про залишення позовної заяви без руху
Справа № 609/573/25
2/609/352/2025
23 червня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18 червня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.06.2025, визначено головуючим суддею у цій справі суддю Катерняк О.М.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також має бути подана з додержанням вимог ст. 177 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані документи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» не відповідає зазначеним вимогам, з огляду на наступне.
Всупереч вказаним вимогам позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягується, а саме: представником позивача до заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №200219251 від 24.09.2019 станом на 09.05.2025 року ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості за кредитним договором №200272957 від 15.06.2020 станом на 09.05.2025 року ОСОБА_1 , в яких наведено лише загальний розмір заборгованості за основним боргом, відсотками, комісією, без зазначення періоду нарахування та виникнення заборгованості, фактично здійснених відповідачем платежів, відповідних дат.
Суд звертає увагу сторони позивача на те, що обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення суми заборгованості за усіма її складовими, періоду нарахування, відсоткової ставки, штрафних санкцій, тощо (суми боргу, процентної ставки, комісії, пені); початок періоду нарахування за усіма складовими: процентів, пені; закінчення періоду нарахування боргу за усіма складовими; кількість днів прострочення, тощо, та порядок нарахування відповідних сум за кожною складовою заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Вбачається, вказані вимоги процесуального закону позивачем не виконані, оскільки позовна заява з додатками надійшла до суду через систему «Електронний суд», однак докази їх направлення відповідачу відсутні, у матеріалах справи позивачем долучено опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачу позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договорами №200219251 і №200272957 разом з додатками на 132 аркушах, досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості за вих.№23735905 на 1 аркуші та досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості за вих.№23735904 на 1 аркуші.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень.
Пунктом 3.2.1.2. зазначеного Порядку передбачено, що при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Опис ф. 107 вкладається до листа (бандеролі) з оголошеною цінністю. У разі заповнення відправником 2-х примірників опису ф. 107, другий примірник, оформлений належним чином, видається відправнику.
Таким чином, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень), підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.
Дослідивши наданий позивачем опис вкладення у цінний лист від 17.06.2025, суд встановив, що у ньому в якості вкладення зазначено: «Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитними договорами №200219251 і №200272957 разом з додатками за вих.№5274/6820 на 132 аркушах, досудова вимога про погашення кредитної заборгованості за вих.№23735905 на 1 аркуші та досудова вимога про погашення кредитної заборгованості за вих.№23735904 на 1 аркуші». Однак, не вказано попредметно додатки до позову із зазначенням повної назви кожного документу, у достатньому для його ідентифікації обсязі (дата, номер), адже у випадку звернення особи до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" у суду відсутній обов'язок та можливість надіслання відповідачу примірника позовної заяви з додатками.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу із попредметним зазначенням копій поданих до суду документів.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано платіжну інструкцію безготівкового переказу №11540 від 10.06.2025, з якої встановлено, що ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори: кредитний договір №200219251 від 24.09.2019, заборгованість за яким становить 24226,46 грн; кредитний договір №200272957 від 15.06.2020 заборгованість за яким становить 57946,83 грн.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Ключовим моментом при визначенні кількості вимог майнового характеру є питання про те, що слід розуміти під терміном поняттям «вимога».
У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог до одного відповідача. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення кредитної заборгованості за різними кредитними договорами, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує кілька окремих позовних вимог до відповідача.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 2422 грн 40 коп.
Враховуючи, що позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу по 2422,40 грн, тобто всього 4844,80 грн судового збору, проте сплачено лише 2422,40 грн.
Таким чином, позивачу ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» необхідно сплатити 2422,40 грн судового збору.
Також, згідно з пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам позовна заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не містить підтвердження видачі кредитів позичальнику, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що банк свої зобов'язання виконав повністю, надав відповідачці кредит згідно умов кредитного договору; відповідачка порушила зобов'язання за договорами, у зв'язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість: за кредитним договором №200219251 від 24.09.2019 у загальному розмірі 24226,46 грн; за кредитним договором №200272957 від 15.06.2020 у загальному розмірі 57946,83 грн.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з п. 63 зазначеного Положення, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Водночас саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).
Отже, виписки за картковими рахунками, а не виписки по кредиту можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц.
В порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не надав виписку з клієнтського (поточного/карткового) рахунку з рухом коштів на рахунку відповідача, зокрема операції зарахування кредитних коштів на рахунок, їх подальшого використання, хоча вказаний доказ в нього є.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Разом з тим дана позовна заява вказаним вимогам закону не відповідає з огляду на таке.
Так, долучена до позовної заяви копія кредитного договору №200219251 від 24.09.2019 виготовлена неналежним чином та не є достатньо читабельною, що позбавляє суд можливості у повній мірі сприймати зміст цього документу.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу із попредметним зазначенням копій поданих до суду документів.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК