19 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/3185/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Чуб С.В., ордер серія АХ №1191333 від 04.04.2024
від відповідача: Шульга Н.В., довіреність 01-17/9175 від 18.12.2024 та Верещагін Є.В., наказ №335к від 01.04.2024, посадова інструкція
прокурор: Домашина Є.О., службове посвідчення №072858 від 01.03.2023
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився
від третіх осіб на стороні відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків (вх.943Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 (повний текст складено 04.04.2025) у справі №922/3185/24 (суддя Ємельянова О.О.)
за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", смт.Новопокровка Чугуївського району Харківської області
до відповідача Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків
за участю Харківської обласної прокуратури, м.Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд державного майна України, м.Київ
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:
1.Комунальне підприємство "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Чугуїв Харківської області
2.Новопокровська селищна рада Чугуївського району Харківської області, смт.Новопокровка Чугуївського району Харківської області
про витребування із чужого незаконного володіння майна
Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про витребування із чужого незаконного володіння трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка" разом з одноповерховою будівлею з залізобетонними перекриттями, яка знаходиться на межі земельної ділянки 6325456200:00:003:0200.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 у справі №922/3185/24:
-позов задоволено;
-витребувано з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка" разом з одноповерховою будівлею з залізобетонними перекриттями, яка знаходиться на межі земельної ділянки 6325456200:00:003:0200;
-стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" 6000,00 грн судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 по справі №922/3185/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- під час прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до невідповідного обставинам справи висновку про те, що строк позовної давності для пред'явлення Позивачем позовних вимог у даній справі не сплив, у зв'язку з чим, Позивачем строк позовної давності станом на день звернення до суду не пропущено, а клопотання Відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності не підлягає задоволенню. Так, Позивач був обізнаний (мав об'єктивну можливість знати) про вибуття підстанції ще з 1996 року, з якої минуло вже майже 30 років, що є підставою для відмови у задоволенні позову;
- висновки суду, що спірне майно призначено для забезпечення електричною енергією всього комплексу будівель єдиного майнового комплексу Позивача, та є власністю Позивача, яке незаконно вибуло із його володіння у володіння Відповідача за відсутності доказів і підтвердження добросовісності набуття права власності на спірне нерухоме майно, є такими що не відповідають матеріалам справи;
- суд першої інстанції у даній справі встановив обставину наявності права власності на оспорюване майно за Позивачем на момент подання позову лише на підставі його будівництва та введення в експлуатацію, що відбулось майже за 40 років до дати звернення до суду, у відриві від інших доказів, без встановлення обставин шляхом системного аналізу наданих Відповідачем до матеріалів справи;
- трансформаторна підстанція є окремим об'єктом права власності, не є приналежністю основної речі (будинку), яка має слідувати за основною річчю;
- спростування обставин, встановлених і підтверджених рішенням у справі №5023/3214/11, порушує принцип правової визначеності, оскільки воно набрало законної сили та є обов'язковим до виконання в силу ст. 129-1 Конституції України, ним встановлена наявність права власності у Відповідача, і право власності Відповідача на оспорюване майно більше як 12 років визнавалося та підтверджувалося державою, що зумовило довіру в учасників цивільного обороту до держави у визнання і підтвердження фактів набуття Відповідачем оспорюваного майна.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 по справі №922/3185/24; встановлено учасникам справи строк до 13.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу; витребувано матеріали справи №922/3185/24 у Господарського суду Харківської області; призначено справу до розгляду на 15.05.2025 о 12:30 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 05.05.2025 від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким третя особа просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Також на адресу Східного апеляційного господарського суду 08.05.2025 від Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Харківська обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу від 13.05.2025 заперечила проти її задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Фонд державного майна України в додаткових поясненнях від 15.05.2025, зокрема зазначив, що ініціювання процесу укладання договору оренди трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ «Новопокровка» між ДП «Новопокровський КХП» та АТ «Харківобленерго» не є визнанням права власності на підстанцію за АТ «Харківобленерго». Вказане рішення, як було зазначено вище, викликано об'єктивними обставинами, а саме спірними питаннями, які виникли між ДП «Новопокровський КХП» та АТ «Харківобленерго» щодо визначення класу напруги споживача, що безпосередньо впливало на тариф послуг з розподілу електричної енергії.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №922/3185/24 до "19" червня 2025 р. о 13:40 год.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 17.06.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення, в яких заявник, зокрема зазначив, що в разі якщо у справі беруть участь нові особи то преюдиційний характер рішення втрачається.
Крім того, на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" 18.06.2025 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що судове рішення, ухвалене у справі №5023/3214/11, не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі, оскільки склад учасників справи №5023/3214/11 і справи, що розглядається, є різним. Крім того, позивач просив відмовити у задоволенні клопотання апелянта про долучення доказів.
Від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшли додаткові пояснення, якими відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач в судовому засіданні 19.06.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач в судовому засіданні 19.06.2025 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Прокурор в судовому засіданні 19.06.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Треті особи в судове засідання 19.06.2025 не з'явились.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, Акціонерне товариство "Харківобленерго" заявило клопотання про приєднання до матеріалів справи копії листа Фонда державного майна України від 28.02.2025 № 10-72-2-5417 та листа Міністерства енергетики України від 06.03.2025 №26/1.2-19.2-4460.
Апелянт в обґрунтування клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Фонда державного майна України від 28.02.2025 № 10-72-2-5417 та листа Міністерства енергетики України від 06.03.2025 №26/1.2-19.2-4460 зазначив, що вказані документи датовані та були отримані Відповідачем після закриття підготовчого засідання у справі та призначення розгляду справи по суті (після 21.02.2025). Отже, Відповідач не мав об'єктивної процесуальної можливості надати такі докази до суду першої інстанції
Під час розгляду вищевказаного клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в ст. ст. 13, 14 ГПК України, а також положеннях ст. 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, згідно ч.3 вказаної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також обґрунтувати неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав суду першої інстанції копії листа Фонда державного майна України від 28.02.2025 № 10-72-2-5417 та листа Міністерства енергетики України від 06.03.2025 №26/1.2-19.2-4460, а надав зазначені докази лише апеляційному господарському суду.
Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що в разі якщо Акціонерне товариство "Харківобленерго", не мало можливості подати вищевказані докази разом із відзивом на позовну заяву, відповідач мав процесуальну можливість заявити суду першої інстанції клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, Акціонерним товариством "Харківобленерго", таке клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України заявлено не було.
Також апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання вищевказаних доказів на стадії апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду.
З огляду на вищевикладене, наведені Акціонерним товариством "Харківобленерго" причини пропуску строку надання вищевказаних доказів, не є винятковими та такими, що об'єктивно не залежали від нього, що є підставою для відмови у задоволенні заяви апелянта про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується іншими учасниками судового процесу, у січні 1984 року було розпочато будівництво комбінату хлібопродуктом у с. Новопокровка Харківської області у складі мельзаводу (затверджено наказом Міністерства заготівель СРСР № 228 від 30.06.1983 року, замовником, дирекцією будованого комбінату хлібопродуктів виробничого управління хлібопродуктів Міністерства хлібопродуктів УРСР, будівництво здійснено на підставі постанови ЦЄ КПРС та Ради Міністрів СРСР від 12 серпня 1982 року № 747).
Із Акту приймання в експлуатацію державною комісією закінченого будівництва ІІ пускового комплексу комбінату хлібопродуктів (мільзаводу 500 тонн на добу) у смт.Новопокровка, Харківської області, 1987 рік вбачається, що державною приймальною комісією були прийнято в експлуатацію завершене будівництво ІІ пускового комплексу комбіната хлібопродуктів в смт. Новопокровка Чугуївського району, Харківської області 30.12.1987 року.
З відомості кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять до 2 пускового комплексу на будівництві комбінату хлібопродуктом у смт Новопокровка Чугуївського району Харківської області (дельзавод 500 тонн на добу, введення кварталу) від 25.12.1987 року вбачається, що найменування об'єктів, будівель та споруд, витрат, включених до пускового комплексу зазначено, а саме: № по порядку 8 - знижуюча 110/10 кв, № по порядку 22 - телемеханізація ПС110/10 кв.
У додатку № 17 до акту, а саме довідці зазначено, що об'єкти 2 пускового комплексу комбінату хлібопродуктів забезпечені електроенергією від підбудованих та зданих в експлуатацію трансформаторних підстанцій.
Згідно додатку № 37, а саме довідки кошторисом та фактичною вартістю вступних в експлуатацію об'єктів ІІ пускового комплексу комбінату хлібопродуктів в смт.Новопокровка вбачається - знижуюча КТПБ 110/10 кв.
З відомості додатку № 5 до акту приймання в експлуатацію Державною комісією ІІІ пускового комплексу - комбікормового заводу продуктивністю 1050 тонн на добу та елеватора ємністю 14,4 тис. тонн у смт Новопокровка Чугуївського району Харківської області, а саме кошторисом та фактичною вартістю будівництва об'єктів, що входять до ІІІ пускового комплексу комбінату хлібопродуктів в смт Новопокровка Чугуївського району Харківської області слідує також, що найменування об'єктів, будівель та споруд, витрат, включених до пускового комплексу зазначено № по порядку: 21. Знижуюча КТПБ ПС110/10, № по порядку 23 - телемеханізація ПС 110/10 кв, № по порядку 24. Кабельна лінія телеуправління ПС 110 кв.
Також, з довідки (додаток № 20) слідує, що об'єкти ІІІ пускового комплексу комбінату хлібопродуктів забезпечені електроенергією від побудованої та зданої в експлуатацію трансформаторної підстанції.
Із доповідної записки Міністру хлібопродукті СРСР слідує, що основний комплекс прийнятих виробничих споруд складається зокрема із п. 10. Знижуюча КТПБ ПС110/10 кВ (ІІ черга).
З акту робочої комісії завершеного будівництва знижувальної КТПБ 110/10 вбачається, що наказом від 29.06.1987 року складено даний акт щодо будівництва знижувальної КТПБ 110/10 здійснювалась ПМК-1 “Харьковградстрой» та виконано будівельно - монтажні роботи. Завершення робіт вересень 1987 року. Рішення робочої комісії пред'явлено до приймання знижувальної КТПБ вважати прийнятим від генерального підрядника.
З акту робочої комісії завершеного будівництва знижувальної КТПБ 110/10, що входить до складу Комбінату хлібопродуктів Новопокровка вбачається, що будівництво знижувальної КТПБ 110/10 здійснювалась ПМК-1 “Харьковградстрой» та виконано будівельно - монтажні роботи. Рішення робочої комісії пред'явлено до приймання знижувальної КТПБ вважати прийнятим від генерального підрядника.
Доказів оформлення права власності Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка", матеріали справи не містять.
Як зазначено самим позивачем в позові, до 1996 року на балансі підприємства обліковувалась трансформаторна підстанція з одноповерховою будівлею із залізобетонними перекриттями, що підтверджується інвентарною карткою № 155 обліку основних засобів.
В свою чергу, Акціонерне товариство "Харківобленерго" зазначило, що Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" передало, а ДАЕК "Харківобленерго" (правонаступником якого є Відповідач) прийняло на баланс трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка", що підтверджується актом прийому-передачі від 16.12.1996 року та передавальним фінансовим планом.
В подальшому, Акціонерна компанія "Харківобленерго" (правонаступником якої є Відповідач) звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Чугуївського міжміського бюро техничної інвентаризації та Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання за ним права власності на будівлю ЗТП №218 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.Петровського, 11а, інв. №00502513) та будівлю ОПК на ПС 110/10 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.В.Весича, 15-А, інв. №00506791/02) за набувальною давністю, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач добросовісно заволодів вказаними приміщеннями та продовжує відкрито, безперервно, понад 10 років, володіти ними.
За наслідком розгляду вищевказаного позову, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі № 5023/3214/11 позов задоволено та визнано за Акціонерною компанією "Харківобленерго" право власності на на будівлю ЗТП №218 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.Петровського, 11а, інв. №00502513 та будівлю ОПК на ПС 110/10 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.В.Весича, 15-А, інв.№00506791/02).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суд від 13.12.2023 у справі №5023/3214/11 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 5023/3214/11: касаційну скаргу Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" залишено без задоволення; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі №5023/3214/11 залишено без змін.
Рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 стало підставою для державної реєстрації права власності на будівлю ОПК на ПС 110/10 за Акціонерною компанією "Харківобленерго", що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №33141414 від 10.02.2012.
Не погодившись із вищевказаними обставинами, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про витребування із чужого незаконного володіння трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ "Новопокровка" разом з одноповерховою будівлею з залізобетонними перекриттями, яка знаходиться на межі земельної ділянки 6325456200:00:003:0200.
За твердженнями позивача, право власності на трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ «Новопокровка» та одноповерхову будівлю, яка є його частиною виникло у позивача після будівництва та введення в експлуатацію комплексу підприємства позивача, адже вказана трансформаторна підстанція та будівля були збудовані як частина комплексу для забезпечення підприємства електричною енергією. Отже, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" вважає себе законним власником трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ "Новопокровка".
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 у справі №922/3185/24: позов задоволено та витребувано з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка" разом з одноповерховою будівлею з залізобетонними перекриттями, яка знаходиться на межі земельної ділянки 6325456200:00:003:0200.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин. Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №922/4206/19, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.ст.387, 388, 1212 ЦК України).
Відповідно до положень статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 цього ж Кодексу).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Тобто, у цивільному законодавстві під віндикаційним позовом слід розуміти вимогу про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об'єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.
Отже, можливість витребування майна в рамках поданого віндикаційного позову можливе, зокрема в разі якщо позивач є власником або титульним володільцем.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 позов задоволено та визнано за Акціонерною компанією "Харківобленерго" право власності, зокрема на будівлю ОПК на ПС 110/10 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.В.Весича, 15-А, інв. №00506791/02) за набувальною давністю відповідно до ст.344 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суд від 13.12.2023 у справі №5023/3214/11 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11.
Під час прийняття ухвали Східного апеляційного господарського суд від 13.12.2023 у справі №5023/3214/11, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла наступних висновків:
- Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не надало належних доказів щодо наявності у нього права власності на ПС 110/10 кВ;
- перебування майна на балансі не є підставою та доказом виникнення у особи права власності на це майно, оскільки така підстава для набуття права власності не передбачена законом. Водночас, ПС 110/10 є нерухомим майном, порядок будівництва, введення в експлуатацію та реєстрації якого визначений законодавчо та передбачає необхідність складання інших документів, які апелянтом не надані;
- Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не надано інших доказів володіння вказаною ПС ні до прийняття оскаржуваного рішення, ні після того, як то: її обслуговування та ремонт, сплата земельного податку чи інших обов'язкових платежів тощо;
- ПС 110/10 кВ не є складовою частиною цілісного майнового комплексу ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" , як не є "приналежністю основної речі" та не належить йому;
- оскаржуване Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 не стосується його прав та обов'язків і питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи згаданим рішенням не вирішувалося.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 5023/3214/11: касаційну скаргу Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" залишено без задоволення; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі №5023/3214/11 залишено без змін.
Колегія суддів касаційної інстанції в постанові від 07.02.2024 зазначила, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки місцевий господарський суд при прийнятті рішення не вирішував спір про право у правовідносинах, учасником яких є ДП "НКХ", а рішення суду не містить висновки про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника.
Отже, вищевказаними судовими рішеннями, які є чинними та набрали законної сили, було встановлено, що Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не є власником будівлі ОПК на ПС 110/10 (Чугуївський р-н, с.Новопокровка, вул.В.Весича, 15-А, інв. №00506791/02), а рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов'язки Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".
За приписами ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України
Відповідно до положень частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 зазначеного Кодексу).
Разом з тим, підстави звільнення від доказування встановлені у статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Так, за змістом частини 4 цієї статті обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду (частина 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.
Приймаючи до уваги те, що в межах вирішення спору у господарській справі №5023/3214/11 визнано право власності за Акціонерною компанією "Харківобленерго" на будівлю ОПК на ПС 110/10 та встановлено факт відсутності у Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" права власності на вказане майно, зазначені обставини виключать можливість застосування положень ст.387 Цивільного кодексу України, оскільки як вже зазначалось вище, можливість витребування майна в рамках поданого віндикаційного позову можливе, зокрема в разі якщо позивач є власником або титульним володільцем.
Проте, в даному випадку, власником будівлі ОПК на ПС 110/10 є саме Акціонерне товариство "Харківобленерго", що прямо вбачається із рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11, яке є чинним та обов'язковим до виконання.
Про факт наявності у Акціонерного товариства "Харківобленерго" права власності на будівлю ОПК на ПС 110/10 також свідчить витяг про державну реєстрацію прав №33141414 від 10.02.2012.
В даному випадку, саме рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 є тією первісною підставою, яка створює право власності Акціонерного товариства "Харківобленерго" на будівлю ОПК на ПС 110/10 в світлі положень ч.5 ст.11 та ст.344 Цивільного кодексу України.
Доказів недобросовісності набуття Акціонерним товариством "Харківобленерго" права власності на будівлю ОПК на ПС 110/10, матеріали справи не містять.
При цьому, як зазначає відповідач Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" добровільно передало, а ДАЕК "Харківобленерго" (правонаступником якого є Відповідач) прийняло на баланс трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка", що підтверджується актом прийому-передачі від 16.12.1996 року та передавальним фінансовим планом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України).
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
В даному випадку, місцевий господарський суд не врахував того, що рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 є чинним та таким, що обов'язкове до виконання, у зв'язку із чим дійшов протиправного висновку щодо витребування майна у його дійсного власника - Акціонерного товариства "Харківобленерго", що є порушенням принципу правової визначеності та є втручанням у право на мирне володіння відповідачем своїм майном.
При цьому, посилання місцевого господарського суду на висновки Великої Палати Верховного Суду стосовного того, що судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі, зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов'язки інших осіб (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13), не є релевантними до правовідносин, що склались між сторонами в даному спорів, зважаючи на наступне:
- судовими рішеннями в межах справи №5023/3214/11 було не просто встановлено окремі юридичні факти або надані правові оцінки щодо правовідносин, які склались щодо будівлі ОПК на ПС 110/10.
Так, як вже зазначалось вище, рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та є тією первісною підставою, яка створює право власності Акціонерного товариства "Харківобленерго" на будівлю ОПК на ПС 110/10 в світлі положень ч.5 ст.11 та ст.344 Цивільного кодексу України;
- Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" приймало участь у розгляді справи №5023/3214/11 на стадії апеляційного та касаційного перегляду судового рішення.
При цьому, Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 13.12.2023 та Верховний Суд в постанові від 07.02.2024 дійшли висновку, що Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не є власником будівлі ОПК на ПС 110/10, а оскаржуване Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2011 у справі №5023/3214/11 не стосується його прав, інтересів та (або) обов'язків.
В свою чергу, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не зареєстровано право власності на трансформаторну підстанцію ПС 110/10 кВ "Новопокровка", що також свідчить про те, що позивач не є власником вказаного майна.
Жодні інші документи наявні в матеріалах справи також не свідчать, що Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" є власником вищевказаного спірного майна.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, віндикаційний позов може бути заявлено власником або титульним володільцем, проте наявність відповідного права не було доведено Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Що стосується клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про застосування строку позовної давності, в даному випадку відсутні правові підстави для його задоволення, зважаючи на відсутність порушеного права у позивача та необґрунтованість позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 у справі №922/3185/24 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 у справі №922/3185/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 у справі №922/3185/24 - скасувати.
В задоволенні позову - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (вул. В. Вєсіча, б. 1, смт. Новопокровка, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63523, ЄДРПОУ 00953042) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вул.Георгія Тарасенка, 149, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 00131954) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7200,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2025 року