"03" листопада 2010 р. м. Київ К-20299/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Бутенка В.І.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_5 до судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Нощенка Ігоря Святославовича, третя особа -Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2007 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року, -
В січні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Нощенка Ігоря Святославовича, третя особа -Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції про бездіяльність судді з виконання зобов'язань прийняття рішень.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року, відмовлено у відкритті провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року виправлено описку в написанні імені позивача ОСОБА_5 в ухвалах Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 року, від 23.05.2008 року, від 30.09.2008 року, а також в протоколі судового засідання від 30.09.2008 року -вказано замість зазначеного імені позивача «ОСОБА_4», правильне ім'я позивача -«ОСОБА_5». В прийнятті додаткового рішення про визнання факту порушення строку відкриття провадження в адміністративній справі судом першої інстанції -відмовлено. В роз'ясненні ОСОБА_5 ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року -відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі позивач звернувся з касаційними скаргами, в яких ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди попередніх інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5, виходили з того, що заявлені позивачем вимоги зводяться до розгляду судом першої інстанції питань, пов'язаних з діями судді щодо застосування норм процесуального права, які регулюють порядок прийняття рішень в порядку КПК України, тобто питань, що пов'язані із здійсненням правосудця, а не з діяльністю у сфері управління.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним і відповідає нормам матеріального та процесуального права з наступних підстав.
Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади.
Законодавством України передбачено апеляційний та касаційний порядок оскарження судових рішень.
Оскарження дій суду шляхом подання позову до іншого суду є порушенням принципу незалежності суддів та засобом впливу на них. Тому суд, як орган, що здійснює правосуддя не може бути відповідачем чи іншою особою, яка бере участь у справі, за винятком випадків, коли суд виступає як будь-яка установа, а не орган, що здійснює правосуддя.
Крім того, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються процесуальні дії судді по розгляду клопотання АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ, поданого на підставі ч. 3 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»з питання порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності керівника КЖЕП № 19 за невиконання рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та судом апеляційної інстанції, про відмову у відкритті провадження за заявою позивача до судді Октябрського районного суду міста Полтава, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до ст. 168 КАС України суд може прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин у справі вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_5 стосовно постановлення додаткового рішення та роз'яснення позивачу ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2007 року і ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року та від 18 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: