Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
24.06.2025м. ХарківСправа № 922/2164/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія" (пр. Льва Ландау, буд. 182, м. Харків, 61038; код ЄДРПОУ 39783459)
боржник Фізичної особи - підприємця Сецька Володимира Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
за вимогою про стягнення 10944,44 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія" 20.06.2025 звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Сецька Володимира Юрійовича заборгованості у розмірі 8878,13 грн, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 2066,31 грн, всього 10944,44грн.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що боржник не сплатив орендну плату та інші платежі за Договором оренди № 060812 від 11.11.2021 за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед заявником у розмірі 8878,13 грн. На підставі п. 6.2. Договору оренди, заявником здійснено нарахування пені за період березень - грудень 2023 року в розмірі 2066,31грн. Таким чином, загальна сума вимог заявника до боржника становить 10944,44 грн.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ст. 149 ГПК України).
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Водночас, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість з орендної плати за період березень - грудень 2022 року та пеню за період березень - грудень 2023 року.
Також у поданій заяві заявник зазначає, що відповідно до п. 19 Перехідних положень ЦК України: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану."
Згідно з положеннями статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст. 257, 258, 261 Цивільного кодексу України, з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 8878,13 грн за період з березень-грудень 2022 року та пені у розмірі 2066,31 грн за період березень - грудень 2023 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, яку подану до суду 20.06.2025.
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 ГПК України). У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії воєнного стану в Україні суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах апеляційних інстанцій від 20.11.2023 у справі № 907/840/23, від 03.07.2023 у справі № 910/6456/23, від 04.11.2024 у справі № 904/2430/24.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 цього Кодексу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутись з тими ж самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 148, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія" (код ЄДРПОУ 39783459) у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи - підприємця Сецька Володимира Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на його користь заборгованості у розмірі 8878,13 грн, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 2066,31 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Ухвала підписана 24.06.2025.
СуддяКухар Н.М.