20 червня 2025 року Справа №160/17355/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевскього-15", інші особи: Дніпровська міська рада, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №74061148 від 24.09.2024р., -
12.06.2025р. через систему "Електронний суд" Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевскього-15" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою, в якій просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2024 року у виконавчому провадженні № 74061148, прийнятою старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Дмитром Юрійовичем.
Вивчивши матеріали поданої скарги, суд приходить до висновку про те, що зазначену скаргу слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас, у частині, що не врегульована ст.287 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За приписами частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 269 Кодексу, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Отже, оскарження до адміністративного суду рішень, дій, або бездіяльності державного виконавця проводиться виключно шляхом подання позовної заяви, а не скарги на рішення, дії, або бездіяльність такого державного виконавця.
Разом з тим, позовної заяви заявником до суду не подано.
Також, відповідно до частин 1-3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Отже, відповідачем у даній справі має бути відповідний орган державної виконавчої служби, а не посадова особа, яка прийняла рішення по виконавчому провадженню.
А відповідно, заявникові у позовній заяві слід визначитися із суб'єктним складом учасників з дотриманням вимог частини 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, позовна заява, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, повинна бути подана з дотриманням вимог Кодекс адміністративного судочинства України, в тому числі частини 5 статті 160 цього Кодексу.
Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву, що відповідає вимогам частини 4,5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно пунктів 8, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте заявником не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною собою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. складає 3028,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, за подання даної скарги, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", з вимогою немайнового характеру заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн., виходячи із розрахунку: 3028,00 грн. * 0,8 (коефіцієнт для пониження ставки судового збору), однак заявником до скарги не додано документу про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно до п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявником оскаржується постанова постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2024 року у виконавчому провадженні № 74061148, тобто, з урахуванням того, що у скарзі заявник вказує на те, що про існування оскаржуваної постанови стягувачу стало відомо 25.04.2025р. та виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява щодо оскарження наведеної постанови мала бути подана у строк з 26.04.2025р. по 05.05.2025р. (включно).
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, до скарги заявником додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначає, що оскільки скаржником вживались заходи, щодо скерування вчасно поданої скарги на розгляд складу суду, який постановив рішення як суд першої інстанції в межах справи №160/21166/23, але вони виявились безрезультатними, то заявник просить вважати цю причину пропуску строку звернення до суду зі скаргою поважною.
Разом з тим, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду аргументи щодо причин поважності пропуску 10-денного строку звернення до суду, встановленого п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути визнані поважними з підстав того, що вони не перешкоджали зверненню до суду у період з 26.04.2025р. по 05.05.2025р. включно.
При цьому, суд не визнає поважними причинами не виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025р. у справі №160/12927/25, на що заявник посилається у заяві, оскільки не виконання заявником вимог ухвали суду без поважних причин (такі у заяві не наведені) не можуть бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду з таким позовом у подальшому.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що невжиття відповідних заходів та зволікання у зверненні до суду не може бути визнано судом поважними причинами.
За викладеного, наведені у заяві обставини, як підстави поважності пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені заявником у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 46, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі суду, та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.46, ч.1 ст.123, ч.5 ст.160, ч.1, ч.2, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевскього-15" про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/17355/25 - відмовити.
Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевскього-15", інші особи: Дніпровська міська рада, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №74061148 від 24.09.2024р. - залишити без руху.
Заявнику у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки скарги шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 46, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі суду, та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва