Справа № 464/4325/25
пр.№ 1-кс/464/863/25
про застосування запобіжного заходу
у виді тримання під вартою
20 червня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Іллінка Мар'їнського р-ну Донецької обл., громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025),
встановив:
старший слідчий СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Клопотання обґрунтоване наступним.
ОСОБА_5 , будучи солдатом, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду водія електрика 1 апаратної (П-240ТМ) 1 взводу зв'язку роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації, достовірно знаючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 18.06.2025 у період часу з 16:00 год. до 16:45 год., перебуваючи у під'їзді №5 будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Crosser» чорно-червоного кольорів, вартістю 5849,25 грн., що належить потерпілій ОСОБА_7 , та з викраденим майном втік з місця події, однак в подальшому був затриманий працівниками поліції.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5849,25 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208 КПК України.
19.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, що в ньому викладені, просив суд таке задовольнити, обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. Разом з тим вказав, що у разі, якщо слідчий суддя дійде до переконання про обґрунтованість заявленого клопотання в частині обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, захисника та думку прокурора, приходжу до наступних висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025, відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручено підозрюваному та його захиснику о 19.00 год. 19 червня 2025 року, тобто з дотриманням вимог, встановлених ч. 2 ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав («Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р.), що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Тримання особи під вартою, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою.
Так, перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання даних, зокрема, повідомленням оператора 102, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.06.2025, протоколом огляду місця події від 18.06.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 18.06.2025, постановою про визнання речей речовими доказами від 18.06.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.06.2025, висновком товарознавчої експертизи від 19.06.2025.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При вивченні особи підозрюваного, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Іллінка Мар'їнського р-ну Донецької обл., громадянин України, неодружений, з середньою освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий.
Одночасно встановлено, що наразі досудове розслідування триває, докази у кримінальному провадженні не зібрані в обсязі для складення обвинувального акту та скерування до суду, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, оцінив відомості про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий стан, дані про те, що останній не працює, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, міцність соціальних зв'язків.
Враховуючи викладене, а також те, що досудове розслідування триває, слідчий суддя приходить до висновку про існування підстав вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а тому клопотання в цій частині слід задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя погоджується із доводами захисника та приходить до переконання про визначення застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192, 193, 194, 202, 205 КПК України, керуючись ст. ст. 196, 197, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить шістдесят днів, а саме до 16 серпня 2025 року включно.
Підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці покласти наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання таких обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копії ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1