просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/131/25
Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, м. Рубіжне, Луганська область,
про стягнення 74832 грн 13 коп.
21.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ про стягнення 74832 грн 13 коп. за договором постачання природного газу №11-1080/21-БО-Т від 09.11.2021 (далі - Договір), з яких сума основного боргу 44564 грн 69 коп., пеня у сумі 8837 грн 98 коп., три проценти річних у сумі 3903 грн 15 коп., інфляційні втрати у сумі 17526 грн 31 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору з оплати поставленого природного газу в січні та лютому 2022 року.
Оскільки відповідач оплату за постачання природного газу здійснив не в повному розмірі, утворилась заборгованість у сумі 44564 грн 69 коп., за поставлений газ у січні та лютому 2022 року, за стягненням якої позивач звернувся до суду.
У зв'язку з порушенням строків оплати за поставку природного газу за відповідачем виникло прострочення грошових зобов'язань. Відповідно позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у формі пені у сумі 8837 грн 98 коп., трьох відсотків річних у сумі 3 903 грн 15 коп. та інфляційних втрат у сумі 17526 грн 31 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Сторони у справі були належним чином повідомлені про відкриття провадження та розгляд справи шляхом отримання ухвали про відкриття провадження від 24.04.2025 через підсистему «Електронний суд».
Від відповідача 02.06.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 30.05.2025 про застосування ч. 3 ст. 551 ЦКУ. У заяві відповідач зазначив, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не направляла для підписання акти надання послуг КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області. Також з посилання на практику Верховного Суду, статтю 233 Господарського кодексу України, частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, просив суд зменшити розмір неустойки (пені) до 1 грн 00 коп.
Суд при здійсненні судочинства керується принципами рівності, законності та завданнями господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
09.06.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 06.06.2025 щодо зменшення пені до 1 грн 00 коп. у яких він зазначив, що представник відповідача не має повноважень на представництво, а також заперечив проти зменшення розміру неустойки, вказав, що це є правом суду, а не обов'язком. Також зазначив, що факт неналежного виконання відповідачем свого обов'язку підтверджується матеріалами справи, вказав, що договір є обов'язковим до виконання.
10.06.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 09.06.2025 в якій він заперечив проти доводів позивача щодо відсутності повноважень у представника відповідача на представництво, а також вказав, що він заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за січень-лютий 2022 року.
16.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення, в яких він підтримав позовні вимоги та зазначив про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо позиції позивача про відсутність повноважень на представництво у представника відповідача Севагіна І.І. у зв'язку з тим, що до заяви про зменшення пені додано ордер на представництво у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області, суд звертає увагу на те, що представником відповідача належний ордер серії АХ №1262555 на представництво у Господарському суді Луганської області додано до попередньої заяви про ознайомлення з матеріалами справи, а тому суд не погоджується з позицією позивача про відсутність повноважень представника відповідача на представництво.
Подані заяви та заперечення сторін судом приймаються та долучаються до матеріалів справи.
Щодо аргументів відповідача по суті спору, зазначених у заяві від 10.06.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Також частиною 1 251 ГПК України унормовано, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження була надіслана у особистий кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд» 24.04.2025. Останнім днем строку для подання відзиву було 09.05.2025.
Відповідач ані відзиву на позовну заяву, ані клопотання для поновлення строку для його подання не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, господарським процесуальним законодавством врегульований процесуальний порядок викладення відповідачем своїх заперечень щодо предмета позову, зокрема, у відзиві на позовну заяву. Заперечення або інші пояснення щодо суті заявлених позовних вимог у заявах, тим більше поданих з пропуском строку встановленого законодавством, є неприпустимим.
За змістом ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (EIC код 56XS00001RBIZ00S) як Споживачем, було укладено договір постачання природного газу №11-1080/21-БО-Т від 09.11.2021.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.
У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 27,000 тис. куб. метрів.
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).
Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
Згідно з п. 4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 372465,00 грн, крім того ПДВ - 74493,00 грн, разом з ПДВ - 446958,00 грн.
У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.
Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
До матеріалів справи позивачем додані акти приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року з обсягом споживання 1,17097 на суму 19384 грн 24 коп. з ПДВ, грудень 2021 року з обсягом споживання 1,74800 тис. куб. м на суму 28936 грн 38 коп. з ПДВ, що підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Також надані акти приймання-передачі за січень 2022 року з обсягом споживання 1,69408 тис. куб.м на суму 28043 грн 80 коп. з ПДВ та акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року з обсягом споживання 1,25000 тис. куб.м на суму 20692 грн 50 коп. з ПДВ, які підписані тільки стороною постачальника.
Для підтвердження об'єму спожитого природного газу позивачем був надісланий адвокатський запит, у відповідь на який надійшов лист №ТОВВИХ-24-17041 від 07.11.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00001RBIZ00S) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1694,08 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1250,00 м3. Зазначені об'єми також підтверджуються і додатками до зазначеного листа, а саме «Інформація щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00001RBIZ00S в періоди з 01.01.2022 31.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022».
Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 09.11.2021 по 30.10.2024 підтверджуються оплати відповідачем за поставлений газ 14.12.2021 на суму 2267 грн 95 коп., 21.12.2021 на суму 17116 грн 29 коп., 28.12.2021 на суму 27280 грн 39 коп., 29.12.2021 на суму 5827 грн 60 коп.
Позивач у позовній заяві зазначив, що передав у власність природний газ на загальну суму 97056 грн 92 коп., а відповідач оплату за природний газ здійснив лише частково в розмірі 52492 грн 23 коп. за актами приймання-передачі від 30.11.2021 та 31.12.2021, у зв'язку з чим, відповідач має основну заборгованість у розмірі 44564 грн 69 коп. за актами приймання-передачі від 31.01.2022 та 28.02.2022.
Позивач також зазначив, що акти приймання-передачі 31.01.2022 та 28.02.2022 направлялись, однак у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та переїздами компанії, зміну офісу, переміщенням серверу - докази направлення було втрачено.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 44564 грн 69 коп., пені у сумі 8837 грн 98 коп., трьох відсотків річних у сумі 3903 грн 15 коп., інфляційних втрат у сумі 17526 грн 31 коп.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (EIC код 56XS00001RBIZ00S) як Споживачем, укладено договір постачання природного газу №11-1080/21-БО-Т від 09.11.2021.
Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. Своєю чергою, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.
Суд враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS00001RBIZ00S.
Відповідно до договору від 16.11.2021 постачальником відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Згідно з підпунктом 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в цьому випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Отже, сторони, як суб'єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Також згідно з пунктом 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1 Договору).
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).
Отже, договором передбачений обов'язок споживача не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надати постачальнику копію акту надання послуг. На підставі цих даних постачальник складає акти приймання-передачі. Отже, обов'язку постачальника щодо надсилання акту приймання-передачі кореспондує обов'язок споживача надати акт надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідний період.
Оскільки відповідач, в порушення норм пп. 3.5.1 п. 3.5 договору, ухилився від виконання первинного обов'язку надання акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідні періоди позивачу, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» своєчасно не склав та не надав споживачу відповідних актів приймання-передачі.
Ураховуючи наведене, у спірних правовідносинах, за відсутності складеного між сторонами акту приймання-передачі природного газу, слід керуватися умовами договору, що встановлюють порядок дій у разі відсутності такого акту.
Пунктом 3.5.4 договору сторони передбачили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Отже, у зв'язку з ухиленням споживача від виконання договірних обов'язків, за періоди січня та лютого 2022 року, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а газ є таким, що переданий у власність споживачу.
Також позивачем був надісланий адвокатський запит, у відповідь на який надійшов лист №ТОВВИХ-24-17041 від 07.11.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00001RBIZ00S) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1694,08 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1250,00 м3. Зазначені об'єми також підтверджуються і додатками до зазначеного листа, а саме «Інформація щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00001RBIZ00S в періоди з 01.01.2022 31.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022».
Отже, поставка газу за спірні періоди січня та лютого 2022 року здійснена на загальну суму 48736 грн 30 коп.
Однак відповідач за спожитий газ за спірний період січня та лютого 2022 року оплатив лише частково у сумі 4171 грн 61 коп.
Згідно з пунктом 5.3. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснювати оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
З урахуванням обов'язку споживача контролювати власне споживання, невиконанням обов'язку щодо надання постачальнику завіреної належним чином копії відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, відповідач також не виконав своє зобов'язання щодо оплати за договором за поставлений природний газ за січень 2022 року у сумі 23872 грн 19 коп. у строк до 15.03.2022, за лютий 2022 року загальною вартістю 20692 грн 50 коп. до 15.04.2022 включно.
Отже, строк оплати поставленого природного газу за спірні місяці січень та лютий 2022 року є такими, що настали.
Відповідач у порушення умов п. 5.1 договору розрахунки здійснював не у повному обсязі та несвоєчасно, розрахувався частково, оплативши за природний газ, зокрема за листопад, грудень 2021 року та частково за січень 2022 року у сумі 52492 грн 23 коп.
Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором за січень та лютий 2022 року в сумі 44564 грн 69 коп. суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 44564 грн 69 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 8837 грн 98 коп., три проценти річних у сумі 3903 грн 15 коп., інфляційні втрати у сумі 17526 грн 31 коп.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню за січень 2022 року у сумі 4467 грн 04 коп., за лютий 2022 року 4370 грн 94 коп.
Перевіривши нарахування пені, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність та наявність підстав для заявлення вимоги про стягнення пені у загальній сумі 8837 грн 98 коп.
Водночас відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки (пені) до 1,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, законом унормовано право суду на зменшення розміру пені.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зазначений висновок щодо застосування норм права (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №922/1716/20), також неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.
Відповідач зазначив, що воєнний стан введено на всій території України з 22 лютого 2022 року. Під час бойових дій військами Російської Федерації було зруйновано нерухоме майно КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області, а саме 15 будівель в яких були розміщені відділення лікарні, рухоме майно (чотири автомобілі), майно, матеріальні цінності (медичне обладнання, оргтехніка, запаси медикаментів, будь-які документи тощо).
Також протягом окупації м. Рубіжного військовослужбовцями Російської Федерації зазначена лікарня була пограбована. З лікарні викрадено комп'ютерну техніку, документи з бухгалтерського обліку (первинна документація, документи по розрахунку заробітної плати, кадрові документи, документи обліку з контрагентами, договори, акти звіряння, акти приймання-передачі, та всі інші документи які стосуються господарської діяльності КНП «РЦМЛ» РМР, Луганської області), медичне обладнання, автомобілі які були зареєстровані за лікарнею.
Зазначив, що враховуючи складене фінансове становище та події, які наразі відбуваються в Україні КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області не мало можливості здійснювати свою цільову діяльність та отримувати послуги Позивача.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
За обставинами спору у цій справі суд вбачає наявність виняткових обставин, які свідчать про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені з огляду на наступне.
Як відомо, у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до цього часу.
Відповідні обставини, з огляду на приписи ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.
Місцеперебуванням відповідача є територія Рубіжанської міської територіальної громади, яка згідно з Переліком територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 є тимчасово окупованою з 13.05.2022 та до цього часу.
Суд враховує, що відповідач є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок бюджету.
Крім того, розмір штрафних санкцій становить 19,83% суми основної заборгованості.
Враховуючи викладене, а також з огляду на кризову ситуацію, яка склалася в державі внаслідок військової агресії РФ проти України та яка не могла не вплинути негативно на фінансовий стан відповідача як бюджетної установи, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1000 грн 00 коп.
Отже, клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений через нормативне закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення 3% річних за січень 2022 року за період з 16.03.2022 по 28.02.2028 в сумі 2119 грн 07 коп. та за лютий 2022 року за період з 16.04.2022 по 28.02.2025 в сумі 1784 грн 08 коп.
Перевіркою судом розрахунку 3% річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 3903 грн 15 коп. є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення інфляційні втрати за січень 2022 року за період з 01.04.2025 по 28.02.2025 в сумі 9859 грн 33 коп. та за зобов'язаннями лютого 2022 року за період з 01.05.2022 по 28.02.2025 в сумі 7666 грн 98 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення 17526 грн 31 коп. є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 44564 грн 69 коп., пені у сумі 1000 грн 00 коп., трьох процентів річних у сумі 3903 грн 15 коп., інфляційних втрат у сумі 17526 грн 31 коп.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог судовий збір у сумі 2168 грн 68 коп. покладається на відповідача.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 93009, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ СТУДЕНТСЬКА, будинок 19; код ЄДРПОУ: 01983683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) 66994 грн 15 коп., що складається з основного боргу у сумі 44 564 грн 69 коп., пені 1000 грн 00 коп., трьох процентів річних у сумі 3 903 грн 15 коп. та інфляційних втрат у сумі 17 526 грн 31 коп.
3. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУБІЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 93009, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ СТУДЕНТСЬКА, будинок 19; код ЄДРПОУ: 01983683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) судовий збір у сумі 2168 грн 68 коп.
4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2025.
Суддя Н.І. Злепко