16 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/124/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - Приватного підприємства "Будторг-Агро" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26А, офіс 117)
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Росновського Максима Валерійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошових коштів в сумі 13993,79 грн.
За участі від:
позивача - Корсун М.М.
відповідача - Побережний О.П.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
У березні 2025 року через систему "Електронний суд" Приватне підприємство "Будторг-Агро" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Росновського Максима Валерійовича про:
- розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2023, укладеного між Приватним підприємством "Будторг-Агро" та Фізичною особою - підприємцем Росновським Максимом Валерійовичем;
- стягнення грошових коштів в сумі 13993,79 грн, а саме: 6030,56 грн - боргу з орендної плати; 2000 грн - штрафу; 70,11 - 10% річних; 5893,12 грн - неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 04.03.2025 посилається на невиконання відповідачем у період січень - лютий 2025 року умов договору від 01.10.2023 суборенди нежитлового приміщення площею 30 кв. м. за адресою: вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, в частині здійснення орендних платежів. У зв'язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача борг з орендної плати за вказаний період, а також обумовлені п. 5.2 договору штраф, 10 % річних та неустойку, розмір якої встановлений ст. 785 ЦК України.
08.04.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 07.04.2025 (вх. № 2510) з проханням про закриття провадження у справі № 921/124/25, в частині позовної вимоги про розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2023, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
06.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 06.06.2025 (вх. №4153) про уточнення розрахунку вимог, відповідно до змісту якого позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4429,94 грн (що складається з орендної плати за січень 2025 року в сумі в сумі 2946,56 грн, індексації орендної плати за листопад 2024 року в сумі 54,94 грн, орендної плати по 13 лютого 2025 року, включно, в сумі 1387,19 грн, індексації орендної плати за грудень 2024 року в сумі 41,25 грн), штраф в розмірі 2000 грн, 10% річних в сумі - 36,41 грн., неустойку в сумі 5893,12 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві б/н від 26.03.2025 (вх. №2317 від 01.04.2025) просив суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування цьому ним зазначено, що у передбаченому п. 4.6 договору порядку він надіслав позивачу лист № 01 від 07.12.2024 з пропозицією внести зміни до договору, а саме розірвати договір суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2023, надіслати відповідачу додаткову угоду про розірвання договору та акт повернення майна.
У цьому листі відповідач також повідомив позивача, що він не використовує і повністю звільнив приміщення, станом на 07.12.2024.
У відповідь на це звернення, листом №2 від 20.01.2025 позивач надіслав відповідачу підписані ПП «Будторг-Агро» два примірника акту приймання-передачі об'єкта суборенди (про повернення об'єкта суборенди суборендодавцю) для підписання зі сторони суборендаря.
Додаткову угоду про розірвання договору суборенди позивач не надсилав відповідачу. Зміна договору оренди (його розірвання) шляхом підписання акту приймання - передачі не допускається.
Стверджуючи про підписання акту про повернення приміщення 20.01.2025, відповідач зазначає про відсутність у нього обов'язку щодо сплати орендної плати після повернення приміщення.
Рахунки № 4 від 03.01.2025 та № 9 від 03.02.2025 відповідач не отримував. Додані позивачем до позову трекінги поштових відправлень № 4600700053956, № 4600700042929 вказують на те, що ці рахунки (поштові відправлення) повернуті позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Окрім цього відповідачем зазначено, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву Приватного підприємства "Будторг-Агро" було залишено без руху, на підставі ст.174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.
14.03.2025 від позивача надійшла заява б/н від 14.03.2025 (вх. № 1855), за результатом розгляду якої ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/124/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2025.
10.04.2025 судом постановлено ухвалу, якою закрито провадження у справі № 921/124/25, в частині вимоги про розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2023, та відкладено підготовче засідання на 12.05.2025.
Ухвалою суду від 12.05.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/124/25 та призначено її до розгляду по суті на 05.06.2025.
В судовому засіданні 05.06.2025 судом оголошено про відкриття судового засідання, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 12.06.2025.
06.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 06.06.2025 (вх. №4153) про уточнення розрахунку вимог, відповідно до змісту якого позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4429,94 грн (що складається з орендної плати за січень 2025 року в сумі в сумі 2946,56 грн, індексації орендної плати за листопад 2024 року в сумі 54,94 грн, орендної плати по 13 лютого 2025 року, включно, в сумі 1387,19 грн, індексації орендної плати за грудень 2024 року в сумі 41,25 грн), штраф в розмірі 2000 грн, 10% річних в сумі - 36,41 грн., неустойку в сумі 5893,12 грн.
12.06.2026 судом продовжено розгляд справи по суті, за результатом розгляду заяви від 06.06.2025 з'ясовано, що ця заява є заявою про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що заява від 06.06.2025 подана після закриття підготовчого провадження та після початку розгляду справи №921/124/25 по суті, судом прийнято до розгляду заяву від 06.06.2025 (вх. №4153 від 06.06.2025), окрім частини, що стосується зменшення позовних вимог.
Щодо цього судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання 12.06.2025.
12.06.2025 представником позивача підтримано позовні вимоги.
Представником відповідача в судовому засіданні 12.06.2025 підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 12.06.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 16.06.2025.
У судовому засіданні 16.06.2025 судом ухвалено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торговельна компанія «Вердон» (надалі - орендодавцем) та Приватним підприємством «Будторг-Агро» (надалі - орендарем) укладено договір оренди нежитлових приміщень №1/9/23 (надалі - договір оренди), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (оренду), а орендар приймає об'єкт оренди, що розташований за адресою: 46410, Україна, м. Тернопіль вул. Поліська, 14 (надалі - об'єкт оренди), а саме складські приміщення загальною площею 509 м. кв.
У п. 1.2, п. 1.6 договору оренди зазначено, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для власної господарської діяльності та здачі в суборенду іншим орендарям. Орендар приймає об'єкт оренди у стані, що потребує ремонту.
Термін оренди (термін дії договору) встановлюється з 01.09.2023 по 31.07.2026 (п. 1.7 договору оренди).
Згідно з п. 1.9 договору оренди орендар має право без отримання окремого погодження від орендодавця, передавати об'єкт оренди повністю або частково в суборенду.
По акту приймання - передачі б/н від 01.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торговельна компанія «Вердон» (орендодавець) передав Приватному підприємству «Будторг-Агро» (орендарю) об'єкт оренди у стані, що потребує ремонту.
Надалі, 01.10.2023 між Приватним підприємством «Будторг-Агро» (надалі - суборендодавцем) та - Фізичною особою - підприємцем Росновським Максимом Валерійовичем (надалі - суборендарем) укладено договір суборенди нежитлових приміщень (надалі - договір суборенди), згідно з п. 1.1 якого суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об'єкт суборенди, що розташований за адресою: 46400, Україна, м. Тернопіль вул. Поліська, 14 (надалі - об'єкт суборенди): - складське приміщення площею 30 м. кв.
Об'єкт суборенди буде використовуватись суборендарем для потреб власної діяльності із додержанням вимог, передбачених чинним законодавством (п. 1.2 договору суборенди).
Відповідно до п. 1.3, п. 1.4 договору суборенди про передачу об'єкта суборендареві складається акт приймання - передачі. Після припинення або розірвання даного договору, об'єкт суборенди повертається суборендодавцю в тому стані, в якому його отримано.
У п. 1.7 договору суборенди зазначено, що суборендар приймає об'єкт суборенди в стані, що відповідає погодженому розміру орендної плати та потребам суборендаря.
Термін суборенди (термін дії договору) встановлюється з 01.10.2023 по 31.12.2025 (п. 1.9 договору суборенди).
Відповідно до п. 2.1 договору суборенди суборендодавець зобов'язався передати об'єкт суборенди за актом приймання - передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Суборендар зобов'язався: вчасно та в повному обсязі сплачувати суборендодавцю орендну плату у відповідності до умов цього договору (п. 2.2.1 договору суборенди); не пізніше дня припинення дії договору у відповідності із застереженнями цього договору, а також у випадку дострокового розірвання цього договору, звільнити об'єкт суборенди та повернути його у стані, в якому було одержано, з урахуванням нормального фізичного зносу, суборендарю шляхом складання та підписання відповідного акта приймання - передачі уповноваженими представниками сторін, котрий і підтверджує припинення дії цього договору (п. 2.2.17 договору суборенди).
Суборендар, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, щомісячно сплачує суборендодавцю орендну плату за користування об'єктом суборенди яка становить 2700 грн. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергією, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об'єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених суборендодавцем рахунків (п. 3.1 договору суборенди).
Відповідно до п. 3.3 договору суборенди орендна плата, як і комунальні платежі (платежі за обслуговування, за користування телефоном (за наявності), електроенергією, за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об'єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності), тощо) нараховується з моменту підписання сторонами цього договору і до дня повернення суборендарем об'єкту суборенди по відповідному акту приймання-передачі. Звільнення суборендарем об'єкту суборенди до закінчення терміну дії договору, не звільняє його від сплати орендної плати, комунальних та інших платежів.
Суборендар зобов'язується самостійно сплачувати суборендодавцю, зазначений у п. 3.1 цього договору розмір орендної плати щомісячно до п'ятого числа за поточний місяць на підставі виставленого рахунку (п. 3.4 договору суборенди).
У п. 3.6 договору суборенди зазначено, що розмір орендної плати на протязі дії цього договору може бути переглянутий сторонами за взаємною згодою, а також змінений суборендодавцем в односторонньому порядку не більше як чотири рази на рік. Про зміну розміру орендної плати, суборендодавець письмово повідомляє суборендаря не пізніше двадцяти днів, до дня ймовірної зміни її розміру. Орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції.
Орендна плата вноситься у гривнях шляхом безготівкового переказу на відповідний банківський рахунок або безпосередньо готівкою в касу суборендодавця (п. 3.7 договору суборенди).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими особами, передачі об'єкту суборенди за актом приймання - передачі і встановлюється (термін дії договору) на період із 01.10.2023 по 31.12.2025, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору (п. 4.1 договору суборенди).
У п. 4.2 договору суборенди зазначено, що зміни та доповнення до цього договору можуть мати місце за згодою сторін, які оформляються в письмовій формі і становлять невід'ємну частину цього договору.
Згідно з п. 4.4 договору суборенди у разі припинення цього договору, суборендар зобов'язаний повернути суборендодавцю об'єкт суборенди за актом приймання-передачі в стані не гіршому на момент отримання, з урахуванням нормального фізичного зносу, протягом трьох днів з моменту припинення дії цього договору.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати цей договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (п. 4.6 договору суборенди).
Відповідно до п. 4.7 договору суборенди сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У п. 5.2 договору суборенди сторони обумовили, що у випадку прострочення сплати орендних, комунальних чи інших платежів, передбачених цим договором, суборендар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, сплачує суборендодавцю штраф в розмірі 1000 грн за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту вчинення порушення, неустойку, розмір якої встановлений ст. 785 ЦК України, а також 10% річних за кожний день прострочення у порядку, визначеному ст. 625 ЦК України.
Несвоєчасне звільнення об'єкту суборенди в разі припинення договору, не звільняє суборендаря від обов'язку сплачувати орендну плату, комунальні та інші платежі до моменту фактичного звільнення об'єкту суборенди та передачі його суборендодавцю за відповідним актом приймання - передачі (п. 5.3 договору суборенди).
По акту приймання - передачі б/н від 01.10.2023 Приватне підприємство "Будторг - Агро" (суборендодавець) передав Фізичній особі - підприємцю Росновському М.В. (суборендарю) об'єкт суборенди.
18.12.2024 ФОП Росновський М.В. направив ПП "Будторг - Агро" лист №01 від 07.12.2024 з повідомленням про дострокове розірвання договору суборенди та проханням встановити дату розірвання договору та виставити рахунок для проведення повного розрахунку. У листі відповідачем зазначено, що станом на 07.12.2024, склад фактично ним не використовується і повністю звільнений від будь-яких речей.
