номер провадження справи 17/33/25
11.06.2025 Справа № 908/716/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/716/25
за позовною заявою: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60», 69015, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 60
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя», 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131В
про розірвання договору
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Вишняков Д.О., ордер серія АР № 1229509 від 21.03.25
від відповідача: не з'явився
21.03.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» (далі ОСББ “Автозаводська 60») за вих. від 21.03.25 з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (далі ТОВ “МДЛ Запоріжжя») про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555, укладеного між ТОВ “МДЛ Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 60 з 03.03.24.
21.03.25 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/716/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 26.03.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/716/25. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.04.25 о/об 12 год. 00 хв.
Представник відповідача в судове засідання 22.04.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 22.04.25 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/716/25 на 13.05.25 об 11 год. 00 хв.
Представник відповідача в судове засідання 13.05.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 13.05.25 представник позивача надав усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, у підготовчому засіданні 13.05.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 13.05.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 908/716/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.25 о 12 год. 30 хв.
Представник відповідача в судове засідання 27.05.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 27.05.25 розпочато розгляд справи по суті. У вступному слові представник позивача в усній формі стисло виклав зміст та підстави свої вимог щодо предмета позову.
Крім того, під час судового засідання на запитання суду (головуючого) у представника позивача було з'ясовано, що по технічним причинам, в матеріалах справи № 908/716/25 є посилання, але відсутній додаток № 3 до позовної заяви, а саме: копія договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555.
Представником позивача в засіданні 27.05.25 заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні на іншу дату для надання до суду вказаного додатку.
Судом задоволено вказане клопотання.
27.05.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 27.05.25, в якому представник позивача просить суд поновити строк для подання доказу (в разі пропуску такого строку) та долучити до матеріалів справи № 908/716/25 копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 №и 06/09/17-555.
Крім того, 27.05.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 27.05.25, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи № 908/716/25 копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.05.25 та копію платіжної інструкції від 27.05.25 № 257.
В судовому засіданні 11.06.25 судом прийнято до розгляду клопотання представника позивача за вих. від 27.05.25 та долучено до матеріалів справи № 908/716/25 копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.05.25 та копію платіжної інструкції від 27.05.25 № 257.
Також в засіданні 11.06.25 судом задоволено клопотання представника позивача за вих. від 27.05.25 та долучено до матеріалів справи № 908/716/25 копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555.
При цьому, судом залишено без розгляду клопотання представника позивача щодо поновлення строку для подання доказу (в разі пропуску такого строку) до матеріалів справи № 908/716/25, а саме копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 №и 06/09/17-555, з огляду на те, що під час розгляду справи по суті було з'ясовано, що по технічним причинам, в матеріалах справи № 908/716/25 є посилання, але відсутній додаток № 3 до позовної заяви, а саме: копія договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555.
А тому, як наслідок, позивачем було вчасно подано вказаний доказ та не потребує клопотання щодо поновлення строку для подання такого доказу.
Представник відповідача в судове засідання 11.06.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 11.06.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 21.03.25. Просить суд визнати розірваним договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555, укладеного між ТОВ “МДЛ Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 60 з 03.03.24.
Відповідач (його представник (ки)) в судові засідання жодного разу не з'явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив (ли).
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/716/25 господарським судом в електронний кабінет відповідача направлялись екземпляри ухвал:
- в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 182, 234 ГПК України від 26.03.25 про відкриття провадження у справі;
- в порядку ст. ст. 42, 46, 120, 177, 181, 182, 183, 202, 234, 235 ГПК України від 22.04.25 про відкладення підготовчого засідання;
- в порядку ст. ст. 42, 46, 120, 177, 182, 185, 202, 234, 235 ГПК України від 13.05.25 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті;
- в порядку ст. ст. 42, 46, 120, 202, 216, 234, 235 ГПК України від 27.05.25 про оголошення перерви в розгляді справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності із п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄCITC, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄCITC, aбo адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб aбo в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Враховуючи зазначене, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету.
Як свідчать довідки господарського суду про доставку електронного листа (долучені до справи), вищенаведені ухвали доставлені в електронний кабінет одержувача - ТОВ “МДЛ Запоріжжя»: 27.03.25 о 21:25 (таким чином, в розумінні норм чинного ГПК України, датою отримання вважається 28.03.25), 24.04.25 о 18:24 (таким чином, в розумінні норм чинного ГПК України, датою отримання вважається 25.04.25), 14.05.25 о 19:54 (таким чином, в розумінні норм чинного ГПК України, датою отримання вважається 15.05.25) та 28.05.25 о 19:09 (таким чином, в розумінні норм чинного ГПК України, датою отримання вважається 16.05.25) відповідно.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/716/25.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наявні матеріали справи за № 908/716/25 дозволяють розглянути цю справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
06.09.17 між співвласниками багатоквартирного будинку розташованого за адресою: вулиця Автозаводська, буд. 60 у м. Запоріжжі (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (Управитель) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-555 (Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Управитель зобов'язувався надавати Замовникові послуги з управління багатоквартирним будинком, спорудо, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі послуги), а Замовник (надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли Управитель отримав на такі витрати письмову згоду Замовника.
У відповідності до п.п. 8 п. 9. Договору, Замовник має право ініціювати розірвання цього договору у випадку та на умовах, що передбачені в ньому.
За пунктом 23 Договору, правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не в регульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.
Згідно із п. 18 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.18.
У відповідності до ч. 6 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк. До договорів, предметом яких не є управління багатоквартирним будинком, передбачене частиною шостою цієї статті, обмеження щодо строку договору не застосовується.
Рішенням співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 60, яке оформлено протоколом № 1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» від 13.07.23 вирішено …, зокрема, про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» (п. 2 порядку денного).
Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.07.24 № 633695891499, державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» здійснено 29.09.23.
28.12.23 ОСББ “Автозаводська 60» направило на адресу ТОВ “МДЛ Запоріжжя» лист-повідомлення за вих. від 20.12.23 про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, в якому уповноважена особа позивача, керуючись пп. 8 п. 9 та п. 23 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555, п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 60 від 05.11.23 № 1, повідомляє ТОВ “МДЛ Запоріжжя» про дострокове розірвання укладеного між ними договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком через 2 місяці після отримання управителем цього повідомлення.
Повідомлення отримано ТОВ “МДЛ Запоріжжя» 02.01.24, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.12.23.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.24 у справі № 908/2151/24 (яке набрало законної сили 05.12.24) позовні вимоги ОСББ “Автозаводська 60» до ТОВ “МДЛ Запоріжжя» задоволені повністю. Вирішено:
- зобов'язати ТОВ “МДЛ Запоріжжя» передати за актом приймання-передачі ОСББ “Автозаводська 60» технічну документацію на багатоквартирний будинок за адресою: 69015, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Автозаводська, будинок 60, а саме: інвентарну справу, технічний паспорт, схему прибирання прибудинкової території (копія), акт перевірки вентиляційних каналів, паспорт ліфтового господарства, схему розподілу зовнішніх мереж ЦО, однолінійна схема електропостачання, схема викопіювання будівельного кварталу, витяг, реєстраційне посвідчення або право власності на будинок, акт весняного огляду, дефектну відомість, робочий проєкт встановлення вузлів обліку ХВ та ГВ, акт та паспорт готовності до опалювального періоду 2024-2025р.р.;
- стягнути з ТОВ “МДЛ Запоріжжя» на користь ОСББ “Автозаводська 60» 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.24 у справі № 908/2151/24 (яке набрало законної сили 05.12.24) встановлено (дослівно):
«… 28.02.2024 позивач звернувся до відповідача з повідомленнями №01-02 та №02-02 про зміну форми управління будинком, припинення договору з попереднім управителем будинку, у зв'язку із чим просив надати всю технічну документацію на будинок, припинити нарахування мешканцям будинку плату за утримання будинку з 01.03.2024, а також просив направити спеціалістів для знімання та складання акту контрольної відсічки між ТОВ “МДЛ Запоріжжя» та ОСББ “Автозаводська 60».
Повідомлення отримані відповідачем 28.02.2024, про що свідчить відбиток вхідного штемпелю ТОВ “МДЛ Запоріжжя».
06.03.2024 позивач подав відповідачу заяву-претензію №01-03 від 05.03.2024, якою просив протягом 10 календарних днів, з моменту отримання заяви-претензії, передати документацію:
- Технічний паспорт на багатоквартирний будинок;
- Паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих з експлуатації об'єкти будівництва;
- Енергетичний сертифікат і звіт про обмеження інженерних систем;
- Проєктна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем;
- Документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- Технічна документація обладнання котелень;
- Технічна документація на ліфти;
- План земельної ділянки;
- Акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;
- Паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування на обладнання у багатоквартирному будинку;
- Акт контрольної відсічки (щодо електричного постачання).
Відповідач заяву-претензію отримав 06.03.2024, втім технічну документацію ОСББ “Автозаводська-60» у строки, встановлені претензією не передав.
Листом № 24/490 від 24.07.2024 відповідач у відповідь на адвокатський запит повідомив, що надає належним чином засвідчену копію опису технічної документації та копію договору №06/09/17-555 з додатком №1 акт приймання-передачі об'єкта в управління з управління.».
Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України) та ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України) унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
01.07.15 набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.15 № 417-VIII, який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Статтею 9 вказаного Закону визначено форми управління багатоквартирним будинком. В частині 1 цієї норми встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно із ч. 1 ст. 10 цього Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.
У даному випадку, у зв'язку з прийняттям співвласниками багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 60 рішення, яке оформлено протоколом № 1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» від 13.07.23 про створення ОСББ “Автозаводська 60», була змінена форма управління будинком.
Відповідно до ч. 4 п. 5 ст. 13 “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за 2 місяці до дня розірвання договору.
В пункті 33 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 05.09.15 № 712, зазначено: якщо протягом строку дії цього договору співвласники приймають рішення про зміну форми управління будинком або про обрання іншого управителя, цей договір достроково припиняється через 2 місяці з дати отримання управителем повідомлення від співвласників (уповноваженої ними особи) про таке рішення.
Пунктом 23 спірного Договору № 06/09/17-555 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 визначено, що правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договір про надання послуг згідно зі ст. 907 ЦК України, може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
В абз. 4 п. 5 ст. 13 “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко визначено право співвласників на розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного з управителем, та порядок його розірвання, а саме - шляхом направлення відповідного повідомлення, зокрема про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Передбачене зазначеною нормою право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в т.ч. у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вищевказаного строку.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.09.22 по справі № 908/599/21.
Позивач відповідно до абз. 4 п. 5 ст. 13 “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», листом-повідомленням за вих. від 20.12.23 у письмовій формі повідомив відповідача про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Частиною 5 ст. 188 ГК України унормовано, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.18 у справі № 922/2883/16, від 31.10.18 у справі № 916/170/18, від 10.02.21 у справі № 908/288/20, частина 5 статті 188 ГК України передбачає, що суд має право встановити у рішенні дату зміни або розірвання договору, яка може бути іншою, ніж дата набрання чинності рішенням суду.
Лист-повідомлення ОСББ «Автозаводська 60» за вих. від 20.12.23 про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком отримано ТОВ “МДЛ Запоріжжя» 02.01.24, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.12.23.
Дані обставини відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, не спростовані.
На підставі вищевикладеного та враховуючи ухилення відповідача від розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555 в добровільному порядку, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача в частині розірвання Договору про надання послуг з управління багатоквартирним від 06.09.17 № 06/09/17-555, укладеного між ТОВ “МДЛ Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 60, але з 04.03.24 (перший робочий день через два місяці після отримання відповідачем листа-повідомлення про розірвання договору), а не з 03.03.25, як помилково вказано позивачем у прохальній частині позовної заяви.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги, в цілому, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню частково.
В іншій частині позову, а саме даті розірвання оспорпюваного у цій справі договору, судом відмовлено через необґрунтованість.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу позивача суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем надано:
- копію договору про надання правничої допомоги від 19.03.25;
- копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.05.25 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.25;
- копію платіжної інструкції № 257 від 27.05.25 на загальну суму 13 000,00 грн;
- копію ордеру серії АР № 1229509 від 21.03.25 про надання правничої допомоги;
- копію посвідчення адвоката України від 29.06.16 № 001154.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.03.25 між ОСББ «Автозаводська 60» (Клієнт) та адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги (договір).
Згідно із п. 1.1. договору, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
У відповідності до п. 2.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.27 включно.
Пунктом 3.1. договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору Замовник сплачує Адвокату винагороду у наступному розмірі:
- складання позовної заяви, відзиву, апеляційної та касаційної скарги - 5 000,00 грн;
- складання інших заяв по суті спору - 2 000,00 грн;
- представництво інтересів у судових засіданнях - 2 000,00 грн/судодень;
- складання адвокатських запитів - 1 000,00 грн. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги та загальну суму винагороди Адвоката.
Винагорода Адвокату здійснюється на розрахунковий рахунок Адвоката в АТ «МОТОР-БАНК» (п. 4.1. договору).
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.05.25 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.25, Адвокат - Вишняков Д.О. надав, а Клієнт - ОСББ «Автозаводська 60» прийняв правову допомогу, яка полягала в наступному:
- 21.03.25 підготування та подача до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про розірвання договору про надання послуг (справа № 908/716/25) - 5 000,00 грн;
- 22.04.25 участь у судовому засіданні у Господарському суді Запорізької області (справа № 908/716/25) - 2 000,00 грн;
- 13.05.25 участь у судовому засіданні у Господарському суді Запорізької області (справа № 908/716/25) - 2 000,00 грн;
- 27.05.25 участь у судовому засіданні у Господарському суді Запорізької області (справа № 908/716/25) - 2 000,00 грн;
- 11.06.25 участь у судовому засіданні у Господарському суді Запорізької області (справа № 908/716/25) - 2 000,00 грн.
Загальна вартість робіт (послуг) складає 13 00,00 грн. Сторони одна до одної претензій не мають.
Згідно із платіжною інструкцією від 27.05.25 № 257 ОСББ «Автозаводська 60» перерахувало Вишнякову Дмитру Олександровичу 13 000,00 грн з призначенням платежу (дослівно): «сплата за надання правничої допомоги згідно договору №б/н від 19.03.2025р. та згідно з атком №б/н від 27.05.2025р. Без ПДВ».
Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).
Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховано, що відповідачем не надано заперечення щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником позивача доведено розмір витрат на оплату послуг адвоката та вказаний розмір співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/716/25, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі; ціни позову.
З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн покладаються повністю на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.17 № 06/09/17-555 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131В, код ЄДРПОУ 41279924) та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 60 з 04.03.24.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131В, код ЄДРПОУ 41279924) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Автозаводська 60» (69015, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 60, код ЄДРПОУ 45233333) - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.06.2025.
Суддя В.Л. Корсун