23 червня 2025 року Справа № 922/3220/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
розглянувши заяву суддів Східного апеляційного господарського суду Істоміної О.А. (головуючий суддя), та судді Медуниці О.Є. про самовідвід від розгляду справи №922/3220/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-плюс" (вх.608Х/3) та Харківської міської ради (вх.583Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2025
у справі №922/3220/24 (суддя Жиляєв Є.М., повний текст рішення підписано 21.02.2025)
за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків,
до 1. Харківської міської ради, м. Харків,
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимус+", м.Харків,
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-плюс", м.Харків,
5. ОСОБА_1 , м.Харків
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання договору іпотеки недійсним, витребування нежитлових приміщень
Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. ТОВ "Оптимус+", 4. ТОВ "Благоустрій-плюс", 5. ОСОБА_1 , в якому прокурор просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п.36 додатку «Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 19.12.2012 №975/12;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.04.2013 №4984-В-С, укладений між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ "Оптимус+" (код ЄДРПОУ: 32674231), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 860) щодо нежитлових приміщень №1-7 в підвальній частині житлового будинку літ. «А-9» загальною площею 350,2 кв.м, які розташовані за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, 176 корп. 3;
- визнати недійсним договір іпотеки від 27.10.2020, укладений між ТОВ "Благоустрій-Плюс" (код 37875500) та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2020, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 54803405 від 27.10.2020, номер запису про іпотеку: 38870532;
- витребувати нежитлові приміщення №1-7 в підвальній частині житлового будинку літ. «А-9» загальною площею 350,2 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 176 корп. 3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 52983063101) від ТОВ "Благоустрій-Плюс" (код 37875500), на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.02.2025 позов задоволено. Визнано незаконним та скасувати п.36 додатку «Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 19.12.2012 №975/12. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.04.2013 №4984-В-С, укладений між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Оптімус+», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий №860) щодо нежитлових приміщень №1-7 в підвальній частині житлового будинку літ. «А-9» загальною площею 350,2 кв.м, які розташовані за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, 176 корп.3. Визнано недійсним договір іпотеки від 27.10.2020, укладений між ТОВ "Благоустрій-Плюс" та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2020, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 54803405 від 27.10.2020, номер запису про іпотеку: 38870532. Витребувано нежитлові приміщення №1-7 в підвальній частині житлового будинку літ. «А-9» загальною площею 350,2 кв.м, які розташовані за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, 176 корп. 3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 52983063101) від ТОВ "Благоустрій-Плюс" (код ЄДРПОУ 37875500) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Присуджено до стягнення з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури - 2.085,76 грн судового збору. Присуджено до стягнення з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури - 2.085,76 грн судового збору. Присуджено до стягнення з ТОВ "Оптимус+" на користь Харківської обласної прокуратури - 2.085,76 грн судового збору. Присуджено до стягнення з ТОВ "Благоустрій-плюс" на користь Харківської обласної прокуратури - 2.085,76 грн судового збору. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури - 2.085,76 грн судового збору.
Перший відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2025 у справі №922/3220/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №922/3220/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради (583Х); призначено справу до розгляду на 05.05.2025; витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3220/24.
20.03.2025 на вимогу ухвали до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3220/24.
ТОВ "Благоустрій-плюс" з вказаним рішенням місцевого господарського суду також не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2025 у справі №922/3220/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №922/3220/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Благоустрій-плюс"; об'єднано апеляційні скарги Харківської міської ради та ТОВ "Благоустрій-плюс" у справі №922/43220/24 в одне апеляційне провадження для їх сумісного розгляду; призначено справу до розгляду на 05.05.2025.
27.03.2025 Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі №922/3220/24.
29.04.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/3220/24, в якій між іншим витребувано у Господарського суду Харківської області/ Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/3220/24.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 у справі №922/3220/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В., в зв'язку з відпусткою судді Радіонової О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-плюс" (вх.608Х/3) та Харківської міської ради (вх.583Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2025 у справі №922/3220/24 до повернення матеріалів справи №922/3220/24 до Східного апеляційного господарського суду. Направлено матеріали справи №922/3220/24 та матеріали оскарження ухвали по справі №922/3220/24 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
18.06.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №922/3220/24 разом з постановою Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.05.2025 у даній справі частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/3220/24 (колегія суддів: Істоміна О. А. - головуючий, Медуниця О. Є., Радіонова О.О.) скасовано, а справу №922/3220/24 визначено передати до Східного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не врахував того, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки Прокурор не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які би підтверджували наявність обставин, передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення позову, то слід відмовити в задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову у справі №922/3220/24. Також колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної ухвали висновків Верховного Суду є обґрунтованими, а тому під час нового розгляду апеляційному господарському суду необхідно розглянути заяву Прокурора про забезпечення позову з урахуванням правових висновків, на які посилається скаржник, та які взяті до уваги Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваної ухвали, дослідити наявні у справі докази та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
За приписами частини першої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з частиною третьою статті 38 ГПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
В статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).
З цих підстав судді Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є. дійшли висновку, що не можуть брати участь у розгляді вказаної справи.
Враховуючи обставини, що стали підставою для подання вказаної заяви про самовідвід, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості або об'єктивності суддів у розгляді цієї справи чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні даного спору, для забезпечення довіри до судової влади в Україні, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву головуючого судді Істоміної О.А., судді Медуниці О.Є. про самовідвід від подальшого розгляду справи №922/3220/24.
У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається у тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (частина 2 статті 40 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді (судді-доповідача) Істоміної О.А. та судді Медуниці О.Є., що входить до складу колегії, визначеної для розгляду даної справи, справа відповідно до ст.ст. 32, 40 ГПК України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 35, 37-40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Заяву суддів Східного апеляційного господарського суду Істоміної О.А. (головуючий суддя), судді Медуниці О.Є. про самовідвід у справі №922/3220/24 задовольнити.
Справу №922/3220/24 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка