19.06.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючий - суддя Ференц Р.І.,
секретар судового засідання - Баранишин Д.В.,
Справа № 458/468/25
Провадження №2/458/198/2025
за участі сторін цивільного провадження:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», повноважний представник не прибув,
відповідач ОСОБА_1 не прибув,
розглянувши в м. Турка Самбірського району Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12.05.2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» через уповноваженого представника позивача згідно довіреності Шабатин Н.А. в Турківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року у розмірі 32 560,00 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.
Предметом позову є стягнення заборгованості.
Зазначений спір відповідно до вимог ст..19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Підсудність є розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність є підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо. Позовна заява подана особою, яка згідно вимог ст.47 ЦПК України наділена цивільною процесуальною дієздатністю.
У зв'язку з вище вказаним, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23, 27 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування такої особи. Ч.ч.7, 8 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи можуть пред'являтися за їх місцем знаходження, і позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ.
Позиція особи, яка подала позов.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідач 16.06.2024 року за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) підписав і приєднався до умов та правил надання послуг з метою укладання кредитного договору, у зв'язку з чим уклав кредитний договір № 16.06.2024-100001091. Свої зобов'язання за договором про надання послуг позивач виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач ознайомлений з умовами та правилами надання послуг. Відповідно до умов та правил надання послуг позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання. Згідно із наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року в сумі 32560,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 11000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 13860,00 грн, комісія 2200,00 грн, по неустойці з кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання 5500,00 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.
Позиція відповідача.
Відповідач не забезпечив самопредставництво, або при допомозі участі у справі свого представника, будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженнями, клопотань на адресу суду не надсилав, причини не прибуття в суд не повідомив.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачем 09.05.2025 року подано позовну заяву.
09.05.2025 року разом представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, погоджується на слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника позивача інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.
Відповідач відзиву та документів до суду не надсилав, письмових пояснень з приводу позовних вимог не надавав, заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надсилав.
Процесуальні дії у справі.
Судом вживалися заходи до отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, з приводу чого постановляється ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом 17.04.2025 року від Турківської міської ради Самбірського району Львівської області отримано відповідь №засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» отримано відповідь №762-02-17 від 16.04.2025, відповідно до якої відповідач зареєстрований на проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, надіслання копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу і суду, право подати зустрічний позов в строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення. Сторонам роз'яснено що суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Судові засідання про справі призначалися 12.06.2025 року, 18.06.2025 року, 19.06.2025 року.
Сторони по справі про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і в передбачений законом порядок, що підтверджується судовою повісткою скерованою на їхнє ім'я.
Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно вимог ст..131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному ст.19 ЦПК України за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Вимогами ст.128 ЦПК України передбачено, що відповідач викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставлятимуться відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.82 згаданих Правил Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Суд вважає, що немає порушення прав сторін, оскільки справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Враховуючи норми процесуального закону, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за того, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою позивача суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст.280 ЦПК України.
19.06.2025 року по справі постановлено ухвалу, якою призначено провести заочний розгляд справи.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів. Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.). Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Водночас, відповідно до вимог ч.2 ст247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 16.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , відповідачем по справі, за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено Кредитний договір № 16.06.2024-100001091.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 4.1. Договору товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування ОСОБА_1 коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-9229.
На виконання зазначених вимог, позичальнику, а відповідачу по справі, було надано одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору № 16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець, а позивач по справі, взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11000,00 грн; строк кредитування 98 днів; заявлений строк повернення 21.09.2024 року; знижена % ставка 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі - 11000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.06.2024 року, строком на 98 днів
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту, документи що підтверджують перерахування кредитних коштів - витяг з реєстру банків та довідка про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору №16.06.2024-100001091шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору №16.06.2024-100001091 відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Згідно із наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором №16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року в сумі 32560,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 11000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 13860,00 грн, комісія 2200,00 грн, по неустойці з кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання 5500,00 грн, оскільки позивачем доведені обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази позивача на обгрунтування заявлених вимог, суд, вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступних мотивів та норм права.
Суд встановив, що між сторонами у справі виникли правовідносини у сфері споживчого кредитування, які регулюються нормами Розділу І «Загальні положення про зобов'язання» та Главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань Книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦПК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст ст..ст.633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за укладеним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст..1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частині суми кредиту є право позивача, як банку, достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст.ст.625, 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведенні належним чином.
Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору, встановлено факт отримання та користування відповідачем коштами за цим договором та факт їх неповернення у відповідності до умов договору та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом, відсотками, штрафів.
Таким чином, оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року щодо своєчасності повернення кредиту та плати за користування кредитом належним чином не виконував, то є підстави для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 32560,00 грн, оскільки позивачем доведені обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України в редакції Закону України №2147-VSSS від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Вимогами ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Окрім цього, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.
Згідно долученої до заяви платіжної інструкції СЦ00013515 від 30.04.2025 року вбачається, що позивачем у АТ «ПУМБ» було оплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». Аналогічний висновок також зробив Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2023 року у справі №199/782/21 (провадження № 61-1323ск23).
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача оплачений ним судовий збір, суд задовольняє таку вимогу, і приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача оплачений ним судовий збір.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Також відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, оскільки такі не обиралися.
Керуючись ст.ст.12,13,141,258-259,280-283 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,611,625-631,1046,1049,1054 ЦК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» з ОСОБА_1 заборгованість станом на 21.09.2024 року за кредитним договором №16.06.2024-100001091 від 16.06.2024 року у розмірі 32560,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 11000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 13860,00 грн, комісія 2200,00 грн, по неустойці з кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання 5500,00 грн.
Стягнути в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»;
юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01032 місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 133?А; код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 ;
місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 24.06.2025 року
Суддя Р.І. Ференц