Справа № 645/140/25 Суддя суду 1 інстанції: Спесивцев О.В.
Провадження № 33/818/710/25
17 червня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова С.А. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.03.2025, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1994 року народження,
- визнана винною та притягнута до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом зазначено, що 16.12.2024 о 00 год 24 хв., м. Харків, на перехресті пр-т Петра Григоренка та вул. Олімпійська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda Accord, державний номер НОМЕР_1 був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді паркану. В наслідок даного ДТП, транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки, чим порушив п. 2.3.б та п. 12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Шинкарьов С.А. просить змінити судову постанову в частині накладення адміністративного стягнення. На підставі ст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність скоєного правопорушення, закрити провадження, обмежившись усним зауваженням, яке оголосити в даному судовому засіданні.
Апеляційну скаргу обґрунтовує не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 211739 від 03.01.2025, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.12.2024, схему до протоколу огляду місця ДТП від 16.12.2024, копію акту огляду транспортного засобу від 16.12.2024, повідомлення про запрошення до УПП в Харківській області, письмові поясненнями захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шинкарьова С.А. від 03.01.2025 та надав їм належну правову оцінку.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 211739 від 03.01.2025 (а.с. 1), 16.12.2024 о 00 год 24 хв., м. Харків, на перехресті пр-т Петра Григоренка та вул. Олімпійська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda Accord, державний номер НОМЕР_1 був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді паркану. В наслідок даного ДТП, транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки, чим порушив п. 2.3.б та п. 12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За порушення вимог зазначених пунктів ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
В той же час, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення, судом апеляційної інстанції було встановлено, що правопорушник ОСОБА_1 , свою вину повністю визнавав, а також відсутні потерпілі.
Зазначені обставини свідчать про необхідність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого та обмеження усним зауваженням.
З огляду на наведене, постанова судді підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з оголошенням йому усного зауваження та закриття провадження по справі.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова С.А. задовольнити.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.03.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко