24.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5211/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24 (суддя Дичко В.О.)
за позовом: Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2Т)
про стягнення 6 180 519,12 гривень
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі № 904/5211/24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" (вх. № 4291/25 від 30.01.2025) про зупинення провадження у справі № 904/5211/24 - задоволено. Провадження у справі № 904/5211/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 грн - зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23).
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що між справами № 904/5211/24 та № 904/3534/24 (904/6234/23) існує прямий зв'язок, оскільки предметом останньої є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості, на підставі якого ТОВ «Промтенс» набуло право власності на об'єкт, розташований на спірній земельній ділянці.
У разі задоволення позову у справі № 904/3534/24 (904/6234/23), право власності відповідача на нерухомість може бути припинене, а отже, це вплине на оцінку правової підстави користування земельною ділянкою та можливість стягнення безпідставно збережених коштів.
Відповідно результат розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/3534/24 (904/6234/23) безпосередньо впливатиме на розгляд справи № 904/5211/24.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року у справі № 904/5211/24 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) та направити справу № 904/5211/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:
Суд першої інстанції помилково задовольнив клопотання ТОВ «Промтенс» про зупинення провадження у справі № 904/5211/24 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясувавши, у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 904/3534/24 (904/6234/23). В ухвалі не зазначено, які саме обставини, що встановлюються у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості, мають преюдиційне значення для справи про стягнення безпідставно збережених коштів.
Предметом спору у справі № 904/5211/24 є стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди, що має кондикційний характер відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Натомість у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) оскаржується дійсність договору купівлі-продажу нерухомості. Результати розгляду останньої справи не впливають на сам факт користування земельною ділянкою, обсяг обов'язку зі сплати коштів за таке користування чи можливість суду встановити обставини фактичного володіння.
Незалежно від можливого визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості, ТОВ «Промтенс» фактично користувалося земельною ділянкою з 21.09.2023, що само по собі породжує обов'язок сплатити плату за землю відповідно до ст. 206 ЗК України та ст. 1212 ЦК України.
ТОВ «Промтенс» не здійснило жодних дій щодо укладення договору оренди з моменту набуття права на нерухомість (21.09.2023) до подання Дніпровською міською радою позову 28.11.2023. Водночас, товариство визнає фактичне володіння нерухомістю та сплачує податок на неї.
Посилаючись на можливість скасування права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу, як на підставу власної бездіяльності з приводу укладання договору оренди земельної ділянки, Відповідач ніяк не пояснює звернення до Дніпровської міської ради із заявою про укладення договору оренди в грудні 2024 року, тобто після відкриття провадження у справі про стягнення безпідставно збережених коштів, а також вказівки у відзиві на позовну заяву на свій намір укласти такий договір, але на інших умовах.
Враховуючи те, що в ухвалі від 20 лютого 2025 року у справі № 904/5211/24 фактично відсутнє мотивування зупинення провадження у справі, зокрема посилання на докази, які дозволяють зробити висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, а мотивувальна частина фактично зводиться до тези про те, що судове рішення у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) безпосередньо впливає на вирішення спору у справі № 904/5211/24, можливо стверджувати про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Якщо позов Дніпровської міської ради у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) буде задоволено та буде визнано недійсним договір купівлі-продажу, номер 5702 від 21 вересня 2023, то виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України вбачитиметься відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Промтенс» грошових коштів у даній справі, оскільки вважатиметься, що ТОВ «Промтенс» ніколи не було власником нерухомого майна, з огляду на що правові наслідки володіння нерухомим майном будуть не підтвердженні.
Згідно висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/16244/23 вбачається, що якщо особа певний проміжок часу мала у власності нерухоме майно, але в подальшому її право власності було припинено через незаконність набуття нею у власність такого майна, то право власності на таке майно відновлюється (поновлюється) у попереднього власника нерухомого майна, який незаконно був його позбавлений, а тому саме цей законний власник нерухомого майна і є належним платником орендної плати, зокрема і за той період, коли майно перебувало у власності незаконного власника.
Розгляд даної справи (№ 904/5211/24) є об'єктивно неможливим до вирішення справи № 904/3534/24 (904/6234/23), за результатами розгляду якої може бути встановлено недійсність договору купівлі-продажу номер 5702 від 21 вересня 2023, що стане додатковою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до ТОВ «Промтенс».
Крім того, у разі задоволення позову Дніпровської міської ради у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) це буде свідченням того, що власником нерухомого майна зокрема у період часу з 21.09.2023 року по 30.09.2024 року вважатиметься ТОВ «Фаін» (колишній власник нерухомого майна), який і матиме відповідати за позов про стягнення грошових коштів за вказаний період.
12.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення позивача, згідно змісту яких зазначено наступне. Після відкриття апеляційного провадження, Касаційним господарським судом у складі Верховного суду було сформовано позицію, викладену у постанові від 17.04.2025 року у справі № 910/9652/23 (№ у ЄДРСД 126765372), яка напряму стосується підстав для зупинення справи № 904/5211/24.
Скаржник зазначає, що можлива зміна правового становища нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, аж до повернення до попереднього власника, жодним чином не змінює факту заняття такої ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтенс».
Незалежно від подальшої юридичної долі об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, зокрема можливості визнання недійсним договору купівлі-продажу такого об'єкта, незмінним залишається факти:
- фактичне використання земельної ділянки як підстава для внесення плати за землю.
- невнесення плати за користування земельною ділянкою комунальної власності,
- користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав та відповідно збереження коштів, які підлягали сплаті у якості орендної плати.
Вказана позиція відповідає позиції Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 17.04.2025 у справі № 910/9652/23, згідно якої фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі його недійсності (нікчемності) унеможливлює проведення між сторонами двосторонньої реституції відповідно до ст. 216 ЦК України.
Вказаний висновок необхідно враховувати під час надання оцінки наявності підстав для зупинення провадження у справі № 904/5211/24, оскільки пов'язаність спорів суд першої інстанції вбачає саме у можливості визнання недійсним правочину, за яким відповідач ТОВ «Промтенс» набув право власності на майно, розташоване на земельній ділянці, яку відповідач фактично використовує з 21.09.2023 року, оскільки фактичне користування майном не дозволяє провести реституцію у випадку визнання недійсними підстав такого користування.
Відповідно, незалежно від результату розгляду справи № 904/3534/24 (904/6234/23), факт користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтенс» породжує правові наслідки, а отже справа стосовно безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди може бути розглянута незалежно від справи стосовно набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5211/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5211/24.
12.03.2025 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 грн, у тому числі безпідставно збережених коштів унаслідок користування землею без достатньої правової підстави в сумі 5 764 801,59 грн, інфляційних втрат у сумі 322 685,19 грн та 3% річних у сумі 93 032,34 грн, застосувавши до цих відсотків ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зобов'язавши орган (особу), яка здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати відповідні відсотки до моменту виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 площею 1,8205 га, розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 12, перебуває у власності позивача. З 21.09.2023 фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 є Товариство обмеженою відповідальністю "Промтенс", оскільки є власником об'єкта нерухомості, розташованого на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.12.2024 о 10:00 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 продовжено строк, установлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі № 904/5211/24 для подання відзиву на позовну заяву, на 7 днів - до 25.12.2024 включно, відкладено підготовче засідання у справі № 904/5211/24 на 09.01.2025 о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про залишення позовної заяви Дніпровської міської ради без розгляду, відкладено підготовче засідання у справі № 904/5211/24 на 30.01.2025 о 10:00 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025, постановленою судом без оформлення окремого документа, задоволено усне клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.02.2025 о 10:30 год.
30 січня 2025 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/5211/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/6234/23.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтенс" 21.09.2023 придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" нерухоме майно з метою здійснення будівництва багатофункціонального комплексу з готелем. До 22.09.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, на якій розташоване вказане нерухоме майно, перебувала в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" на підставі договору оренди землі від 30.09.2011 та додаткового договору від 05.10.2012 до договору оренди землі.
Надалі Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2023 та припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 (справа № 904/6234/23).
Таким чином, відповідач наголошує, що в разі задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради у справі № 904/6234/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтенс" не матиме права власності на нерухоме майно, що розташоване на зазначеній земельній ділянці.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.12.2024 о 10:00 год.
Предметом спору у справі № 904/5211/24 є стягнення з ТОВ "Промтенс" 6 180 519,12 грн, у тому числі безпідставно збережених коштів унаслідок користування землею без достатньої правової підстави у розмірі 5 764 801,59 грн у період з 21.09.2023р. по 30.09.2024р., інфляційних втрат у розмірі 322 685,19 грн та 3% річних у розмірі 93 032,34 грн.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Главою 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати згідно із статтями 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та від 27.10.2021 у справі №922/3114/20.
30 січня 2025 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/5211/24 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/6234/23.
Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.
Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.
Крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16.
Колегія суддів визнає як загальновідому обставину усім учасникам судового провадження, той факт, що в Україні функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) в якому за номером справи можна знайти відомості щодо справи, яка перебуває(ла) в провадженні судів.
Так, колегією суддів встановлено, що 05.12.2024р. Господарським судом Дніпропетровської області прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №904/6234/23 за позовом Дніпровської міської ради до Відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАІН" та Відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕНС", про:
1. Визнання недійсним договір купівлі-продажу, номер 5702, виданий від 21 вересня 2023, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАІН» (код ЄДРПОУ 33639753) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕНС» (код ЄДРПОУ 45322040).
2. Припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕНС» (код ЄДРПОУ 45322040) на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2800725212020: закінчений будівництвом об'єкт, комплекс, загальною площею 10674.9 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕНС» (код ЄДРПОУ 45322040) на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2800725212020: закінчений будівництвом об'єкт, комплекс, загальною площею 10674.9 кв.м., розташований за адресою : Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115407414).
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Колегія суддів констатує, що зміст оспорюваної ухвали не містить посилань на те, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні справи № 904/5211/24 та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у цій справі, виходячи з предмета, підстав позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що розгляд вимог Дніпровської міської ради у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2023 та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, не впливає на можливість вирішення питання про наявність (відсутність) порушення прав Дніпровської міська рада у справі № 904/5211/24.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи № 904/3534/24 (904/6234/23) не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом першої інстанції у даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування набрання законної сили рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, судова колегія вважає, що аргументи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24 не відповідає вимогам процесуального законодавства, і є достатні правові підстави для її скасування з направленням справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду, оскільки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми процесуального права.
Розподіл судових витрат:
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (про зупинення провадження) у справі №904/5211/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) - скасувати.
Справу 904/5211/24 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус