ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/1964/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Білд"
про стягнення 1 515 086,07 грн.
Представники сторін:
від позивача: Фартушний С.І., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Селянко А.О., ордер серія АІ № 1671988.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Білд» про стягнення 1 515 086,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про виконання робіт № 314Г/12-23 від 08.12.2023, в частині виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2025.
У судове засідання 24.03.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 21.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
18.04.2025 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
21.04.2025 представником позивача подано заперечення на клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 21.04.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 12.05.2025.
У судове засідання 12.05.2025 представники сторін з'явились.
За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи з урахуванням позиції представника позивача суд дійшов наступного висновку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).
Статтею 86 ГПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 2 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК).
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст.80 ГПК).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 80 ГПК).
Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18, від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Частина 1 ст. 43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для долучення до матеріалів справи письмових доказів через пропущення процесуального строку, встановленого законом, адже відповідач не довів наявність тих обставин, що об'єктивно були непереборними, не залежали від його волевиявлення і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що завадили своєчасно подати до суду вказані докази разом з відзивом.
Водночас, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Частино 2 ст. 178 ГПК України унормовано, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 16.06.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив.
При цьому, за змістом частин 1 та 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, оскільки відповідач був обізнаний про розгляд справи та його право подати відзив на позовну заяву, представник відповідача приймав участь у підготовчому провадженні, у судовому засіданні 12.05.2025 проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував, у межах процесуальних строків клопотань про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву не заявляв, відповідач відповідно до приписів ч. 4 ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти обставин під час розгляду справи по суті, з огляду на неподання відзиву на позовну заяву у якому відповідачем були б викладені заперечення проти як наведених позивачем обставин, так і правових підстав позову, визначених позивачем.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08 грудня 2023 року між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС-БІЛД» (далі - генпідрядник, відповідач) укладено Договір про виконання робіт № 314Г/12-23 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконання будівельних, монтажних та інших робіт на об'єкті «Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Дарницький район, Соломії Крушельницької», за ДК 021:2015 код 45210000-2 Будівництво будівель (далі - об'єкт), що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до п. 1.3 Договору роботи виконуються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Генпідрядник зобов'язаний виконати усі роботи. Визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації).
Строки виконання робіт встановлюються цим договором і визначаються датою їх початку та закінчення (п. 2.1 Договору).
За умовами п. 2.2 Договору генпідрядник зобов'язується виконати роботи на протязі 12 місяців з дати підписання договору та здати об'єкт замовнику у строк до 06.12.2024. Календарний графік виконання робіт складає генпідрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
У пункті 2.5 Договору узгоджено, що зміна строків виконання робіт та передачі об'єкта робіт замовнику здійснюється шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до Договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
Згідно з п. 2.6 Договору обставинами, які надають генпідряднику право вимагати від замовника зміни строків виконання робіт. введення в експлуатацію закінченого об'єкта робіт є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).
При цьому генпідрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про наявність відповідних обставин протягом 3-х календарних днів з дати їх настання із відповідними підтверджуючими документами, виданими Торгово-промисловою палатою України.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом (п. 2.7 договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 22.05.2024) загальна сума договору становить 74 838 148,24 грн, у тому числі ПДВ - 12 473 024,71 грн.
Відповідно до абзацу 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами), після підписання договору замовник має право надати генпідряднику попередню оплату у 2024 році у розмірі до 30% від суми фінансування, передбаченої на 2024 рік, що становить 7 600 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 266 666,67 грн. (п. 4.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 17.07.2024).
У відповідності до п. 4.5 Договору розрахунки за виконані відповідно до договору роботи здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів на підставі актів виконаних будівельних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2В, КБ-3).
Згідно з п. 4.9 Договору замовник здійснює оплату за виконані в повному обсязі генпідрядником роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника в межах отриманого бюджетного фінансування при наявності коштів на рахунку протягом 10 банківських днів.
Пунктом 5.2.9 Договору узгоджено, замовник має право у разі невиконання або неналежного виконання генпідрядником зобов'язань за договором вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, а також повернення коштів, отриманих від замовника на виконання таких обов'язків, відшкодування третім особам.
Згідно з п. 5.3.2 Договору генпідрядник зобов'язаний виконати роботи у строки, встановлені Договором.
За умовами п. 5.3.25 Договору генпідрядник зобов'язаний завершити виконання робіт та протягом 5 робочих днів передати об'єкт замовнику відповідно до умов Договору, але не пізніше ніж 06.12.2024 разом із виконавчою документацією, у тому числі надати «Акт приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в та «Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» за формою № КБ-3, підсумкову відомість ресурсів. Передача або інше розголошення термі особам інформації, що міститься в документації на виконання робіт, без попередньої письмової згоди замовника забороняється.
Відповідно до п. 5.3.26 Договору якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, генпідрядник зобов'язаний повідомляти та подавати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками (генпідрядником складається відповідний акт визначенням обсягів робіт, які підлягають погодженню з замовником та проектною організацією). Замовник розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього генпідрядника.
Згідно з п. 9.1 Договору здача-приймання виконаних робіт по об'єкту здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів, якими регламентовано прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію та за наявності всіх погоджень, підтверджуючих розрахунків, пакета документів на матеріальні ресурси та виконавчу документацію, передбачену нормативними документами.
У відповідності до п. 11.5 Договору за порушення генпідрядником строків виконання робіт за Договором, генпідрядник зобов'язаний сплатити замовникові пеню у розмірі 0,1 від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 03.01.2025 або до передачі об'єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором, - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 14.1 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 22.05.2024 до Договору).
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем не виконано у строк до 06.12.2024 взяті на себе зобов'язання за Договором в частині виконання робіт вартістю 54 110 216,67 грн., в зв'язку з чим, позивачем на підставі п. 11.5 Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1 515 086,07 грн. за період з 07.12.2024 по 03.01.2025.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За умовами п. 2.2 Договору генпідрядник зобов'язується виконати роботи на протязі 12 місяців з дати підписання договору та здати об'єкт замовнику у строк до 06.12.2024. Календарний графік виконання робіт складає генпідрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
Також, згідно з п. 5.3.25 Договору генпідрядник зобов'язаний завершити виконання робіт та протягом 5 робочих днів передати об'єкт замовнику відповідно до умов Договору, але не пізніше ніж 06.12.2024 разом із виконавчою документацією, у тому числі надати «Акт приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в та «Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» за формою № КБ-3, підсумкову відомість ресурсів. Передача або інше розголошення термі особам інформації, що міститься в документації на виконання робіт, без попередньої письмової згоди замовника забороняється.
При цьому, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як зазначає позивач, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання в частині виконання робіт вартістю 54 110 216,67 грн. та станом на дату звернення з позовом до суду не виконано означено роботи.
Відповідачем в свою чергу, жодного належного та допустимого доказу в підтвердження виконання робіт за Договором вартістю 54 110 216,67 грн. як у строк до 06.12.2024, так і станом на момент розгляду справи по суті, до матеріалів справи не надано.
Суд також зазначає, що ч. 1 ст. 877 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Таким чином, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання в частині виконання робіт за Договором вартістю 54 110 216,67 грн. у строк до 06.12.2024, що відповідачем не заперечено та доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 11.5 Договору за порушення генпідрядником строків виконання робіт за Договором, генпідрядник зобов'язаний сплатити замовникові пеню у розмірі 0,1 від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені за Договором, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 515 086,07 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Білд" (03134, м. Київ, вул. Пшенична, 2, оф. 408; ідентифікаційний код: 41795711) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код: 38620155) пеню у розмірі 1 515 086 (один мільйон п'ятсот п'ятнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 726 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 29 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.06.2025
Суддя О.А. Грєхова