Справа № 459/2780/24
Провадження № 2/459/786/2024
10 червня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді Мельникович М. В.,
з участю секретаря судового засідання Горощук А. О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Мазурак О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Органу опіки та піклування Шептицької міської ради про позбавлення батьківських прав
24.10.2024 позивачі звернулись з даним позовом до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина.
В обґрунтування позову позивачі зазначили, що між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який рішенням Червоноградського міського суду від 21.02.2011 було розірвано. Від спільного подружнього життя народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу спільне життя сторін не склалося і відповідач жодного разу не бачив дитину, не брав участі у її вихованні, не цікавився її успіхами у навчанні, станом здоров'я, фізичним і духовним розвитком, не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду чи лікування. Відповідач свідомо покинув свого сина і протягом тривалого періоду часу нехтує своїми батьківськими обов'язками, що є наслідком винної поведінки відповідача і підставою для позбавлення його батьківських прав. Він не спілкується з сином, не сприяє його доступу до культурних і духовних цінностей, не створює умов для здобуття освіти та не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, що свідчить про ухилення від виконання батьківських обов'язків, передбачених законом. Рішенням Червоноградського міського суду від 16.12.2009 у справі № 2-3548 з відповідача вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_2 . Позивачі зазначили, що останній ухиляється від їх сплати, внаслідок чого утворилася заборгованість. У зв'язку з цим ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів. На даний час дитина знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_4 . Позивачі зазначили, що комісією з питань захисту прав дитини Червоноградської міської ради, після проведення відповідної перевірки, надано висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, з огляду на його систематичну бездіяльність та нехтування батьківськими обов'язками. Відтак, враховуючи вищенаведене, позивачі просили позов задовольнити.
Ухвалою від 04.11.024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
21.11.2024 на адресу суду надішли пояснення від ОСОБА_1 , у яких остання зазначила, що відповідач ОСОБА_3 - біологічний батько ОСОБА_2 не брав жодної участі у житті дитини з моменту розірвання шлюбу. Відповідач не виявляв інтересу до виховання, розвитку чи потреб сина, не спілкувався з ним і не бачив його. Тривала відсутність участі відповідача у вихованні та утриманні сина, його свідоме нехтування батьківськими обов'язками, включаючи ухилення від сплати аліментів, завдавали шкоди емоційному, психологічному та соціальному розвитку дитини. Відповідач не забезпечував необхідного рівня піклування за сином. Крім цього, батько дитини не сплачує аліменти, а тому матеріально забезпечує сина позивачка та її другий чоловік. Тому просить суд позбавити біологічного батька дитини батьківських прав.
21.11.2024 позивач ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення, у яких вказав, що його батько ОСОБА_3 не цікавиться його життям та навчанням. Позивач зазначив, що неодноразово намагався виходити із ним на зв'язок, проте останній не хотів з'являтись в його житті і всіляко уникав будь-яких контактів з позивачем. Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно нього.
Представник відповідача - адвокат Пащук А. І. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовував тим, що на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області у справі №2- 3548 з відповідача на користь позивачки систематично стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки із заробітної плати. Представник заважив, що заборгованість по сплаті аліментів станом на 20.09.2024 становить 166 177,18 грн., при цьому, всього нараховано аліментів на суму 389 199,63 грн та сплачено 223 022,45 грн. Відтак, безпідставним, на думку представника, є посилання позивачки на те, що відповідач не бере участі в утриманні дитини, оскільки аліменти сплачуються регулярно. Представник зазначає, що вагомою причиною того, що відповідач не може в повному обсязі проводити час з дитиною це перебування на військовій службі. Також сторона відповідача наголосила, що позивачка чинила перешкоди та створювали конфлікти, які призвели до того, що відповідач, як батько дитини, не міг належним чином виконувати свій батьківській обов'язок. Позивачка при кожній зустрічі із дитиною створювала конфлікти, що погано впливало на сина. Натомість, відповідач, як батько має намір виправитись і приділити більше уваги дитині. Разом із тим, особисті непорозуміння між батьками створюють конфлікти, які шкодять дитині. Відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із батьком сімейних відносин не буде відповідати найкращим інтересам дитини. Представник відповідача зауважує, що відповідач до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в психдиспансенрі та наркодиспансері не перебуває та домашнього насильства відносно позивачки чи дитини не вчиняв. Враховуючи вищенаведене, просив відмовити у задоволенні позову.
20.01.2025 позивачі подали пояснення на відзив. Позивачі заперечили твердження відповідача щодо вчасної сплати аліментів, оскільки таке спростовується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, з якого вбачається, що 11 місяців 2022 року відповідач не виконував покладені на нього обов'язки. Зазначили, що посилання відповідача про створення позивачем штучних перешкод у спілкуванні з дитиною є безпідставними та не підтвердженими жодними доказами. Звертають увагу, що з моменту розірвання шлюбу в 2011 році і дотепер відповідач не проявляв ініціативи щодо спілкування із сином та не звертався із позовом про встановлення порядку побачень з дитиною. З метою звільнитись від обов'язку зі сплати аліментів на утримання сина відповідач 04.07.2023 звернувся до Шептицького (Червоноградского) міського суду одночасно з двома заявами про перегляд заочного рішення суду та про зменшення розміру аліментів. Щодо доводів відповідача, що основною причиною у відсутності спілкуванні з дитиною є перебування відповідача на військовій службі, позивачі вважають безпідставними, оскільки відповідач перебуває на службі лише з квітня 2022 року, проте його син 2009 року народження. Відтак, усі твердження відповідача у відзиві є суперечливими, бездоказовими та спрямованими на уникнення виконання батьківських обов'язків.
Ухвалою від 21.01.2025 підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 суду повідомила, що вона із чоловіком розлучились в 2011 році, від шлюбу у них народився син. Шлюб із відповідачем тривав один рік, однак спільне проживання обмежилося трьома місяцями. Після цього відповідач залишив сім'ю, розпочавши цивільний шлюб з іншою жінкою, та не підтримував жодних контактів із дитиною. Протягом 16 років біологічний батько не брав жодної участі у житті сина. Зокрема, він не залучений до виховання, не забезпечує дитину матеріально, окрім сплати аліментів, не вітає сина з днем народження та не дарує подарунків. Спілкування батька та сина не відбувається взагалі, навіть в телефонному режимі. Позивачці відомо, що відповідач спілкується із іншими своїми двома дітьми, забирає їх із школи у м. Шептицькому, купує їм одяг та забезпечує усім необхідним. До сина до школи він не з'являється, бо він військовослужбовець, Зазначені обставини свідчать про повне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків. Тому просить суд позбавити біологічного батька дитини батьківських прав.
Також у судовому засіданні було заслухано думку позивача ОСОБА_2 , який являється сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Він суду повідомив, що не бачився жодного разу із своїм батьком та навіть не знає, як він виглядає. Окрім цього, зазначив, що батько не цікавиться його життям, не телефонує, не вітає та не робить подарунків на день народження, лише сплачує аліменти. Запевнив, що усім необхідним його забезпечує мама. Просить суд, щоб його біологічного батька позбавили батьківських прав.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що із 2022 року являється класним керівником у школі сина (позивача) ОСОБА_2 , який навчається у 9-Б класі. Свідку відомо, батько являється військовослужбовцем, проте у школі не з'являвся, участі у навчальному процесі сина не приймає. Вихованням дитини займається мама та вітчим.
Представник третьої особи ОСОБА_6 суду повідомила, що на засіданні комісії виконавчого комітету був неповнолітній син ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_1 .. Батько був повідомлений у телефонному режимі про засідання, проте повідомив, що він знаходиться у військовій частині у АДРЕСА_1 . Письмових пояснень не надавав. Виклики відповідача здійснювались неодноразово, проте останній не з'являвся, у зв'язку з чим засідання органу опіки та піклування переносилось. Зі слів матері, син знає батька лише із фото, вони ніколи не спілкувались. У відповідача була заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 166 000 гривень. З урахуванням думки дитини, комісія одноголосно дійшла до висновку за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 .
Представник відповідача ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що з 2009 року відповідач був офіційно працевлаштований, тому із його доходів стягувались аліменти на утримання сина у розмірі 1/4. Крім того,у відповідача є троє дітей, син від першого шлюбу і двоє інших дітей від другого шлюбу, на утримання яких відповідач сплачує аліменти. Загальний розмір аліментів становив 75% заробітку, що перевищує встановлений законом максимум у 70%. У зв'язку з цим розмір аліментів для сина від першого шлюбу ОСОБА_2 (позивача) було зменшено до 1/6 частки. Також представник зазначив, що під час проживання позивачів у м. Львів позивачка ОСОБА_1 чинила перешкоди спілкуванню відповідача з сином. Натомість, відповідач має на меті відновити стосунки із сином.
Дослідивши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши учасників справи, заслухавши показання свідка, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Червоноградського міського суду від 21.02.2011 було розірвано (а. с.12).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.10.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а. с. 11).
Із акту обстеження умов проживання від 22.05.2023 установлено, що було проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_2 , де за результатами бесіди і висновку визначено, що умови проживання добрі. У помешканні зроблено сучасний ремонт, помешкання чисте та охайне, наявні відповідні меблі та побутова техніка, окреме місце для приготування та прийому їжі, ванна кімната. За цією адресою проживають: ОСОБА_10 (батько), ОСОБА_1 (мати), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_11 (донька), ОСОБА_12 (син) (а. с. 20).
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26.11.2009 вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.10.2009 року, до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 80).
В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по аліментах від 20.09.2024 у виконавчому провадження ВП №17333567, з якого вбачається, що боржнику (відповідачу) за період з жовтня 2009 року по серпень 2024 відповідно до рішення суду від 26.11.2009 нарахована сума зі сплати аліментів у загальному розмірі 389 199,62 грн., боржником сплачено 223022,45 грн, сума, що підлягає, стягненню з боржника 166 177,18 грн (а. с. 84-88).
З характеристики учня 9 - Б класу Гімназії №2 Шептицької (Червоноградської) ради ОСОБА_2 вбачається, що останній навчається y гімназії з третього класу. Зарекомендував себе, як старанний, дисциплінований, уважний учень. Має навчальні досягнення середнього та достатнього рівня. Навчається не в повну міру своїх сил. Переважає довільна змішана пам'ять, добре запам'ятовує навчальний матеріал. Виявляє образне мислення. Має здібності до вивчення точних наук. На уроках не завжди зосереджений. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться відповідально. Бере активну участь у шкільних заходах: спартакіадах, спортивних змаганнях, ярмарках, святах. Бере активну участь у шкільному самоврядуванні. Скромний, товариський, стриманий, дисциплінований, самостійний, має свою власну думку. Правила поведінки підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. виконує. Має багато друзів. ОСОБА_13 проживає з мамою та вітчимом, який приділяє багато часу розвитку дитини. Бере активну участь у вихованні та навчанні Володі. Мама відвідує шкільні та міські збори. Мотивує учня до навчання. Бере активну участь у житті школи (а. с. 19).
Із копії довідки №1317 від 22.04.2024 встановлено, що ОСОБА_3 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 27.02.2022 по даний час (а. с. 74).
Рішеннями Виконавчого комітету Шептицької (Червоноградської) міської ради № 77 від 23.05.2023, №288 від 17.12.2024 «Про затвердження висновків про комісії з питань захисту прав дитини» прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 17, 122).
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебував у шлюбі із ОСОБА_14 , який було розірвано рішенням Червоноградського міського суду від 14.05.2021. Від другого шлюбу у відповідача народилось двоє дітей.
Окрім цього, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 12.09.2018 вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_14 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.08.2018 року, до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 81-83).
При ухваленні рішення суд керується наступним.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09; рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Іlya Lyapin vs russia» (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Такий захід застосовується за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Зокрема, такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 931/709/21, від 26 грудня 2024 року у справі № 561/474/24.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 739/2159/18).
У даному випадку матеріали справи не містять беззаперечних доказів винної поведінки та свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків відносно сина, позивачами не доведено обставин, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Суд враховує і те, що відповідач протягом розгляду справи заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина, зазначивши про намір та бажання спілкуватися із сином. Вказане свідчить про те, що відповідач не втратив інтересу до дитини і має намір на відновлення відносин із ним.
Суд надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 вважає, що він не містить достатнього обґрунтування ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно сина.
Згідно з частиною шостою статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У постановах Верховного Суду неодноразово зазначено, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, провадження № 61-13690св20; від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, провадження № 61-1544св21; від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23; від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, провадження № 61-5203св23).
Отже, у даній справі висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав не містить даних, які об'єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов'язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам усунення відповідача від утримання та виховання дитини, ставлення дитини до батька та матері на час складання висновку. Крім цього, у висновку не вказано, які заходи вживалися для вирішення проблемних питань, чи проводилися співбесіди з батьками, чи обговорювалася поведінка батька на засіданнях і чи приймалися відповідні рішення та наслідки таких заходів, чи збиралися та враховувалися характеризуючи дані щодо обох батьків, а також не вказано чи враховувалися зазначені обставини при прийнятті рішення про позбавлення батьківських прав. Тому суд критично оцінює таке рішення та до уваги його не бере.
Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтується відповідна вимога на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
При цьому, суд зазначає, що позивачі при розгляді спору не довели суду, яка реальна мета має бути досягнута шляхом позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів дитини.
Враховуючи зазначене, підстав вважати обґрунтованими доводи позову про необхідність застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав щодо відповідача немає.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 150, 155, 157, 164 - 165, 180 СК України, суд,-
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.06.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ),
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ),
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ),
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шептицької міської ради (ЄДРПОУ: 26269722, адреса: м. Шептицький, пр. Шевченка,19).
Суддя: М. В. Мельникович