Згідно з накладною підприємства зв'язку Укрпошта із штрихкодовим ідентифікатором №4600700053956 та описом вкладення у поштове відправлення, 20.01.2025 позивачем надіслано відповідачу лист №2 від 20.01.2025 та два примірники акту від 20.01.2025 приймання - передачі об'єкта суборенди (про повернення об'єкта суборенди суборендодавцю) для підписання останнім. Підписаний відповідачем один примірник акту приймання-передачі позивач просив повернути йому, шляхом надіслання за адресою: 46007, м. Тернопіль, а/с 6.
Судом з'ясовано, що таке поштове відправлення надіслано позивачем за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей, вказаних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 55, корпус 1, квартира 2.
Цю адресу зазначав відповідач у листі №01 від 07.12.2024, адресованому ним позивачу у грудні 2024 року.
Наявна у матеріалах справи роздруківка результату пошуку пересилання поштового відправлення №4600700053956 підтверджує, що лист від 20.01.2025 з доданими до нього документами отримано ФОП Росновським М.В. 13.02.2025.
Згідно з п. 3 акта приймання - передачі об'єкта суборенди (про повернення об'єкта суборенди суборендодавцю) від 20.01.2025 з моменту підписання цього акта суборендодавець вважається таким, що прийняв, а суборендар передав об'єкт суборенди у стані, вказаному в п.2 цього акту.
Присвоєння поштовому відправленню штрихкодового ідентифікатора надає споживачу поштових послуг можливість відслідковувати в системі АСРК поштове відправлення та отримувати інформацію через інтернет на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №925/418/20).
Отже, роздруківкою трекінгу про відстеження поштових повідомлень, роздрукованою з офіційного сайту АТ «Укрпошта», підтверджується, серед іншого, отримання адресатом відповідних документів.
06.01.2025 позивачем направлено на адресу відповідача рахунок №4 від 03.01.2025 на оплату (у одному примірнику), разом з актом надання послуг №4 від 31.01.2025 у двох примірниках (накладна підприємства зв'язку Укрпошта із штрихкодовим ідентифікатором №4600700042920 та опис вкладення у поштове відправлення від 06.01.2025 містяться в матеріалах справи).
У виставленому відповідачу рахунку №4 від 03.01.2025 позивачем до оплати за січень 2025 року зазначено суму 3001, 50 грн. До вказаної суми ним включено: індексацію орендної плати за листопад 2024 року (2891,62*101,9%-2891,62) - 54,94 грн; суборенду складу січень 2025 року (без індексації) - 2946,56 грн.
07.02.2025 позивачем направлено на адресу відповідача рахунок №9 від 03.02.2025 на оплату (у одному примірнику) (накладна підприємства зв'язку Укрпошта із штрихкодовим ідентифікатором №4600700069429 та опис вкладення у поштове відправлення від 07.02.2025 містяться в матеріалах справи).
У виставленому відповідачу рахунку №9 від 03.02.2025 позивачем до оплати за лютий 2025 року зазначено суму 3029,06 грн. До вказаної суми ним включено: індексацію орендної плати за грудень 2024 року (2946,56*101,4%-2946,56) - 41,25 грн; суборенду складу лютий 2025 року (без індексації) - 2987,81 грн.
Зміст наведених рахунків вказує на те, що вони виставлялись за суборенду складу згідно з договором від 01.10.2023.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором суборенди, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Після відкриття провадження у справі, в якості додатку до відзиву відповідачем долучено до матеріалів справи акт приймання - передачі об'єкта суборенди (про повернення об'єкта суборенди суборендодавцю) від 20.01.2025, відповідно до п. 1, п. 3 якого суборендар/відповідач передав, в суборендодавець/позивач прийняв об'єкт суборенди, що знаходиться за адресою: 46011, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 - складське приміщення площею 30 кв. м. З моменту підписання цього акта суборендодавець вважається таким, що прийняв, а суборендар передав об'єкт суборенди у стані, вказаному в п. 2 цього акту.
Підписаний відповідачем акт приймання - передачі об'єкта суборенди (повернення) від 20.01.2025 направлений ним 25.03.2025 позивачу за адресою: 46007, а/с 6 (опис вкладення у поштове відправлення від 25.03.2025 міститься в матеріалах справи).
Наслідком цього мало місце звернення позивача до суду із заявою про відмову від позову, в частині позовної вимоги про розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2023, та, як наслідок, закриття провадження у справі в цій частині.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У даній справі предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за договором суборенди. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням договору суборенди в частині оплати.
У ч.1 ст.283 ГК України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).
Приписами ч.1 ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).
У ч. 1 ст. 765 ЦК України вказано, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Стаття 286 ГК України встановлює, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частинами 1,5 статті 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У п. 3.1 договору сторонами обумовлено, що суборендар, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, щомісячно сплачує суборендодавцю орендну плату за користування об'єктом суборенди яка становить 2700 грн. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергією, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об'єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених суборендодавцем рахунків.
Суборендар зобов'язується самостійно сплачувати суборендодавцю, зазначений у п. 3.1 цього договору розмір орендної плати щомісячно до п'ятого числа за поточний місяць на підставі виставленого рахунку (п. 3.4 договору суборенди).
У п. 3.6 договору суборенди зазначено зокрема, що орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції.
Відповідно до ч. 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами першою та третьою статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц та постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №431/3600/15-ц, від 12.06.2019 у справі №640/12616/17, від 19.05.2023 у справі №914/408/21.
Судом у даній справі встановлено, що у відповідь на лист-звернення №01 від 07.12.2024 Фізичної особи - підприємця Росновського М.В. (суборендаря), Приватне підприємство "Будторг-Агро" (суборендар) 20.01.2025 оформило зі своєї сторони акт приймання - передачі об'єкта суборенди (про повернення об'єкта суборенди суборендодавцю) та того ж дня направило два його примірники на юридичну адресу відповідача разом з листом №2 від 20.01.2025.
Лист №2 від 20.01.2025 з доданими до нього актами приймання - передачі (повернення об'єкта суборенди) від 20.01.2025 отримано ФОП Росновським М.В. 13.02.2025.
Відповідно до їх змісту (п. 3 актів), суборендодавець вважається таким, що прийняв, а суборендар передав об'єкт суборендиз моменту підписання акту. А не дати оформлення його проекту з підписом однієї сторони.
Тобто, раніше 13.02.2025, а саме - 20.01.2025 відповідач, як сторона за договором та актом не міг його підписати, або відмовитись від підпису.
З урахуванням висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц та Верховним Судом у постановах від 05.09.2018 у справі №431/3600/15-ц, від 12.06.2019 у справі №640/12616/17, від 19.05.2023 у справі №914/408/21, суд у даній приходить до висновку, що відповідач зі своєї сторони оформив акт приймання - передачі (повернення об'єкта суборенди) 13.02.2025, тобто у дату отриманням ним засобами поштового зв'язку такого акту.
З урахуванням приписів ч.2 ст.795 ЦК України договір суборенди від 01.10.2023 припинив свою дію 13.02.2025.
Зважаючи на наведене, обов'язок щодо сплати орендних платежів у відповідача існував до 12.06.2025 включно.
З наявних у справі та поданих позивачем матеріалів вбачається, що в порушення умов договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2023, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач свого обов'язку суборендаря по внесенню орендної плати у визначені договором строки не виконав, внаслідок чого його борг по орендній платі становить 4323,24 грн: 54,94 грн +2946,56 грн згідно з рахунком №4 від 03.01.2025; 41,25 грн +1280,49 грн (2987,81 грн (нарахована орендна плата за лютий 2025 року)/28 днів*12днів дії договору суборенди у лютому 2025 року) включеної до рахунка №9 від 03.02.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимоги про стягнення боргу в сумі 4323,24 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення 1707,26 грн боргу не підлягають до задоволення, оскільки нараховані після припинення дії договору суборенди.
У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача обумовлені п. 5.2 договору суборенди 2000 грн штрафу та 70,11 грн - 10 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Разом з тим, з урахуванням умов п. 5.2 договору суборенди у позові заявлено до стягнення 5893,12 грн неустойки, в порядку ст. 785 ЦК України.
У п. 5.2 договору суборенди сторони обумовили, що у випадку прострочення сплати орендних, комунальних чи інших платежів, передбачених цим договором, суборендар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, сплачує суборендодавцю штраф в розмірі 1000 грн за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту вчинення порушення, неустойку, розмір якої встановлений ст. 785 ЦК України, а також 10% річних за кожний день прострочення у порядку, визначеному ст. 625 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми 10% річних. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлений п. 3.4 договору суборенди строк оплати (до п'ятого числа за поточний місяць), граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, з урахуванням строку дії договору суборенди та розміру орендної плати за лютий 2025 року, встановлено, що обґрунтованими є заявлені до стягнення 56,29 грн - 10% (проведений судом перерахунок починаючи з шостого числа поточного місяця міститься в матеріалах справи). А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
При цьому, судом враховано, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанови Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №927/490/18, від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
Позовні вимоги в частині стягнення 13,82 - 10% річних не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.
З урахуванням встановлених судом фактів прострочення сплати орендних платежів за січень та лютий 2025 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення 2000 грн штрафу.
Частина 3 статті 291 ГК України передбачає, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч.4 ст. 291 ГК України).
Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
З викладеного вбачається, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 904/342/19, від 08.07.2021 у справі № 904/6063/19, від 23.06.2021 у справі № 908/3593/19.
Судом у даній справі встановлено, що договір суборенди нерухомого майна від 01.10.2023 є таким, що припинив свою дію 13.02.2025.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Суд зазначає, що положення п.3 ч.1 ст.3 та ст.627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договору суборенди у тій його частині, якою до умов п. 5.2 включено нарахування неустойки в порядку ст. 785 ЦК України за прострочення сплати орендних платежів, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України).
Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5893,12 грн неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України не підлягають до задоволення як необґрунтовано заявлені.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "Будторг-Агро" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Росновського Максима Валерійовича 4323,24 грн - основного боргу, 56,29 грн - 10% річних, 2000 грн - штрафу.
Позовні вимоги в частині стягнення 1707,26 грн - боргу, 13,82 грн - 10% річних та 5893,12 грн неустойки не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.
Поряд із цим, 16.06.2025 при проголошені скороченого рішення (вступної та резолютивної частини) судом помилково зазначено про стягнення 33,14 грн - 10% річних та та 1375,40 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Ч. 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині в рішенні до підписання його суддею.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Норму такого ж змісту викладено і у ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою суду від 10.04.2025 закрито провадження у справі № 921/124/25, в частині вимоги про розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 01.10.2023, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
В якості доказу сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про розірвання договору суборенди від 01.10.2023 Приватним підприємством "Будторг-Агро" долучено до позову платіжну інструкцію №462 від 14.03.2025 на суму 3028 грн, у призначенні платежу якої зазначено: "101 41819536; судовий збір, за вимогою немайнового характеру, за позовом ПП "Будторг-Агро" по справі №921/124/25, Господарський суд Тернопільської області".
Відповідно до її змісту платником судового збору є інша юридична особа - Приватне підприємство "Будсоюз-Техніка" (код платника 41394059).
На підставі вищенаведеного, в порядку ч.1 ст. 130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", 1514 грн судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.
16.06.2025 при проголошені скороченого рішення (вступної та резолютивної частини) судом помилково зазначено про повернення з Державного бюджету України Приватному підприємству "Будторг-Агро" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26А, офіс 117, ідентифікаційний код 41819536) 1514 грн судового збору.
Ч. 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині в рішенні до підписання його суддею.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України сплачений згідно з платіжною інструкцією №452 від 04.03.2025 судовий збір в сумі 3028 грн покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,
Позов задоволити частково.
1. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Росновського Максима Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Будторг-Агро" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26А, офіс 117, ідентифікаційний код 41819536) 4323 (чотири тисячі триста двадцять три) грн 24 коп. - боргу, 2000 (дві тисячі) грн - штрафу, 56 (п'ятдесят шість) грн 29 коп. - 10% річних, 1380 (одну тисячу триста вісімдесят) грн 41 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
2. В задоволенні решти позову відмовити.
3. Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству "Будсоюз-Техніка" (код платника 41394059) 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн судового збору у відповідності до ч.1 ст. 130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплаченого згідно з платіжною інструкцією №462 від 14.03.2025 на загальну суму 3028 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 24 червня 2025 року.
Суддя І.П. Шумський