Справа № 951/214/25
Провадження №2/951/144/2025
24 червня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 04.04.2024 було укладено договір позики № 79296471, відповідно до пункту 1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Вказаний договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22903,20 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5071,20 грн - сума заборгованості за відсотками, 5832,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Також між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 08.05.2024 було укладено договір позики № 2893349, відповідно до пункту 1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Вказаний договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників №35 від 28.10.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14124,50 грн, з яких: 4407,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3217,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 6500,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Крім цього, між ТОВ «Аванс кредит» та відповідачем 11.05.2024 було укладено кредитний договір № 18821-05/2024, відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 якого кошти передаються ТОВ «Аванс кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс кредит» суми кредиту за реквізитами, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 кредитного договору. 21.10.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21102024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 21.10.2024 до Договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 21266,72 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1866,72 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх використання, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в сумі 58294,42 грн, яку в добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості:
- за договором позики №79296471 в розмірі 22903,20 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5071,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5832,00 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою;
- за договором позики №2893349 у розмірі 14124,50 грн, з яких: 4407,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3217,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 6500,00 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою;
- за кредитним договором №18821-05/2024 в розмірі 21266,72 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1866,72 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями;
а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 24.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 15.05.2025 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 15.05.2025 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 09.06.2025, який в подальшому ухвалою суду від 09.06.2025 відкладено на 24.06.2025.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у заяві про усунення недоліків від 21.04.2025 просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю. У прохальній частині позовної заяви не заперечував щодо винесення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася, про причини неявки в судове засідання не повідомила. Жодних заяв та клопотань не подавала.
На підставі наведеного, ухвалою суду від 24.06.2025 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) здійснює розгляд справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79296471 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який підписано сторонами за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 68572 (далі Договір №79296471, а.с. 9-11).
Згідно з пунктом 1 Договору №79296471, позикодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до пункту 2 Договору №79296471 відповідачу було надано кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,13%.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 68572.
Підписанням цього Договору позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (пункт 5 Договору №79296471).
Пунктом 21 Договору №79296471 визначено, що він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику, затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 №113.
Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (пункт 22 Договору №79296471).
Згідно з пунктом 25 Договору №79296471 договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах статей 6, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників (далі Договір № 14/06/21, а.с. 80-83).
Згідно з пунктом 1.1. Договору № 14/06/21 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до пункту 1.2 Договору № 14/06/21 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.09.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №32 від 25.09.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 20).
Стороною позивача також надано копії додаткових угод №2 від 28.07.2021 та №7 від 13.06.2022, №37 від 25.09.2024 до даного договору факторингу від 14.06.2021 (а.с. 17, 18, 19).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 22903,20 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5071,20 грн - сума заборгованості за відсотками, 5832,00 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою (а.с. 88-89).
На підтвердження наявності заборгованості стороною позивача надано розрахунок заборгованості за договором позики №79296471 від 04.04.2024 за період з 04.04.2024 по 25.09.2024, з якого вбачається, що станом на 25.09.2024 заборгованість не погашена та складає 22903,20 грн (а.с. 73-76).
08.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2893349 (з фіксованою процентною ставкою), який підписано сторонами за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором n36gM2 (далі Договір №2893349, а.с. 22-24).
Згідно з пунктом 1 Договору №2893349, позикодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до пункту 2 Договору №2893349 відповідачу було надано кредит у розмірі 13000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,825%.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором n36gM2.
Підписанням цього Договору позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (пункт 5 Договору №2893349).
Пунктом 21 Договору №2893349 визначено, що він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику, затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 №113.
Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (пункт 22 Договору №2893349).
Згідно з пунктом 25 Договору №2893349 договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах статей 6, 627 ЦК України.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників (далі Договір № 14/06/21, а.с. 80-83).
Згідно з пунктом 1.1. Договору № 14/06/21 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до пункту 1.2 Договору № 14/06/21 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.10.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №35 від 28.10.2024 за Договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 28).
Стороною позивача також надано копії додаткових угод №2 від 28.07.2021 та №7 від 13.06.2022, №42 від 28.10.2024 до даного договору факторингу від 14.06.2021 (а.с. 17, 18, 27).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №35 від 28.10.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 14124,50 грн, з яких: 4407,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3217,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 6500,00 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою (а.с. 90-91).
На підтвердження наявності заборгованості стороною позивача надано розрахунок заборгованості за договором позики №2893349 від 08.05.2024 за період з 08.05.2024 по 28.10.2024, з якого вбачається, що станом на 28.10.2024 заборгованість не погашена та складає 14124,50 грн (а.с. 70-72).
11.05.2025 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 18821-05/2024 (далі - Договір №18821-05/2024), за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором (а.с. 35-37).
Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 11.05.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 07.09.2024 (пункт 1.2 Договору №18821-05/2024).
Згідно з пунктом 1.4.1 Договору №18821-05/2024 денна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору.
Відповідно до пункту 1.6 Договору №18821-05/2024, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті за реквізитами на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-7876 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Вказаний договір підписаний електронним підписом відповідача W3601, та містить номер його рахунку: 4441-11хх-хххх-0673.
Додатком № 1 до Договору №18821-05/2024 від 11.05.2024 є графік платежів, зазначено дату платежу 11.05.2024 та суму до сплати: кредит 8000,00 грн; проценти 14400,00 грн, який підписаний електронним підписом відповідача W3601 (а.с. 38).
Паспорт споживчого кредиту №18821-05/2024 від 11.05.2024, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів, який підписаний електронним підписом відповідача W3601 (а.с. 39-40).
11.05.2024 ТОВ «Пейтек» за дорученням ТОВ «Аванс Кредит» здійснило переказ коштів в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» 9dc33dd5-4d6f-4af4-ac36-6db15170b66a, номер транзакції в системі ТОВ «Аванс кредит» - 2694689, про що свідчить лист за № 20250417-58 від 17.04.2025 (а.с. 79).
Наявність заборгованості відповідача підтверджено розрахунком заборгованості за кредитним договором №18821-05/2024 від 11.05.2024 в розмірі 21267,00 грн., з яких : 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13267,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 77-78).
21.10.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 93-97).
Згідно з пунктом 1.1. Договору факторингу №21102024 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу №21102024 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 21.10.2024 ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 21.10.2024 за Договором факторингу № 21102024 від 21.10.2024 (а.с. 45).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 21266,72 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1866,72 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 101-102).
Згідно з платіжною інструкцією №501 від 25.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «Аванс кредит» перераховано кошти у сумі 3831820,15 грн, призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 (а.с.103).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи:
договір позики №79296471 від 04.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 68572;
договір позики №2893349 від 08.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора n36gM2;
договір про надання фінансового кредиту №18821-05/2024 від 11.05.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора W3601.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про належне укладення вищевказаних кредитних договорів шляхом проставляння електронних цифрових підписів сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За таких підстав, суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04.04.2024 було укладено договір позики №79296471 в електронній формі, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 08.05.2024 було укладено договір позики №2893349 в електронній формі, між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 11.05.2024 було укладено договір про надання фінансового кредиту №18821-05/2024 в електронній формі.
З огляду на викладене, на підставі укладених сторонами договорів в електронній формі, які вважаються такими, що укладені у письмовій формі, у сторін цих договорів відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитних договорів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Водночас, суд звертає увагу, що заміна кредитора у зобов'язанні не є беззаперечним підтвердженням того, що до позивача перейшло право вимоги саме на той розмір заборгованості, який зазначено у витязі із Реєстру боржників. За умовами вищевказаних кредитних договорів відповідач мала б отримувати кошти шляхом їх перерахування в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки.
Проте матеріали позову не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024 у визначених цими договорами позики порядку та розмірах, як і інформації про суми їх повернення, строки повернення, які впливають на застосування процентної ставки, для того, щоб суд мав можливість дійти до переконання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Отож, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних й допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024 та наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості у зв'язку з користуванням цими коштами.
Суд звертає увагу, що виникненню у позичальника обов'язку повернути позику, має передувати виконання позикодавцем своїх зобов'язань щодо надання такої позики, а за відсутності доказів належного виконання своїх зобов'язань позикодавцем суд не може стверджувати про виникнення у позичальника зобов'язання щодо повернення позики.
Позивач надав суду розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , у яких лише вказано про наявність заборгованості за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024, яка складається із основної суми та заборгованості за відсотками, а відтак суд позбавлений можливості встановити дату надання коштів позичальнику, їх розмір, дати сплати позичальником кредиту, суми таких сплат, порядок нарахування процентів, ставку, яка застосовувалася при їх нарахуванні.
Окрім цього сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17.
У постанові по справі № 336/4796/18 від 20.05.2022 Верховний Суд виснував, що надані документи, зокрема і розрахунок заборгованості за кредитним договором, не є належними доказами на підтвердження існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. У матеріалах справи відсутні інші докази, які б підтверджували правильність здійсненого кредитором розрахунку, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта тощо.
Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
При цьому за умовами вищевказаних договорів факторингу, клієнт мав зобов'язання передати фактору документацію по боржниках, зазначених у Реєстрі боржників, що вказує на відсутність перешкод у ТОВ «ФК «ЄАПБ» в наданні до суду доказів на підтвердження розмірів отриманих відповідачем кредитних коштів та наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості у зв'язку з невиконанням нею кредитних зобов'язань.
Отже, саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довело позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.08.2022 у справі № 156/268/21.
При цьому за заявою представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» розгляд справи здійснено за його відсутності.
Також судом враховано, що витребувані ухвалами суду від 24.04.2025, від 15.05.2025, від 09.06.2025 за клопотанням представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» докази на підтвердження перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Наконечній Х.В. кредитних коштів за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024, на адресу суду не надійшли.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18.
За таких умов у ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024, а також відповідно і користування ними, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики №79296471 від 04.04.2024 та №2893349 від 08.05.2024.
Щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №18821-05/2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що ТОВ «Аванс кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за Договором №18821-05/2024 виконало та надало їй кредитні кошти в сумі 8000,00 грн, що підтверджено листом за № 20250417-58 від 17.04.2025.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за Договором №18821-05/2024, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість в розмірі 21267,00 грн, з яких : 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13267,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 77-78).
Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами вищевказаних кредитних договорів, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача за Договором №18821-05/2024 відповідно до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №21102024 від 21.10.2024, витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 та платіжної інструкції №501 від 25.10.2024.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №18821-05/2024 від 11.05.2024 у сумі 21266,72 грн підлягають задоволенню.
Ураховуючи наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №18821-05/2024 від 11.05.2024 у сумі 21266,72 грн.
Також суд звертає увагу, що в позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ», серед іншого, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3028 грн та витрат, пов'язаних з розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів) в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції № 102653 від 18.03.2025, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 1). Водночас суд зауважує, що до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 133 ЦПК України.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 36,48% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1104,61 грн (3028/100%х36,48%), сплачені відповідно до платіжної інструкції №102653 від 18.03.2025.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263, 265, 273, 280-284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №18821-05/2024 від 11.05.2024 у сумі 21266 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 72 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1104 (одна тисяча сто чотири) гривні 61 копійка.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 24.06.2025.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк