Справа №348/1076/21
13 червня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Кушнірчук М.Д.,
з участю: позивача - ОСОБА_1 ,
її представника, адвоката - Госедло О.Д., представника відповідача:
Пасічнянської сільської ради - Калинюка М.М.,
представника третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмету спору: Бойко В.В., адвоката - Романишина Д.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пасічнянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
19.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Пасічнянської с/ради про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2021 року підготовче провадження було закрите і справа призначена до судового розгляду.
Згідно ухвали від 09.06.2022 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження в якому залучив по даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2
22.04.2025 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 14 год.00 хв. 02.05.2025 року.
Відповідно до ухвали суду від 02.05.2025 року суд поновив судовий розгляд даної цивільної справи в зв'язку з необхідністю з'ясувати обставини, що мають суттєве значення шляхом вчинення певних процесуальних дій.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві.
Просила суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з: житлового будинку «А» загальною площею 37,7 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., господарських будівель і споруд, а саме: колодязя N1, висотою 10,5 м., інвентаризаційною вартістю -20 979 грн.00 коп.
Аналогічну позицію висловив в судовому засіданні і представник позивача - адвокат Госедло О.Д.
Представник відповідача: Пасічнянської с/ради позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив залишити її позов без задоволення, оскільки дане будинковолодіння належить на праві власності ОСОБА_2 , яка залучена до розгляду даної справи в якості третьої особи.
Не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 і представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , адвокат Романишин Д.М.
Суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні фактично визнала, що будинковолодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 це одні і ті ж самі будівлі, плутанина тільки в нумерації будинковолодіння.
Це підтверджується матеріалами справи, зокрема як вбачається з долучених двох технічних паспортів, план, розміри та схема розташування приміщень є ідентичними, з чого можна зробити висновок, що мова йде про одне і те саме будинковолодіння, яке третя особа - ОСОБА_2 успадкувала та ще в 2016 році та оформила право власності.
Суд, заслухавши сторони по справі, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , її пояснень та пояснень її представника, адвоката Госедло О.Д., ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , яка була мамою ОСОБА_9 -чоловіка позивача. На день смерті ОСОБА_8 була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке розташоване за вищевказаною адресою і складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Вказує, що право спадкування виникло в її чоловіка - ОСОБА_9 на підставі заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Пасічнянської с/ради Надвірнянського району Івано-Франківської області - Михайлюк М.М. 03.10.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №95. Відповідно до цього заповітного розпорядження ОСОБА_8 все майно і взагалі все те, що буде належати на день її смерті за законом, а також земельну ділянку площею 0,16 га. заповіла своєму сину та чоловікові позивача- ОСОБА_9 .
Чоловік позивача - ОСОБА_9 був зареєстрований та проживав на день смерті своєї матері у житловому будинку в АДРЕСА_1 . Відповідно, здійснював за нею догляд, а в подальшому коли мати померла,похоронив її за власні кошти.
Зазначає, що після смерті її свекрухи вони спільно з чоловіком доглядали за цим будинком, обробляли земельні ділянки, сплачували земельний податок. А факт реєстрації та проживання її чоловіка - ОСОБА_9 за цією адресою підтверджується також довідкою Пасічнянської с/ради від 16.05.2016 року №1788.
Вважає, що ОСОБА_9 прийняв спадщину і вступив в управління майном. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років її чоловік помер. На день смерті ОСОБА_9 був зареєстрований в АДРЕСА_2 та перебував з нею в шлюбі.
Тому після його смерті вона звернулася в Пасічнянську с/раду для отримання довідки для прийняття спадщини, яку 13.01.2020 року отримала в Пасічнянській с/раді за №150. В цій довідці зазначено, що заповіт від імені ОСОБА_9 виконкомом Пасічнянської с/ради не складався та не посвідчувався і що на час смерті ОСОБА_9 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_2 .
Одночасно, 13.01.2020 року в Пасічнянській с/раді вона отримала довідку за №151 для оформлення спадщини після смерті свекрухи- ОСОБА_8 . В цій довідці зазначено, що заповіт від імені ОСОБА_8 виконкомом Пасічнянської с/ради складався та посвідчувався. На час смерті ОСОБА_8 була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .
Також з метою прийняття спадщини 05.04.2021 року вона звернулась до Надвірнянської РДНК з заявою про оформлення спадщини за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом.
В цей же день державний нотаріус Надвірнянської РДНК Войташек І.І., листом №02-14/108. повідомив її про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , оскільки в нотаріальну контору не подано будь-яких документів які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_9 (її чоловіка) на дане майно.
Вважає, що має право на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки являється єдиним спадкоємцем свого чоловіка - ОСОБА_9 , який на її думку, прийняв спадщину після смерті матері, що підтверджується довідкою Пасічнянської с/ради №2281 від 16.04.2006 року, а вона в свою чергу також, відповідно до ст. 1261 ЦК України спадщину прийняла в установленному законом порядку, подавши відповідну заяву до державної нотаріальної контори.
Причини по яких не оформила право власності на спадкове майно її свекруха - ОСОБА_8 - їй невідомі.
З метою узаконення домогосподарства, 03.06.2020 року на її замовлення ФОП « ОСОБА_10 » виготовив технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .
А ТзОВ «Стандарт» провело технічне обстеження житлового будинку за вищевказаною адресою, про що в матеріалах справи є звіт від 28.04.2021 року № 18/21.
Наявність житлового будинку за АДРЕСА_1 також підтверджується актом обстеження домогосподарств по вул. С.Галечко складеним депутатом Пасічнянської с/ради Типусяком В.П. 04.03.2020 року.
За цим домогосподарством, на момент смерті ОСОБА_8 облікована земельна ділянка площею 0,69 га. землі з них: 0,03га. для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,59 га. для ведення ОСГ, що також підтверджується довідкою виданою Пасічнянською с/ радою від 16.01.2020 №255.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.05.2021 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 до сьогодні не зареєстроване.
В зв'язку з повідомленням державного нотаріуса про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_9 та наведеними вище обставинами, вона вирішила звернутись до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Разом з тим судом встановлено і такі обставини:
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №348/1220/16-ц (провадження №2/348/728/16) третя особа залучена судом по даній справі - ОСОБА_2 11.07.2016 року зверталася до Надвірнянського р-нного суду з позовом до Пасічнянської с/ради, третя особа: управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно.
Просила суд позов задоволити та визнати за нею право власності, як спадкоємця за заповітом, на будинковолодіння, що належало її померлому батькові- ОСОБА_11 , що складається з житлового будинку А загальною площею - 38 кв.м., житловою площею - 22,6 кв.м., господарських будівель і споруд, а саме: бані Б площею - 15,6 кв.м., сараю В, площею - 6,9 кв., №1 огорожі площею 103,5 кв.м., №2 - колодязю висотою 8,00 м/п., загальною вартістю - 56639 грн. і знаходиться в АДРЕСА_1 .
На підтвердження своїх позовних вимог до позовної заяви долучає копію довідки Пасічнянської с/ради від 28.11.2013 року № 3553 про те, що згідно погосподарських книг за господарством ОСОБА_11 ,1951 року народження рахується 0,69 га землі, копію довідки від 26.02.2014 року за №663, копію заповіту ОСОБА_11 від 02.12.2013 року, копію постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.06.2016 року, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_11 , копію довідки Івано-Франківського ОБТІ від 15.06.2016 року №326, копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , а також звіт №28/16 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, зробений ТзОВ «Альянс-Консалдинг ІФ».
Рішенням Надвірнянського р-нного суду від 16.11.2016 року (суддя Мужик І.І.) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
Копії вказаних документів долучені до матеріалів даної справи (а.с.78-80,60-82 ).
Суд перевірив, проаналізував та оцінив всі письмові матеріали справи та прийшов до висновку, що будинковолодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 це одна й та сама будівля, що чітко вбачається, якщо порівняти технічний звіт №18/21 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 зроблений ТзОВ «Стандарт» на замолення позивача по даній справі ОСОБА_1 та технічний звіт №28/16 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта- садибного(індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , зробений ТзОВ «Альянс-Консалдинг ІФ».
Зокрема з доданої до обох звітів додаткової інформації про об'єкт - фотофіксажу фактичного стану будинку та будівель, що проводився фотокамерою CANON Power Shot A480, а всі розміри знімалися лазерним дальноміром Eko Dist Pro, житлові будинки з господарськими спорудами АДРЕСА_1 та №324-А є ідентичними, що дає підстави суду зробити висновок, що це одне і те ж ж будинковолодіння.
А інформація з довідок Пасічнянської с/ради від 28.11.2013 року № 3553 про те, що згідно по господарських книг за господарством ОСОБА_11 ,1951 року народження рахується 0,69 га. землі та №255 від 16.01.2020 року про те, що за господарством №572 згідно погосподарської книги №10 за 2001-2005 роки на день смерті ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 було обліковано 0,69 га землі дає підстави суду вважати, що мова йде також і про ту саму земельну ділянку.
Обставини приватизації ОСОБА_2 житлового будинку та господарських будівель підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - секретар в/комітету та керуюча справами Пасічнянської с/ради.
Оскільки, як вбачаєтьсся з оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №348/1220/16-ц (провадження 2/348/728/16), в тому числі і рішення Надвірнянського р-нного суду від 16.11.2016 року, право власності на це майно (будинковолодіння) вже визнане, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Судом були задоволені всі клопотання подані позивачем та його представником згідно ст.84 ЦПК України.
Зроблені судом висновки не спростовані в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 та її представником, адвокатом Госедло О.Д., а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З даного приводу суд констатує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі ст.ст.202, 215, 1233, 1234, 1247, 1257 ЦК України, керуючись ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пасічнянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення
складено 23.06.2025 року.
Суддя Грещук Р.П.