Справа №: 646/ 8589 /24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/ 1478 /25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.309 КК України
19 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_9 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, неодружений, не працює, раніше судимий 09.08.2022 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 204 КК України до штрафу у розмірі 85000 гривень, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2024 р. змінено невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 р. на покарання у виді 240 годин громадських робіт, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 р. у виді 240 годин громадських робіт, та остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та 240 годин громадських робіт. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу, визначено виконувати самостійно.
Також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він, 11 липня 2024 року у період часу з 09.00 год. по 11.30 год., більш точний час встановити не виявилось можливим, перебував біля міської клінічної лікарні № 13, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 137, де невстановлена в ході досудового розслідування особа запропонувала ОСОБА_7 придбати блістер з двома таблетками, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон. В цей час у ОСОБА_7 , який розумів, що у блістері знаходиться наркотичний засіб, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, і свідомо бажаючи їх настання, виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 з мотивів реалізації особистих потреб, з метою подальшого особистого вживання, отримав за грошову винагороду блістер, та поклав вище вказаний блістер з двома таблетками до кишені шортів, у які був вдягнутий, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі, для власного вживання, з мотивів реалізації особистих потреб, без мети збуту наркотичний засіб «метадон», після чого, пішки направився до автовокзалу «Харківська АС-1». У подальшому 11.07.2024, у період часу з 12:00 год. до 12:30 год., ОСОБА_7 , продовжуючи реалізувати свій протиправний умисел на зберігання вказаного наркотичного засобу, знаходився на території автовокзалу «Харківська АС-1», який розташований за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна буд. 22, де був зупинений працівниками Національної поліції України з метою перевірки документів та встановлення особи. Під час усної розмови на запитання поліцейських щодо наявності у нього заборонених предметів чи речовин, ОСОБА_7 пояснив, що має при собі блістер з двома таблетками із наркотичним засобом, обіг якого обмежено, під назвою «метадон», який він придбав та зберігав для власного споживання. Протиправні дії ОСОБА_7 припинені працівниками поліції, якими 11 липня 2024 року у період часу з 12:56 до 13:00 на території автовокзалу «Харківська АС-1» за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 22, проведений огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_7 у присутності двох понятих виявлено та вилучено блістер з двома таблетками масою 1,0083 г., які містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон». Маса «метадону» в складі таблеток, становить 0,0487 грам.
Вказані дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в частині призначеного покарання, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказаний вирок, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме - неправильне застосування Закону, який підлягає застосуванню: ч.ч. 1, 3 ст. 71 КК України та невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Просив ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначити останньому покарання за ч.1 ст.309 КК України - 2 роки обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднати невідбуту частину основного покарання за попереднім вироком, яке було призначене Новобаварським (Жовтневим) районним судом м. Харкова 09.08.2022 у виді штрафу у розмірі 5000 НМДГ з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, з урахуванням ухвали Новобаварського (Жовтневого) районного суду м. Харкова від 18.12.2024, якою невідбута частина основного покарання у виді штрафу у розмірі 1342 НМДГ, що дорівнює 22802, 00 грн., замінене на покарання у виді 240 годин громадських робіт, таким чином, просить призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - 2 роки обмеження волі, ст.ст. 71, 72 КК України, із перерахунку, що 8 годин громадських робіт дорівнюють 1 дню обмеження волі, остаточно 2 роки 1 місяць обмеження волі, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилається на не врахування судом даних, що характеризують особу засудженого та характер вчинених ним дій та неправильне застосування ч.ч. 1, 3 ст. 71 КК України. Як зазначає прокурор, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії кримінальних проступків, за яке законом максимально передбачено покарання у виді обмеження волі строком до 5 років, за місцем мешкання характеризуються негативно, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі, корисливого характеру, на час скоєння злочинів ніде не працював, не мав заробітку, вчинивши дане кримінальне правопорушення, не вбачав за необхідне вживати заходів позитивної спрямованості, що на думку прокурора, свідчить про те, що обвинувачений має цілковите відчуття безкарності та зневажає вимоги законодавства.
Крім того, просить врахувати той факт, що стосовно ОСОБА_7 09.08.2022 Жовтневим районним судом м. Харкова був ухвалений вирок, яким його засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, який перебуває на обліку Основ'янського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області на стадії виконання покарання у виді штрафу, інформація про що була у наявності в Червонозаводському районному суді м. Харкова. Як зазначає прокурор, основне покарання у виді штрафу замінене на 240 годин громадських робіт, які не відбуті.
Крім того, прокурор просить звернути увагу на те, що при попередньому розгляді даної справи судом першої інстанції 12.08.2024 ухвалений вирок, яким обвинуваченому судом призначене покарання у виді обмеження волі, що, на переконання прокурора, є відповідним видом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Також прокурор посилається на порушення судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне незастосування Закону, який підлягає застосуванню ч.ч. 1, 3 ст. 71 КК України та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, оскільки було встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України, вчинене ОСОБА_7 24.12.2021, яке на даний час не відбуте відповідно, тобто, ОСОБА_7 вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за вказаним вироком, а тому, як зазначає прокурор, у цьому випадку суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Крім того, прокурор наголошує, що додаткове покарання у виді конфіскації майна не є обмеженням волі, тому не підлягає поглиненню за правилами ст. 71 КК України, зберігається як додаткове покарання, якщо воно було призначено судом за попереднім вироком та не було виконане, про що у суду немає позитивної відповіді та/або інформації про саме факт виконання.
А тому, враховуючи вищевикладене, просить скасувати вирок, задовольнивши його вимоги.
Позиції учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, подану прокурором ОСОБА_10 , частково та просив призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді 1 року пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, частково приєднати до покарання за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 року, у виді 240 годин громадських робіт, перевівши громадські роботи в пробаційний нагляд, із перерахунку, що 8 годин громадських робіт дорівнюють 1 дню пробаційного нагляду та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 1 року 30 днів пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України.
При цьому прокурор зазначив, що конфіскація та знищення незаконно виготовлених товарів, не є покаранням, а є видом спеціальної конфіскації, у зв'язку з чим, не підлягає приєднанню.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, з урахуванням її змінених доводів.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, фактичні обставини його вчинення в апеляційній скарзі не оспорюються, то, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Надаючи оцінку доводам апеляційних вимог прокурора щодо невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, ступеню тяжкості та особі обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що вони ґрунтуються на законі та матеріалах справи, у зв'язку з чим, вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув справу відповідно до вимог ч.2 ст. 381 КПК України у спрощеному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_8 надав письмову заяву про визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згодою з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, судом першої інстанції було враховано тяжкість скоєного ним злочину та особу обвинуваченого, зокрема, те, що він вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, є раніше судимою особою,
Суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 - щире каяття обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання, судом встановлено не було, дійшовши висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливо без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у вигляді штрафу, що на переконання суду, повною мірою відповідатиме скоєному, достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, встановивши, що обвинувачений ОСОБА_7 був раніше судимий вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 р. за ч. 1 ст. 204 КК України до штрафу у розмірі 85000 гривень, який ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2024 р. змінено в частині невідбутої частини покарання та замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 остаточного покарання за правилами ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений скоїв нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком.
На підставі ст. 71 КК України, судом при призначенні остаточного покарання ОСОБА_7 , було повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 р. у виді 240 годин громадських робіт, та остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та 240 годин громадських робіт. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу, визначено виконувати самостійно.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_7 покарання, судом першої інстанції не в повній мірі було враховано те, що за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
25.11.2022 вирок Жовтневого районного суду м. Харкова був прийнятий до виконання Основ'янським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
У зв'язку із виникненням заборгованості у ОСОБА_7 зі сплати штрафу, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2023, штраф в розмірі 85000 грн. було розстрочено рівними частинами, строком на 2 місяці, з щомісячною сплатою платежу в розмірі не менше 42500 грн.
Станом на 19.07.2023 року уповноважений орган з питань пробації не отримав від засудженого документа про сплату штрафу, внаслідок чого, 19.07.2023 на підставі ч.ч.3,4 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, ч. 5 ст. 53 КК України, Основ'янським районним відділом з питань пробації було направлено до Жовтневого районного суду м. Харкова подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі стосовно засудженого ОСОБА_7 відповідно до закону.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 серпня 2023 року штраф в розмірі 85.000 грн. було розстрочено рівними частинами строком на 12 місяців з щомісячною сплатою платежу в розмірі не менше 7084 (сім тисяч вісімдесят чотири) грн.
06.09.2023 року Основ'янським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківський області отримано ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2023 року, яка не набрала законної сили, згідно якої в задоволенні подання Основ'янського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі було відмовлено. Натомість, клопотання засудженого ОСОБА_7 про розстрочку виплат суми штрафу було задоволено. Згідно вищезазначеної ухвали розстрочено ОСОБА_7 виплату несплаченої суми штрафу, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова в розмірі 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн., терміном на 12 (дванадцять) місяців, з зобов'язанням сплачувати щомісячно по 7084 (сім тисяч вісімдесят чотири) грн, починаючи з 30.08.2023 року (перший платіж не пізніше 30 вересня 2023 р.) до повної виплати, повідомляючи Основ'янським районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про оплату відповідної частини штрафу шляхом пред'явлення квитанції.
Ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2023 набрала законної сили 07.09.2023 року. 29.09.2023 року засуджений прибув до Основ'янського районного відділу з питань пробації, де йому було повідомлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 серпня 2023 року штраф в розмірі 85.000 грн. було розстрочено рівними частинами строком на 12 місяців з помісячною сплатою платежу в розмірі не менше 7084 грн та повідомлені дати, до яких потрібно буде вносити щомісячні платежі, а також був ознайомлений з правовими наслідками несплати штрафу або чергового платежу у разі розстрочки виплат його суми, про що останній власноручно під особистий підпис надав пояснення (0/с №07/2022 ст. 74-75) та було складено довідку бесіди (о/с №07/2022 ст. 73). У хвала Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2023 набрала законної сили 29.08.2023 року.
В подальшому, 03.10.2023, 02.11.2023, 01.12.2023, 04.12.2023, 26.12.2023, 29.01.2024, 30.01.2024, 29.02.2024, 01.04.2024, 01.05.2024, 30.05.2024, 29.06.2024 ОСОБА_7 була частково погашена заборгованість зі сплати штрафу та станом на 01.07.2024 року загальна сума сплаченого ОСОБА_7 штрафу складала 62198,00 гривень, а розмір несплаченої суми штрафу складав 22802,00 гривень.
01.07.2024 року за допомогою Єдиного реєстру засуджених осіб та осіб, узятих під варту (надалі ЄРЗО) було надіслано запит для отримання відомостей щодо джерел виплачених доходів під облікової особи.01.07.2024 року було отримано відповідь засобами ЄРО відповідно до порядку надання Державною податковою службою України інформації. За результатами перевірки, яку було проведено з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року, інформація щодо джерел виплачених доходів за запитуваний період в Державному реєстрі відсутня.
У зв'язку з неповною сплатою засудженим штрафу та наявності відомостей щодо відсутності у засудженого будь-якого доходу, 01.07.2024 року Основ'янським РВ з питань пробації до Жовтневого районного суду м. Харкова було направлено подання на підставі ч. 4 ст. 26 КВК України, для вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт.
10.10.2024 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова у задоволенні подання Основ'янського РВ з питань пробації від 01.07.2024 року про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт відносно ОСОБА_7 було відмовлено.
З пояснень, наданих ОСОБА_7 вбачається, що він на час виконання вказаного рішення не має фінансової можливості сплачувати штраф, оскільки не працює, заробітної плати не має, інвалідності не має, пенсії не отримує, грошових заощаджень та інших прибутків, які б дозволили на даний час сплачувати відповідну суму щомісячного платежу в розмірі 7084, 00 гри. не має, не являється власником майна або нерухомості, на яке може бути звернено стягнення. Також пояснив, що має деякі проблеми зі здоров'ям та на даний час його стан здоров'я не дозволяє йому витримувати 8-ми годинний робочий день, що ускладнює пошук роботи та можливість працевлаштування, що дозволило б сплачувати штраф. Проте, ОСОБА_7 зауважив, що стан здоров'я дозволяє йому виконувати неважку фізичну роботу, тому зможе відбути покарання у виді громадських робіт.
З урахуванням викладеного, уповноважений орган з питань пробації на підставі ч. 3 ст. 26 КВК України та ч. 5 ст. 53 КК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з поданням про заміну несплаченої ОСОБА_7 суми штрафу на покарання у виді громадських робіт
В судовому засіданні представник органу пробації ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_7 повідомили, що перешкод для відбуття покарання у виді громадських робіт (зокрема, інвалідності) ОСОБА_7 не має, подане подання підтримали та просили його задовольнити.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_7 не виконує вирок суду щодо сплати штрафу після його розстрочки, суд дійшов висновку, що подання органу пробації підлягає задоволенню, а несплачена частина призначеного ОСОБА_7 покарання у виді штрафу слід замінити на громадські роботи.
З урахуванням того, що несплачена сума штрафу 22802 гривень відповідає розміру 1342 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (1 неоподаткований мінімум доходів громадян складає 17 гривень), з урахуванням положень ч. 5 ст. 53 КК України, 1342 установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає 1342 годині громадських робіт, суд дійшов висновку, що несплачена засудженим ОСОБА_7 сума штрафу має бути замінена на покарання у виді 240 годин громадських робіт.
З пояснень, наданих ОСОБА_7 під час розгляду апеляційної скарги вбачається, що через скрутне матеріальне становище він не має змоги сплатити штраф.
А отже, вказане дає підстави стверджувати, що обраний судом першої інстанції вид покарання за ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з урахуванням попередньої заборгованості ОСОБА_7 і неможливості ним сплачувати штраф, за відсутністю джерела доходів, є явно вочевидь необґрунтованим та таким, яке в подальшому фактично унеможливлює його виконання, у зв'язку з вищевикладеним та є недостатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, в цій частині апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
Доводи поданої прокурором ОСОБА_10 апеляційної скарги в частині необхідності приєднати до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 року, у виді конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог ст.96-1 КК України, не є додатковим покаранням, а являється видом спеціальної конфіскації, яка застосовується за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню, в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, із ухваленням апеляційним судом свого вироку, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.413 КПК України.
При призначенні покарання ОСОБА_7 в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, необхідного і достатнього для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, колегія суддів, керуючись вимогами ст.65 КК України, з урахуванням наведених вище даних, враховує ступінь тяжкості вчиненого корисливого злочину та вищенаведені відомості щодо особи винного.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення досягнення мети покарання, обвинуваченому ОСОБА_7 належить призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
При призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, колегія суддів вважає за необхідне частково приєднати до покарання за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 року, у виді 240 годин громадських робіт, перевівши громадські роботи в пробаційний нагляд, із перерахунку, що 8 годин громадських робіт дорівнюють 1 дню пробаційного нагляду та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 року 30 днів пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404,405, п.3 ч.1 ст.407,п.4 ч.1ст.409, п.1 ч.1 ст.413, 418, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити частково.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, в частині призначеного покарання , - скасувати та постановити новий вирок в цій частині.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.309 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 240 годин громадських робіт, перевівши громадські роботи в пробаційний нагляд, з перерахунку, що 8 годин громадських робіт відповідають 1 (одному) дню пробаційного нагляду, ухваленого за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2022 року, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2024 року, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання - у виді 1 (одного) року 30 (тридцяти) днів пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
____________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3