"26" жовтня 2010 р. м. Київ К-2397/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Ситникова О.Ф.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Верховного Суду України, начальника Управління забезпечення діяльності судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Малюги Анатолія Володимировича, судді Верховного Суду України Маринченка Віктора Лаврентійовича про визнання дій та бездіяльності неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року,
У грудні 2006 року ОСОБА_6 у Печерському районному суді м. Києва пред'явив позов до Верховного Суду України, начальника Управління забезпечення діяльності судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Малюги А.В., судді Верховного Суду України Маринченка В.Л. про визнання дій та бездіяльності неправомірними.
Просив:
- визнати неправомірними дії начальника управління забезпечення діяльності судової палати в адміністративних справах Малюги А.В. з розгляду його звернень до голови Верховного Суду України Онопенка В.В. щодо оскарження ухвали колегії суддів Вищого адміністративного суду України про позбавлення права участі у розгляді справи касаційною інстанцією;
- визнати неправомірними дії судді Верховного Суду України Маринченка В.Л., який визнав скаргу на ухвалу колегії суддів Вищого адміністративного суду України скаргою про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України та доручив надати за скаргою роз'яснення начальнику управління Малюзі А.В., а ухилення від постановлення ухвали про залишення без розгляду та повернення скарги -бездіяльністю посадової особи органу державної влади України;
- зобов'язати голову Верховного Суду України Онопенка В.В. розглянути скаргу на ухвалу колегії суддів Вищого адміністративного суду України про позбавлення його права участі у розгляді адміністративної справи касаційною інстанцією.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року, провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6 до судді Верховного Суду України Мариченка В.Л. про визнання неправомірними дій та бездіяльності закрито.
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_6 у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6, суддя суду першої інстанції виходив з того, що суддя, як особа, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі та що для усунення недоліків і помилок при здійсненні правосуддя законом передбачено інший механізм. А отже, такий спір не підлягає вирішенню судом.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статей 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а згідно зі статтями 126, 129 Основного Закону судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність. і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позов ОСОБА_6 в частині позовних вимог до судді Верховного Суду України Мариченка В.Л. про визнання неправомірними дій та бездіяльності не підлягає розгляду в суді, оскільки процесуальна діяльність судді, а також бездіяльність судді, які є предметом оскарження, в даному випадку пов'язані із здійсненням суддею правосуддя і належать до сфери процесуальної, а не управлінської діяльності.
За таких обставин суддя Печерського районного суду м. Києва обґрунтовано закрив провадження в частині оскарження дій та бездіяльності судді Верховного Суду України Мариченка В.Л., а колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду правильно залишила таке рішення без зміни.
Доводи касаційної скарги правильність висновку судів не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Оскільки суддею суду першої інстанції та апеляційним судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, то судові рішення слід залишити без зміни.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Верховного Суду України, начальника Управління забезпечення діяльності судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Малюги Анатолія Володимировича, судді Верховного Суду України Маринченка Віктора Лаврентійовича про визнання дій та бездіяльності неправомірними -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Ситников О.Ф.