернопільській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LII20/20 (серійний номер ТС008352) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу FORD FOCUS з номерним знаком НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 78 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення вимог п. 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Поліцейський представився та повідомив про ведення відеофіксації, а також причину зупинки керованого позивачем т/з, проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, водія ознайомлено з його правами за ст. 63 Конституції України та ст. 268, 289 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач жодних клопотань не заявляв (в тому числі про надання йому правової допомоги та сертифікатів на пристрій TruCam, ознайомлення з доказами правопорушення). Позивач отримав копію постанови та поставив підписи у відповідних графах, по даному факту велась відеофіксація на Н/К №474760 в період часу з 20 год. 55 хв. по 20 год. 59 хв. Вважає, що всі твердження позивача, котрі викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження та не відповідають дійсності, в повній мірі спростовуються наявними по справі доказами, мають на меті лише уникнення адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Вказує, що Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до листа-роз'яснення Державної Служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 16.06.2010 № 4/4-2327 виробник приладу ТruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі ТruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом ТruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Тернопіль. Вважає безпідставними посилання позивача на те, що прилад TruCam має застосовуватися працівниками поліції на підставі ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки у відповідності до положень ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розмішувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото-і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото-і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Разом з тим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото-та відеозйомку. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозйомки, відеозапису є одним із превентивних заходів, визначених статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року №22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини. Також вказує на те, що дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму. Враховуючи наведене та те, що позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення вимог п. 12.9 ПДР України, просить у задоволенні позову відмовити.
5. 20 червня 2025 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача. Вказує, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського розгляд справи відбувався в період часу з 20 год. 55 хв. по 20 год. 58 хв. В цей проміжок часу працівник поліції пояснює позивачу причину зупинки, вказує, що він перевищив дозволені швидкісні межі руху транспортним засобом у населеному пункті. В подальшому просить надати йому посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль та розпочинає цитування норм КУпАП, де зазначені права позивача. В 20 год. 58 хв. працівник поліції зазначає про завершення розгляду справи. Як видно із відеозапису з нагрудної камери, та як і було позивачем зазначено в позовній заяві, будь-яких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення під час розгляду справи працівником поліції позивачу не надано, хоча про такі зазначено в постанові. Позивачу не було пред'явлено відеозапис факту вчинення правопорушення, з нагрудної камери вбачається, що дійсно працівник поліції здійснює контроль швидкості транспортного засобу під керуванням позивача за допомогою лазерного вимірювача TruCam, однак факту перевищення швидкості на відео не видно. Вважає, що контроль швидкості руху транспортних засобів має здійснюватись лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону №580-VІІІ передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці. Вважає твердження відповідача щодо законності дій працівників поліції в частині використання вимірювача швидкості TruCam з рук, а не стаціонарно закріпленого безпідставними, а посилання на лист «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року безпідставним, адже він не є нормативним актом і не породжує жодних зобов'язань в учасників дорожнього руху. Просить суд, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4794968 від 22 травня 2025 року, якою позивача було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 09 червня 2025 року.
7. Ухвалою суду від 09 червня 2025 року клопотання представника Головного управління національної поліції в Тернопільській області про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській області на належного відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції. Судовий розгляд справи відкладено на 23 червня 2025 року.
8. В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі з повним підтриманням позовних вимог.
9. У відзиві на позов представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
10. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
11. Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №4794968 від 22 травня 2025 року слідує, що 22.05.2025 о 20:49:22 в м. Тернопіль, вулиця Об'їзна 6А, водій керуючи ТЗ в населеному пункті м. Тернопіль вул. Об'їзна 6А рухався зі швидкістю 78 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI20/20 ТС008352. Додається фото порушення, відео з НК 474760, 477448. Чим порушив п. 12.9.б ПДР - перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху передбаченої знаками 3.29, 3.31, 30.3. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Копію даної постанови ОСОБА_1 отримано, права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП роз'яснено.
ІV. Оцінка Суду.
12. Відповідно до вимог ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
13. Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
14. У відповідності до п.12.9б ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31, 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
15. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
16. З матеріалів справи вбачається, що швидкість руху транспортного засобу Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС008352. Відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, внесені до оскаржуваної постанови.
Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Лазерний вимірювач швидкості LT1 20/20 TruCam отримав сертифікат затвердження типу від 29 серпня 2012 року №UA-MI/1-2903-2012. Відповідно до вказаного сертифікату, міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу вимірювача не більше одного року.
17. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32638, чинного до 26 листопада 2025 року, встановлено, що засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTІ 20/20 TruCAM ІІ № ТС008352 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +/- 2 км/год в діапазоні від 2км/год до 200 км/год; +/- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
18. За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
19. Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
20. Відповідно до листа заступника генерального директора, к.т.н. Кузьменка Ю.В. ДП «Укрметртестстандарт» №22-38/49 від 01 жовтня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
21. Оскаржуваною постановою серії ЕНА №4794968 від 22 травня 2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи позивача про те, що працівник поліції порушив правила використання засобу вимірювання швидкості TruCam, оскільки всупереч положень ч. 1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» тримав його у руках. У даному випадку порушення позивачем ПДР України зафіксовано лазерним пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному. Будь-які підстави для визнання показників приладу TruCAM LTІ 20/20 № ТС008352 недопустимим доказом у даній справі, відсутні.
Також слід зазначити, що правильність реалізації у приладі TruCAM алгоритму шифрування AES підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
22. Згідно експертного висновку від 04/05/02-1179/ВС1 від 15 грудня 2023 року (термін дії експертного висновку протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування) виданого Адміністрацією державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (адміністрація Держспецзв'язку), в лазерному вимірювачі швидкості TruCAM LTI 20-20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п.5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ECB, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Дія експертного висновку поширюється на зразки об'єкта експертизи, із заводським номером, зокрема TC008352.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 із серійним номером TC008352 не пройшов відповідної сертифікації.
23. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №4794968 від 22 травня 2025 року вбачається, що до постанови додається показання технічного приладу та відеозаписи з нагрудної камери: НК474760, 477448. До відзиву на позовну заяву представником відповідача додано фотознімок з приладу TruCam LTI 20/20 ТС008352 (файл 1747947358_W2200_0522_205558.jmx) з якого вбачається, що приладом зафіксовано рух транспортного засобу FORD, номерний знак НОМЕР_1 (керування яким не заперечується позивачем), зі швидкістю 78 км/год. Дата: 22 травня 2025 року, 50:55:58 год.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Таким чином, лише за умови стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості та за умови фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування. З наданого представником відповідача фотознімку вбачається, що курсор приладу чітко наведений на транспортний засіб позивача. Доказів будь-яких порушень при використанні приладу TruCam інспектором патрульної поліції, позивач суду не надав.
24. З відеозапису, що міститься на диску, доданому до відзиву на позов, вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівник поліції повідомив позивачу про перевищення швидкості руху. Водій вказану обставину не заперечував. Будь-яких заперечень щодо порушення правил дорожнього руху не заявляв. З відеозапису також вбачається, що обставини, викладені у постанові дійсно відбувались 22 травня 2025 року в м. Тернопіль по вул. Об'їзна, 6А. На відеозаписі зафіксовано транспортний засіб марки FORD FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
25. До відзиву на позовну заяву відповідачем додано фотознімок з онлайн сервісу Google Maps із зазначенням географічних координат, які автоматично були вказані у фотознімку приладу TruCam, з якого вбачається, що фіксування швидкісного режиму транспортного засобу під керуванням позивача відбувалось саме в населеному пункті м. Тернопіль. При перенесенні вказаних координат за допомогою загальнодоступних карт Google Maps цілком можна встановити, що прилад знаходився в межах населеного пункту Тернопіль. При цьому, як вбачається із фотознімку з приладу TruCam, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 198,8 м, а відтак і сам автомобіль позивача знаходився в межах населеного пункту.
26. Аналіз усіх наявних в справі доказів, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем позивача ОСОБА_1 , доведений в повній мірі. Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували правильність результатів здійснених технічним засобом вимірювань швидкості та правильність використання вказаного приладу, результат якого зафіксовано на долученому до матеріалів справи фотознімку з приладу TruCam LTI 20/20 ТС008352.
27. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та, зокрема, швидкісного режиму у населеному пункті.
28. Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
29. Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
30. Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові.
31. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Інспектор патрульної поліції мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред'явив законну та обґрунтовану вимогу, щодо надання документів передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова серії ЕНА №4794968 від 22 травня 2025 року обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченого законодавством, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
32. Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72, 77, 90, 96, 139, 205, 243-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4794968 від 22.05.2025 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду складено 23 червня 2025 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК