Справа №348/818/25
Номер провадження 2/348/669/25
24 червня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8964 від 20.03.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.03.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ "ФК "Процент" кредитний договір № 8964, згідно умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн строком на 365 днів (до 3/20/2025) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану "Універсал Банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 533566 направлявся Відповідачу 20.03.2024 року о 15:04:19 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний Відповідачем 20.03.2024 року о 15:04:35 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 533566 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 20.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". У межах строку кредитування Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів. Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 28.03.2025 року становить: 7000,00 грн - заборгованість за кредитом; 63875,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 20.03.2024 року по 20.03.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 8964 від 20.03.2024 в розмірі 70875 грн, а також стягнути понесені судові витрати.
Відповідач надав суду відзив на позовну заву, в якому зазначив, що з позовними вимогами він не погоджується повністю, оскільки протягом останнього року він неодноразово проходив лікування в медичних закладах, його фізичний стан та потреба у лікуванні суттєво обмежили можливість виконання фінансових зобов'язань. Він неодноразово звертався до позивача з пропозицією погасити основну суму боргу (тіло кредиту) та частково нараховані платежі, проте отримав відмову, оскільки кредитор наполягав на сплаті повної суми, включно з усіма штрафами, пенею та високими відсотками. Вважає, що не можна ігнорувати обставини повномасштабної війни в Україні. Через бойові дії, економічну нестабільність, зростання цін, втрату доходів та загальне соціальне напруження він, як і мільйони інших громадян, опинилися у складній життєвій ситуації, що впливає на можливість виконання фінансових зобов'язань. Також позивач не надав належних доказів законності нарахувань, структури боргу, а також підтвердження факту укладення кредитного договору саме з ним в такому обсязі. Відповідно до ч. 13 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування", а також постанови КМУ № 168 від 29.03.2019, загальні витрати споживача за кредитом, включаючи проценти, штрафи, пеню та інші нарахування, не можуть перевищувати подвійної суми отриманого кредиту (тіла кредиту). Вимоги позивача в частині, яка перевищує зазначене обмеження, є незаконним та не підлягає задоволенню. Окрім того, на період дії воєнного стану в Україні кредитодавцям заборонено нараховувати та стягувати штрафи, пеню та інші санкції за прострочення платежів за кредитними договорами, укладеними з фізичними особами. Введення воєнного стану офіційно визнано обставиною непереборної сили (форс-мажором). Такі обставини унеможливили своєчасне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив: щодо укладення Договору № 8964 від 20.03.2024р. в електронній формі, а також ознайомлення Відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику: Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким Позичальник ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Щодо нарахування Позивачем відсотків за Договором № 8964 від 20.03.2024: відсотки нараховані відповідно до умов договору в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування, з урахуванням змін, які внесені до Закону УКкраїни "Про споживче кредитування" Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково тільки в частині тіла кредиту. Із сумою нарахованих відсотків він не згоден, вважає їх завеликими, окрім того, в нього немає грошей на їх сплату.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
26.05.2025 постановлено ухвалу про витребування доказів.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 20.03.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8964, за умовами якого Товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування кредитом, яка є фіксованою. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, зі сплатою кредиту і кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору. Періодичність зі сплати процентів кожні 10 днів. Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і в умовах фінансового кредиту через мережу інтернет ТОВ "Фінансова компанія "Процент", які розміщені на сайті https://procent.com.ua. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDAY (ТОВ "ФК "ЕЛАЄНС", здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fonday.ua або іншим способом (а.с.10-16).
Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором: 533566.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" 20.03.2024 було перераховано кошти за договором 8964 від 20.03.2024 на умовах фінансового кредиту в сумі 7000 грн на карту НОМЕР_4 (а.с.17). Надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 також підтверджується повідомленням АТ "Універсал Банк" (а.с.107-110).
Окрім цього, укладення кредитного договору № 8964 від 20.03.2024 та отримання за його умовами коштів в сумі 7000 грн в судовому засіданні визнано відповідачем, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8964 від 20.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 70875 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 63875 грн - заборгованість по процентам (а.с.18-22).
Жодних погашень за вказаним кредитним договором відповідач не здійснював.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У даному випадку строк дії договору № 8964 від 20.03.2024 закінчився 20.03.2025, і проценти відповідачу нараховано по 20.03.2025.
При цьому суд не погоджується із розміром нарахованих процентів з огляду на наступне.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 1-2, 2-4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 зазначеного Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Разом з тим, за умовами кредитного договору № 8964 від 20.03.2024 денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 2,5%=(70875/7000)/365х100%.
Враховуючи, що кредитний договір було укладено 20.03.2024, тобто, після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», умови укладеного між сторонами договору, щодо встановлення денної процентної ставки 2,5% відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Отже, нарахування процентів за період строку кредитування здійснено всупереч вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» за умовами договору, які є нікчемними.
Таким чином, за період з 20.03.2024 по 20.03.2025 кредитор нарахував щоденні проценти в заявленому розмірі безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1 % (70 грн) та включав витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, а саме витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Отже, нарахована заборгованість за загальними витратами за споживчим кредитом відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки за період з 20.03.2024 по 20.03.2025 (365 днів) підлягає перерахунку.
Загальні витрати за споживчим кредитом за договором № 8964 від 20.03.2024, які включають доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки становлять 25550 грн, при розрахунку за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% (1=(25550/7000)/365х100%).
Виходячи з наведеного, заборгованість відповідача за процентами за кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить 25550 грн (70х365).
Щодо заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту), вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Будь-яких інших складових заборгованості за кредитним договором № 8964 від 20.03.2024 - неустойка (штраф, пеня) позивачем нараховані не були та такі позовні вимоги не заявлялися.
Також суд зауважує, що воєнний стан, який введений в Україні Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, що діє до теперішнього часу, а також періодичне проходження відповідачем лікування у закладах охорони здоров'я ніяким чином не вплинуло на можливість відповідача виконувати умови кредитного договору, оскільки бойові дії на території Івано-Франківської області не здійснюються, відповідач має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, його спосіб життя не змінився.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1114,30 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 (а.с.43-44), акт приймання-передачі наданих послуг № 7 до договору № № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 (а.с.47), витяг з реєстру № 1 до акт приймання-передачі наданих послуг № 7 до договору № № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, згідно якого загальна кількість складених позовних заяв становить 9 шт на загальну вартість 90000 грн, в тому числі послуги адвоката по боржнику ОСОБА_1 складають 10000 грн (а.с.48), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1351 від 29.11.2024 про оплату за надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 від 03.06.24 згідно акту № 7 від 27.11.2024 в сумі 90000 грн (а.с.49).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем та відповідачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є кредитні зобов'язання. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для сторін, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.
Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 1380 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 526, 527, 530, 536, 598, 599, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.9, 10, 12, 13, 15, 77-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (бульвар Гавела Вацлава, 4 м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 8964 від 20.03.2024 у розмірі 32550 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25550 грн - заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 1114,30 грн, та витрати на правову допомогу - 1380 грн, а всього 35044 (тридцять п'ять тисяч сорок чотири) грн 30 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент", код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження за адресою: бульвар Гавела Вацлава, 4 м. Київ, 03124.
Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23.10.2018, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко