Справа № 951/354/25
Провадження №3/951/199/2025
24 червня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , старости Ішківського старостинського округу Купчинецької сільської ради,
за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою Купчинецької сільської ради, 02.06.2025 близько 12:00 год порушив правила охорони та використання територій та об'єктів природно-заповітного фонду, а саме: не вжив заходів щодо забезпечення належної охорони орнітологічного заказника місцевого значення «Ішківський» площею 80,0 га та орнітологічного заказника місцевого значення «Канали» площею 57,8 га на території Купчинецької сільської ради, не встановивши в натурі інформаційні охоронні знаки, чим порушив пункт 1.1 Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, статті 7, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за що передбачена відповідальність за статтею 91 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, повідомив, що на даний час ним вживаються заходи для усунення виявленого порушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
За нормами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, полягає у здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
За змістом статті 7 Закону України від 16.06.1992 № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» (далі Закон № 2456-XII) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
До природно-заповідного фонду України, зокрема, належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища (частина перша статті 3 Закону № 2456-XII).
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів (стаття 25 Закону № 2456-XII).
Відповідно до статті 26 Закону № 2456-XII на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до охоронного зобов'язання № 08-18 від 14.08.2007 орнітологічний заказник місцевого значення «Ішківський» площею 80,0 га переданий під охорону Ішківській сільській раді Козівського району Тернопільської області, правонаступником якої є Купчинецька сільська рада.
Згідно охоронного зобов'язання № 08-15 від 25.06.2003 орнітологічний заказник місцевого значення «Канали» площею 57,8 га переданий під охорону Купчинецькій сільській раді.
Частиною третьою статті 60 Закону №2456-XII передбачено, що органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
За змістом вимог пункту 1.1 Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.1994 № 30, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.1994 за № 72/281, державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об'єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об'єктів) природно-заповідного фонду.
Відтак на відповідальних посадових осіб Купчинецької сільської ради покладений обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження орнітологічного заказника місцевого значення «Ішківський» площею 80,0 га та орнітологічного заказника місцевого значення «Канали» площею 57,8 га, що передбачає встановлення на відповідних територіях та об'єктах природно-заповідного фонду інформаційних охоронних знаків згідно з вимогами Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.1994 № 30, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.1994 за № 72/281.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, крім власного визнання вини, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №8025 від 02.06.2025; копією акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №22 від 02.06.2025, копіями охоронних зобов'язань №08-18 від 14.08.2007, №08-15 від 25.06.2003.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнання порушником вини, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суд дійшов переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 91 КУпАП.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, 91, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Суддя О.М. Лавренюк