20.06.2025 Справа № 331/113/25
Провадження № 2-а/331/27/2025
20 червня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Антоненко М.В.
за участю секретаря : Байрамової Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 12.12.2024р. серії АА № 00003546 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Теслюк Є.В., винесено постанову серії АВ № 00003546 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (Перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді (подвійного) штрафу в розмірі 8 500, 00 гривень. У вказаній постанові зазначено про те, що 11.12.2024р. о 19 год. 04 хв. за адресою: Н-08, км 468+739, Запорізька обл. зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 9.200% (1.932 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на cтроєні осі 21 тонна та відстані між осями 1.3 м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 15, WAGA-WIM35, № 3. Фактично зафіксовані параметри параметри ТЗ: Кількість вісей - 5 шт.: спарені колеса - 2 вісь; Відстані між вісями 1-2: 3600 мм; 2-3: 3200 мм, 3-4: 1210 мм, 4-5: 1210 мм, Навантаження на вісь 1 -6350 кг; 2 - 7250 кг; 3 - 9050 кг; 4- 9100 кг; 5 - 9150 кг. Загальна маса - 40900 кг; Висота - 3.82 м.; ширина - 2.559 м.; довжина - 11.946 м.
З вказаними в постанові обставинами та вихідними даними позивач не погоджується, виходячи з такого.
Так, автомобіль MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 , належить на праві власності, згідно свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 03.10.2024р. ОСОБА_1 10.10.2024 року вказаний автомобіль, а також напівпричеп марки SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 був переданий в оренду ТОВ «Калоріс» на підставі договору оренди автомобіля № 0310/24/1. 11.12.2024р. ТОВ «Калоріс» на автомобілі MAN TGX 18.440 BLS, днз. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCF S3, державний номер НОМЕР_3 , здійснювало перевезення вантажу з м. Вільногірськ, вул. Степова, 1 (вантажовідправник Філія «ВГМК» АТ «ОГХК») на адресу ТОВ «Калоріс» м. Запоріжжя, що підтверджується товарно - транспортною накладною № В-00002513 від 11.12.2024р. Згідно відомостей, зазначених у вказаній ТТН, ТОВ «Калоріс» перевозив вантаж «піски формувальні кварцові Малишевського родовища ТУ У 14.2-00201081-056:2007 вологістю більше 6%». Вага автомобіля з вантажем «брутто» складала 37 860 кг. Вказана ТТН підписана відповідальними особами відправника та вантажоодержувача. Також, маса автомобілю з напівпричепом та вантажем 37 860 кг підтверджена автомобільними вагами філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» від 11.12.2024р., що підтверджується корінцем квитанції звоження. Тобто з вказаних документів, які підписані з іншого боку незацікавленою стороною, вбачається, що загальна маса автомобіля з напівпричепом складала 37 860 кг, а не 40 900 кг, як це зазначено у спірній постанові.
Відповідно до змісту постанови від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546, 11.12.2024р. о 19 год. 04 хв. за адресою: Н-08, км 468+739, Запорізька обл. зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8.47% (0.974 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У оскаржуваній постанові та на сайті Укртрансбезпеки за посиланням (https://wim.dsbt.gov.ua/r/AB00003546) та на фото , що міститься у постанові, зазначено лише номер автомобіля НОМЕР_1 , а номер напівпричепу, його тип, модель тощо не встановлено. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлені габаритно-вагові обмеження щодо руху транспортних засобів та їх составів, а також обмеження навантаження на вісь. Зазначені обмеження встановлені за вісями (одинарна, здвоєні, строєні), відстанню між ними, та видами транспортного засобу (спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів). Отже, для визначення наявності складу правопорушення необхідно враховувати кількість вісей, відстані та вид (тип) транспортного засобу та напівпричепу (контейнеровоз тощо) .
В оскаржуваній постанові від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546 та на сайті Укртрансбезпеки відсутні (фото номеру напівпричепу), за яким можливо ідентифікувати напівпричіп та визначити його вид (тип), що позбавляє можливості встановити дозволене максимальне навантаження на одинарну вісь для відповідного виду (типу) транспортного засобу та встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Автомобіль MAN TGX 18.440 BLS, днз. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 , відповідно до товарно - транспортної накладної № В-00002513 від 11.12.2024р. перевозив вантаж «піски формувальні кварцові Малишевського родовища ТУ У 14.2-00201081-056:2007 вологістю більше 6%». Тобто вантаж, який перевозився 11.12.2024р., відноситься до сипучого, рухомого вантажу, що може переміщуватися по всіх осях транспортного засобу під час руху. Тому, проведення зважування у русі шляхом поосьового зважування, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на ваги, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Крім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 605, 60 грн. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
25.03.2025 р. до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов письмовий відзив на позов ОСОБА_1 в якому зазначено, що відповідачем 12.12.2024 складено постанову серії AВ №00003546 згідно з якою встановлено, що 11.12.2024 о 19 год 04 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, ДНЗ НОМЕР_4 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,200% (1.932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00грн.
Здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищення нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійсненне перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.
Позивача притягнуто до відповідальності за перевищення навантаження на строєну вісь транспортного засобу, що є свідченням нерівномірного розміщення вантажу. Факт невідповідності маси транспортного засобу нормативним параметрам, що визначені в п. 22.5 ПДР, не може спростовуватися товарно-транспортною накладною, оскільки відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. За змістом товарно-транспортною накладною не вказано яким засобом вимірювальної техніки здійснювалось зважування та не надано відповідні документи на підтвердження справності останньої, що в свою чергу ставить під сумніви відображені показники.
Щодо перевезення сипучого вантажу, то законодавством не передбачено можливості звільнення від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля. Також, переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки руху. Пунктом 12.5 Правил перевезень №363, передбачено, що для транспортування вантаж необхідно рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Крім того, згідно чинного законодавства будь-яких виключень з Правил дорожнього руху (пункти 2.3а, 2.3б, 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів не встановлено. Також, перевізник має можливість перевозити вантаж не насипом, а із застосуванням тари чи контейнера, які унеможливлюють нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню (висновок Верховного Суду у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16).
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великогабаритним автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Особа суб'єкта відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП визначається відповідно до статті 14-3 КУпАП. Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122, частинами 2 і 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Та обставина, що транспортний засіб використовувався ТОВ «Калоріс», не свідчить про автоматичну зміну належного користувача транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Водночас, позивач не надав доказів того, що він як власник транспортного засобу вносив особисто до Реєстру відомості про належного користувача належного йому на праві власності транспортного засобу. До того ж, інші особи не звертались до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач, у власності якого перебуває транспортний засіб, який є джерелом підвищеної небезпеки, передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавленим та вживати належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу правил дорожнього руху та неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім. Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП.
Відсутність інформації про напівпричіп в описовій частині постанови не свідчить про те, що інспектором не досліджувались та не враховувались відомості про напівпричіп. Із фото, розміщених на сайті Укртрансбезпеки за посиланням що вказане в постанові, вбачається, що в момент зважування зафіксований тягач і приєднаний до нього напівпричеп. Також, з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю та даних постанови слідує, що транспортний засіб тягач був зафіксований саме з напівпричепом - це видно по кількості вказаних в інформаційній картці та постанові осей (2 осі має тягач та 3 напівпричеп), що підтверджується скріншотом робочого місця інспектора під час розгляду адміністративного правопорушення та як наслідок винесення постанови. За змістом даного скріншоту вбачається, що відповідачем визначено тип транспортного засобу із напівпричепом, тобто та обставина що тягач рухався із напівпричепом була досліджена та врахована. В той же час, під час винесення постанови посадова особа Укртрансбезпеки керується Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512. Інструкцією №512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Законодавчі акти, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення та Порядок №1174, не передбачають обов'язкової вимоги зазначати в постановах інформацію про напівпричіп. Постанова має містити дані про транспортний засіб, який є основним об'єктом фіксації порушення, та відповідальну особу. Напівпричіп не є самостійним транспортним засобом, здатним пересуватися без тягача. Його функціональна роль полягає у транспортуванні вантажів разом із тягачем, який забезпечує рух усього транспортного засобу. Як наслідок технічні засоби, які використовуються для автоматичної фіксації порушень, визначають ширину транспортного засобу, включаючи напівпричіп. Факт перевищення габаритних параметрів транспортного засобу підтверджується сертифікованими технічними засобами, які забезпечують точність вимірювань. Відсутність інформації про напівпричіп у постанові не впливає на об'єктивність фіксації порушення та наявність складу адміністративного правопорушення. Таким чином, відсутність у постановах інформації про напівпричіп, його номерний знак не впливає на законність постанови, оскільки ці дані не є ключовими для доведення порушення. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, зокрема: відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі). Інформації, що наведена в оскарженій постанові цілком достатньо для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, при цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення позивачем при перевезенні вантажу нормативних параметрів, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. Під час винесення оскаржуваної постанови відповідач керувався Порядком №1174 в редакції від 28.02.2024, відповідно до п. 15 Порядку №1174 не передбачено фіксація державного номерного знака безпосередньо напівпричепа.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
01.04.2025 р. від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Барчунінова К.О. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач у позовній заяві доводить факт невідповідності зафіксованих даних у постанові не лише товарно-транспортною накладною, але і інформацією підтвердженою автомобільними вагами філії «Вільногірський гірничо металургійний комбінат» від 11.12.2024р. (корінець квитанції звоження додавався до позову), а також іншими доводами та аргументами. Крім того ТТН підписана відповідальними особами відправника та вантажоодержувача. Тобто в сукупності із вказаних документів, які підписані з іншого боку незацікавленою стороною, вбачається, що загальна маса автомобіля з напівпричепом складала 37 860 кг, а не 40 900 кг, як це зазначено у спірній постанові.
Вищевказане правопорушення зафіксоване відповідачем в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 15, WAGA-WIM35, № 3. Фактично зафіксовані параметри параметри ТЗ: Кількість вісей - 5 шт.: спарені колеса - 2 вісь; Відстані між вісями 1-2: 3600 мм; 2-3: 3200 мм, 3-4: 1210 мм, 4-5: 1210 мм, Навантаження на вісь 1 -6350 кг; 2 - 7250 кг; 3 - 9050 кг; 4- 9100 кг; 5 - 9150 кг. Загальна маса - 40900 кг; Висота - 3.82 м.; ширина - 2.559 м.; довжина - 11.946 м. Відповідачем до відзиву додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/6078 від 20.09.2024р, чинне до 20.09.2025, на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, виробник ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА» згідно з яким засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. Проте, згідно вказаного свідоцтва максимальна границя зважування Max зазначеного приладу становить до 35 тон. Оскільки загальна вага транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 (як за даними позивача так і відповідача), перевищує діапазон вимірювань приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, достовірність результатів зважування та визначення навантаження на вісь є сумнівною та не може прийматись як доказ у справі.
Автомобіль MAN TGX 18.440 BLS, днз. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 , відповідно до товарно - транспортної накладної № В-00002513 від 11.12.2024р. перевозив вантаж «піски формувальні кварцові Малишевського родовища ТУ У 14.2-00201081-056:2007 вологістю більше 6%». Тобто вантаж, який перевозився 11.12.2024р., відноситься до сипучого, рухомого вантажу, що може переміщуватися по всіх осях транспортного засобу під час руху. Тому, проведення зважування у русі шляхом півосьового зважування, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на ваги, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил. Не зважаючи на це, позивач рівномірно розподілив вагу, та вжив всіх заходів направлених на те, щоб вантаж зазнав мінімальних переміщень під час руху. Як вбачається з фото матеріалів наданих відповідачем, вантаж був щільно накритий брезентом та рівномірно розподілений по кузову.
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 назва Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінена на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
Представник позивача адвокат Барчунінов К.О. в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача надала суду клопотання в якому просить не приймати до розгляду та відмовити у долученні до матеріалів справи відповіді на відзив. Відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Державної служби України з безпеки на транспорті. Відповідно до довідки від 04.04.2025 про доставку електроннного документу, судова повістка була доставлена до електронного кабінету відповідача 04.04.2025 р. о 16 г. 16 хв.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду наступні письмові докази:
Договір оренди автомобіля № 0310/24/1 від 10.10.2024 р. (а.с.9-10).
Товарно-транспортну накладну № В-00002513 від 11.12.2024 р., згідно з якою 11.12.2024р. ТОВ «Калоріс» на автомобілі MAN TGX 18.440 BLS, днз. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCF S3, державний номер НОМЕР_3 , здійснювало перевезення вантажу з м. Вільногірськ, вул. Степова, 1 (вантажовідправник Філія «ВГМК» АТ «ОГХК») на адресу ТОВ «Калоріс» м. Запоріжжя. Згідно відомостей, зазначених у вказаній ТТН, ТОВ «Калоріс» перевозило вантаж «піски формувальні кварцові Малишевського родовища ТУ У 14.2-00201081-056:2007 вологістю більше 6%». Вага автомобіля з вантажем «брутто» складала 37 860 кг. (а.с.16,17).
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 03.10.2024 р., в якому зазначено, що автомобіль MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 , належить на праві власності згідно ОСОБА_1 (а.с.14).
В судовому засіданні вивчено та оголошено постанову серії АВ № 00003546 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (Перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00грн.
У постанові зазначено наступне: 11.12.2024 о 19 год 04 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, ДНЗ НОМЕР_4 . Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: загальна маса 40900 кг. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,200% (1.932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с.34,35)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.07.2024 7 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь: Кількість осей Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тонн На одинарну вісь 11,5 7 На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 7 від 1 до 1,3 метра 16 10 від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 10,5 від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 11,5 від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 11,5 від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 11,5 На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 13 понад 1,3 до 1,4 метра 24 14.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КУпАП, адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Як встановлено в судовому засіданні правопорушення зафіксоване відповідачем в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 15, WAGA-WIM35, № 3. Фактично зафіксовані параметри параметри ТЗ: Кількість вісей - 5 шт.: спарені колеса - 2 вісь; Відстані між вісями 1-2: 3600 мм; 2-3: 3200 мм, 3-4: 1210 мм, 4-5: 1210 мм, Навантаження на вісь 1 -6350 кг; 2 - 7250 кг; 3 - 9050 кг; 4- 9100 кг; 5 - 9150 кг. Загальна маса - 40900 кг; Висота - 3.82 м.; ширина - 2.559 м.; довжина - 11.946 м.
Відповідачем до відзиву додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/6078 від 20.09.2024р, чинне до 20.09.2025, на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, виробник ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА» згідно з яким засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.(а.с.35-37)
Суд звертає увагу, що згідно вказаного свідоцтва максимальна границя зважування (Max) зазначеного приладу становить до 35 тон. Тоді як в оскаржувані постанові вказано, що фактичним зафіксованим параметром ТЗ є загальна маса 40900 кг.
З наданих суду доказів слід, що загальна вага транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 , перевищує діапазон вимірювань приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Враховуючи вищенаведене, суд розцінює зафіксовані відповідачем в постанові серії АА № 00003546 від 12.12.2024 р. фактичні параметри транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, ДНЗ AO3506IC як недостовірні.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості. Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.04.2025 6 В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546, винесену відповідачем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати, а провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55, 68, 62 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 16, 20, 44, 69, 70, 90, 77, 122, 126, 132, 139, 159, 162, 205, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення.
Суддя: М.В. Антоненко