Справа № 944/1164/25
Провадження №2/944/1172/25
23.06.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Колтуна Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Корабель С.А.,
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Ткачука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Яворові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
встановив:
в березні 2025 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення юридичних фактів, в якому просила суд встановити факт постійного спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ведення ними спільного побуту, наявність між ними взаємних прав та обов'язків в період з січня 2019 року по дату загибелі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначила про те, що вона з 01.08.1992 перебувала у зареєстрованих шлюбних відносинах зі ОСОБА_5 . За час шлюбу у них народились діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, зловживання чоловіком спиртними напоями, призвело до того, що позивач звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу, оскільки намагалась вплинути на чоловіка, щоб він припинив надмірне зловживання алкогольними напоями, менш радикальні способи впливу на чоловіка не спрацювали. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23.11.2018 у справі №460/1486/18 шлюб було розірвано. Відтак, одразу після винесення рішення про розірвання шлюбу, ОСОБА_5 усвідомив свою поведінку, змінив відношення до сім'ї, а тому з січня 2019 року вони поновили подружні відносини, продовжили проживати однією сім'єю, але без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет. Несли спільні витрати, тобто фактично виконували всі права та обов'язки подружжя. 03.03.2022 ОСОБА_5 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 та розпочав проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Так, в період з 12.03.2022 по 29.05.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті відкритої рани черевної стінки, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій головний сержант ОСОБА_5 загинув на території населеного пункту Гірське Сєвєродонецького району Луганської області захищаючи Батьківщину. З огляду на те, що факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 пов'язаний із захистом Батьківщини, у членів сім'ї загиблого військовослужбовця виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". До членів сім'ї військовослужбовця відносяться також особи, які проживали з померлим однією сім'єю, як чоловік та жінка, якщо цей факт встановлений в судовому порядку. Тому, встановлення зазначеного юридичного факту їй необхідно для отримання зазначеної виплати.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 12.03.2025 відкрито провадження по справі та справа призначена для розгляду у порядку загального позовного провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України 26.03.2025 Ткачук В.В. подав до суду, письмові пояснення де зазначив, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №159 від 15.06.2022, витягу з наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади № НОМЕР_3 РС від 27.06.2022 вказано ОСОБА_4 в особовій справі загиблого як найближчого родича військовослужбовця. Також у позові не наведено належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов'язків у заявниці та загиблого. Оскільки достатніх доказів про проживання позивача із загиблим однією сім'єю та на підтвердження спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків заявником не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 05.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 та просив суд їх задовольнити на доводах та підставах, викладених у позові. Крім того, зазначав, що розірвання шлюбу між позивачем та загиблим носило формальний характер, тоді як у їх особистих відносинах та спільному проживанні, як подружжя, нічого не змінювалось, вони постійно спільно проживали, вели спільний побут, мали взаємні права та обов'язки.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні вказав на відсутність підстав для встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та загиблого ОСОБА_5 .
Представник військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Матеріалами справи установлено, що позивач ОСОБА_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 з 01.08.1992, який було розірвано рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23.11.2018 у справі № 460/1486/18.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 51 року у м. Гірське, Сєвєродонецького району, Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів).
Як убачається з довідки військової частини НОМЕР_1 № 1311 від 21.06.2022, головний сержант ОСОБА_5 в період з 12.03.2022 по 14.06.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Згідно з довідки про причину смерті до форми №106/0№2447 від 01.06.2022 ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій.
Також відповідно до лікарського свідоцтва від 01.06.2022 № 2447 причиною смерті ОСОБА_5 є ушкодження отримані внаслідок воєнних дій від інших вибухів та осколків, смерть настала в населеному пункті Гірське Северодонецького району Луганської області.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.06.2022 № 159, витягу з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_7 (по особовому складу) від27.06.2022 № 90-РС, головного сержанта ОСОБА_5 призавного по мобілізації, який перебуває в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього санітарного інструктора медичного пункту 1 механізованого батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті відкритої рани черевної стінки, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій, вирішено виключити зі списків складу частини та всіх видів забезпечення, а також зі списків Збройних Сил України у зв'язку зі смертю (загибеллю). Його смерть пов'язана з захистом Батьківщини.
Як зазначила ОСОБА_2 в обгрунтування позову, за час спільного проживання вони з ОСОБА_5 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, несли спільні витрати, приймали участь у витратах, купували майно, у будинку, де спільно проживали та, де залишилися особисті речі ОСОБА_8 ; позивач оплачувала комунальні послуги в квартирі, де проживали батьки загиблого, а останній здійснював перекази коштів на потреби сімї на банківський рахунок їх сина ОСОБА_4 , який передавав кошти позивачу. На підтвердження чого позивачем надано: копії виписок по картці Monobank щодо здійснення переказу коштів, копії витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язковою державного страхування за формою ОК-5, копії фіскальних чеків АТ «Укрпошти» - щомісячних платежів за комунальні послуги, копії документів про освіту загиблого, його медична документація, сімейні світлини, які свідчать проте, що вони сім'єю проводили час, а також святкували родинні свята та весілля.
Зі скріншотів переписки між чоловіком на ім'я « ОСОБА_9 » та позивачкою, зроблених із її мобільного телефону, убачається, що спілкування між особами проходить, як між близькими та рідними особами, притаманними подружжю, у виразах турботи, з обговоренням матеріальної підтримки сім'ї з боку чоловіка.
Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім' єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п'ятого цього пункту.
Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У постанові Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі №175/2319/22 зроблено висновок, що заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту смерті у певний час не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, змін або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у даній справі вплине на кількість осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно на її розмір для кожної особи, яка має на неї право, тобто встановлення такого юридичного факту пов'язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду зазначеної справи в порядку позовного провадження.
Правила статті 3 СК України визначають те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання осіб сім'єю без наявності інших ознак сім'ї.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
Належними та допустимими доказами проживання осіб однією сім'єю відповідно до вимог статей 77-78 ЦПК України є, зокрема: довідки з місця проживання; свідчення свідків; спільні фото, листи ділового та особистого характеру тощо; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що особи вважали себе сім'єю, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності між собою, з урахуванням стандарту більшої переконливості суд дійшов висновку, що позивачем до суду надані належні, допустимі та достатні докази, які доводять факти, викладені в позові, на підтвердження вимог позивача.
Так, позивачем була надано докази, кожен із яких сам по собі не може мати вирішальне значення, проте в сукупності надають суду підстави дійти висновку про наявність у відносинах позивача та загиблого таких ознак сім'ї, як наявність спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, участь у витратах наявності сімейних обов'язків.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт постійного спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ведення ними спільного побуту, наявність між ними взаємних прав та обов'язків, в період з січня 2019 року по дату загибелі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Третя особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6
Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код у ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2.
Суддя Юрій КОЛТУН