вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1380/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Яланський О.А.;
від відповідача: Савченко О.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про стягнення заборгованості в загальному розмірі 44611024,84грн, з якої: 44359070,68грн заборгованості за спожиту електроенергію, 115386,27грн трьох відсотків річних, 136567,89грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №55563/2024 від 22.01.2024 в частині своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за період листопад-грудень 2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.04.2025.
16.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що оплата наданих послуг за договором про закупівлю електричної енергії, за яким відповідач, є розпорядником бюджетних коштів без відповідних додаткових бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства. Разом з тим, наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за своєю природою є відомістю, тобто внутрішнім документом підприємства позивача та не містить відомостей згідно яких можливо визначити порядок нарахування відповідних сум. Крім цього зазначає, що у наданому розрахунку не зазначено тариф за яким відповідачу здійснювалось нарахування за поставлену електричну енергії в кожному окремому розрахунковому періоді.
21.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
В обґрунтування наведеного клопотання відповідач зазначив, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро є підрозділом Міністерства оборони України Збройних Сил України та створений з метою організації виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України, дислокованих у гарнізонах у межах визначеної зони у мирний час, на особливий період та у військовий стан, також КЕВ міста Дніпро є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок грошових коштів державного бюджету, виділених на потреби Міністерства оборони України.
За результатами судового засідання 22.04.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 13.05.2025.
28.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У відповіді позивач вказує, що посилання відповідача у своєму відзиві на порушення статті 48 Бюджетного кодексу України, в частині придбання товару за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не знаходить свого підтвердження у зв'язку з тим, що сума очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії, протягом періоду дії договору, навпаки була зменшена у порівнянні з первісною вартістю визначеною у пункті 4.1 договору. Разом з тим, інформація про тариф за електричну енергію за поточний період містилася в рахунках та актах прийому-передачі електричної енергії наданих постачальником. Всі платіжні документи з інформацією про тариф за поточний період були надані постачальником споживачу особисто та направлялись поштою. До того ж споживач відповідно до пункту 5.1. Комерційної пропозиції мав змогу самостійно формувати розрахункові документи в сервісі "Особовий кабінет". У споживача була наявна вся інформація про діючий тариф у зв'язку з тим, що останнім здійснювались оплати за період січня-жовтня 2024 року та частково за період листопада 2024 року. Також, споживач не заперечує проти того, що ним були отримані від постачальника рахунки та акти прийому-передачі електричної енергії для здійснення оплати за спожиту електричну енергію.
13.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України. В наведених поясненнях позивач зазначив, що Міністерство оборони України не є стороною договору №55563/2024 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 22.01.2024. Також зазначив, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, який є підрозділом Міністерства оборони України, є окремою юридичною особою, веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України.
Крім того, 13.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.
За результатами судового засідання 13.05.2025 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 22.05.2025.
21.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2025.
За результатами судового засідання 03.06.2025 оголошено перерву та призначено судове засідання на 12.06.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 13.06.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
22.01.2024 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро (далі - споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник, позивач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №55563/24 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (пункт 1.2 договору).
Приписами пункту 1.3 договору встановлено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з дати підписання до 31.12.2024 становить 30733230,90кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (у редакції додаткової угоди №1/12 від 11.12.2024).
Згідно з пунктом 2.1 договору строк (термін) поставки товару: з дати підписання договору та по 31.12.2024.
Місце поставки (передачі) товару: відповідно до переліку (пункт 2.2 договору).
Пункт 4.1 договору визначає, що вартість електричної енергії за даним договором визначається з врахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 3.1 цього договору, та становить: 205622046,39грн, крім того ПДВ 41124409,28грн, всього з ПДВ - 246746455,67грн, у тому числі:
Загальний фонд 236767876,71грн, враховуючи ПДВ 39461312,78грн,
Спеціальний фонд 1139890,83грн, враховуючи ПДВ 189981,81грн,
За рахунок відшкодованих коштів 8838688,13грн, враховуючи ПДВ 1473114,69грн.
Ціна за 1кВт*год електричної енергії за цим договором становить 7,64743грн без ПДВ, крім того, ПДВ 1,529486грн разом з ПДВ 9,176916 (у редакції додаткової угоди №1/12 від 11.12.2024).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 4.4 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (пункт 4.5 договору).
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Приписами пункту 12.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №55563/24 від 22.01.2024 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Сторонами відповідно до умов договору укладено додаток №1 (заява про надання персоніфікованих даних споживача) до договору (а.с. 18-зворотній аркуш 18 том 1), додаток №2 (комерційна пропозиція) до договору (а.с. 19-21 том 1), додаток №3 (умови користування інтернет-сервісом "Особистий кабінет для споживачів електроенергії") до договору (а.с. 22, 23 том 1) та додаток №4 (прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу) до договору (а.с. 24 том 1)
Розділом "Порядок оплати" комерційної пропозиції передбачено, що оплата за спожиту електричну енергію має бути здійсненна споживачем у строк не більше 15 календарних днів після закінчення розрахункового періоду.
Додатки №№1, 2, 3, 4 підписані сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до них.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору за період листопада, грудня 2024 постачальником поставлено споживачу, а споживачем отримано та використано електричну енергію в загальному розмірі 7414955,00кВт*год на загальну на суму 66904307,96грн.
На підтвердження наведеного, позивач надав докази направлення відповідачу рахунків та актів, а саме:
- рахунок №251502212081 від 30.11.2024 за листопад 2024;
- рахунок №250402023503 від 31.01.2025 за грудень 2024;
- рахунок №251702005718 від 31.01.2025 за грудень 2024;
- акт прийому-передачі електричної енергії №251502212081-1 від 30.11.2024 на суму 32441141,35грн з ПДВ з обсягом споживання 3535081,00кВт*год;
- акт прийому-передачі електричної енергії №250402023503-1 від 31.01.2025 на суму 37465194,01грн з ПДВ з обсягом споживання 3880084,00кВт*год;
- акт прийому-передачі електричної енергії №251702005718-1 від 31.01.2024 на суму
-2027,40грн з ПДВ з обсягом споживання 210,00кВт*год (а.с. 46-51 том 1).
Відповіді або заперечень на вищезазначені акти та виставлені позивачем рахунки для оплати електричної енергії відповідачем до матеріалів справи не надано.
Також, на підтвердження загального обсягу поставленої (використаної) електричної енергії відповідачем за період з 01.11.2024 до 31.12.2024 у розмірі 7415165,00кВт*год, позивач надає дані комерційного обліку оператора системи розподілу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (а.с. 33-44 том 1).
Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за фактичний обсяг поставленої (використаної) електричної енергії у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 44359070,98грн.
З метою досудового врегулювання погашення заборгованості позивачем була направлені на адресу відповідача вимоги №2151/DNMP від 15.01.2025, №2482/DNMP від 16.01.2025, №8000/DNMP від 18.02.2025 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с. 27-зворотній аркуш 29 том 1). Однак, відповідь на вимогу не отримана, сума боргу не сплачена.
Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору постачання електричної енергії споживачу, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів (пункт 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів електричної енергії.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу споживання електричної енергії за зазначених в актах об'ємах відповідачем також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.5 договору та розділу "Порядок оплати" додатка №2 порядок розрахунків за електричну енергію та приймаючи до уваги її споживання відповідачем, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав:
- 22.12.2024 за актом прийому-передачі електричної енергії №251502212081-1 від 30.11.2024 на суму 32441141,35грн з ПДВ, прострочення з 23.12.2024;
- 23.02.2025 за актом прийому-передачі електричної енергії №250402023503-1 від 31.01.2025 на суму 37465194,01грн з ПДВ, прострочення з 24.02.2025.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 44359070,68грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних - 115386,27грн за загальний період з 23.12.2024 по 17.03.2025 та інфляційні втрати - 136567,89грн за період з 23.12.2024 по 17.03.2025 (а.с. 83-зворотній аркуш 83 том 1).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків та інфляційних втрат судом порушень не встановлено.
Судом були досліджені всі документи, що знаходяться у справі та надана їм правова оцінка.
Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 44611024,84грн, з якої: 44359070,68грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 115386,27грн - трьох відсотків річних, 136567,89грн - інфляційних втрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 535332,30грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про стягнення заборгованості в загальному розмірі 44611024,84грн, з якої: 44359070,68грн заборгованості за спожиту електроенергію, 115386,27грн трьох відсотків річних, 136567,89грн інфляційних втрат - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42082379) 44359070,68грн - заборгованості за спожиту електроенергію, 115386,27грн - трьох відсотків річних, 136567,89грн - інфляційних втрат та 535332,30грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 23.06.2025.
Суддя В.О. Татарчук