23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 340/1827/23
адміністративне провадження № К/990/29262/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
№ 340/1827/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року
(головуючий суддя: Головко О.В. судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І).
І. Історія справи
1. 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якій просить стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 29 жовтня 2021 року до 7 квітня 2023 року в розмірі: 980912,28 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року у справі № 340/221/20 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про звільнення" № 4169/к від 23 грудня 2019 року, позивача поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26 грудня 2019 року та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року в сумі: 169071,58 грн. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року № 340/221/20 змінено рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року у справі № 340/221/20 у частині дати поновлення ОСОБА_1 на посаді, зокрема, позивача поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 27 грудня 2019 року.
Рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 26 грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року виконано, однак обов'язок щодо поновлення позивача на вказаній посаді відповідачем не виконано.
Позивач зазначає, що обов'язок щодо поновлення на посаді відповідачем не виконано, у зв'язку із чим просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2021 року до 7 квітня 2023 року у зв'язку з невиконанням рішення суду про поновлення на посаді.
3.Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відмовлено повністю.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням, позивач 7 вересня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою.
4.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто на підставі частини другої статті 298 КАС України та статті 169 КАС України, оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 12 вересня 2023 року, у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
6. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 340/1827/23.
7. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року повторно відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на цю ж ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.
8. Через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 29 листопада 2023 року повторно подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та додав до неї платіжну інструкцію про сплату судового збору.
9. В апеляційній скарзі апелянт одночасно просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Вичерпавши право на оскарження цієї ухвали, що не мало успіху, в найкоротший термін з моменту ознайомлення з ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року про відмову у відкритті касаційного оскарження за повторною касаційною скаргою звернувся вдруге з апеляційною скаргою. При цьому наголошував, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.
10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та зазначено в мотивувальній частині, що право особи на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення не є безумовним і має реалізовуватися особою добросовісно. Суд указав, що повторне звернення до суду з касаційною скаргою не може бути прийнято апеляційним судом, як поважність пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 31 жовтня 2023 року, були обов'язковими для позивача та виключали, згідно з процесуальним законом право на повторне подання касаційної скарги. А відтак, після постановлення Верховним Судом ухвали від 31 жовтня 2023 року позивач мав реалізувати процесуальне право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, але не скористався ним. Цією ж ухвалою апелянту надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
11. На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, у якій просив суд урахувати його волонтерську діяльність на допомогу Збройним Силам України, якою він активно займався в період з листопада до грудня 2023 року весь вільний від виконання трудових обов'язків час (як після роботи, так і у вихідні дні) у складі громадської організації "Наш простір дій", де координував питання гуманітарних вантажів до прифронтових територій. Зауважував, що ця обставина та обставини, пов'язані з частими оголошеннями повітряних тривог, а також постійні віялові відключення електроенергії, пов'язані із знищенням агресором енергетичної енергоструктури, суттєво вплинули як на строк вчасної підготовки апеляційної скарги, так і на строк її подачі. На підставі наведеного позивач просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження з метою забезпечення реального доступу до правосуддя.
12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року в адміністративній справі № 340/1827/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що здійснення позивачем волонтерської діяльності не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже процесуальний закон в частині встановлення строків звернення до суду є чітким та передбачуваним, а тому кожен суб'єкт публічних правовідносин повинен організовувати власну діяльність у спосіб, який забезпечить суворе дотримання чинного законодавства. Такі висновки, як зазначив цей суд, також стосуються доводів апелянта щодо частого оголошення повітряних тривог, адже Дніпропетровський регіон не відноситься до території, де ведуться активні бойові дії. Щодо доводів апелянта про віялові відключення електроенергії, суд апеляційної інстанції також не вважав такі доводи підтвердженими, адже загальновідомо, що із серпня 2023 року такі відключення не здійснювалися.
13.Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі № 340/1827/23 суду, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
14.Постановою Верховного Суду від 23 травня 2024 року ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасовано, а справу № 340/1827/23 направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду з тих підстав, що мотивувальна частина судового рішення містить оцінку доводів апелянта щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду, натомість мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині з метою уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання, а саме у резолютивній частині ухвал від 8 січня 2024 року та від 23 січня 2024 року наведені апелянтом у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції неповажними не визнавалися, у задоволенні цього клопотання апелянту не відмовлено.
15.Після повернення справи з Верховного Суду ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, зазначені у клопотаннях про поновлення строків для звернення до суду від 28 листопада 2023 року та від 9 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року в адміністративній справі № 340/1827/23 залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
16.На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 21 червня 2024 року подав заяву про усунення недоліків, у якій просив урахувати його волонтерську діяльність на допомогу Збройним Силам України, якою він активно займався в період з листопада до грудня 2023 року весь вільний від виконання трудових обов'язків час (як після роботи, так і у вихідні дні) у складі громадської організації "Наш простір дій", де координував питання гуманітарних вантажів до прифронтових територій. Зауважував, що ця обставина та обставини, пов'язані з частими оголошеннями повітряних тривог, а також постійні віялові відключення електроенергії, пов'язані із знищенням агресором енергетичної енергоструктури, суттєво вплинули як на строк вчасної підготовки апеляційної скарги, так і на строк її подачі. Окрім того, просив звернути увагу суду на те, що він проживає на території Київської області, Бучанського району, с. Петропавлівська Борщагівка та здійснює волонтерську діяльність як в м. Києві так і в Київській області, а не на території Дніпропетровської області як зазначив суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про поновлення строків звернення до суду в ухвалі від 11 червня 2024 року.
На підставі наведеного позивач просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження з метою забезпечення реального доступу до правосуддя.
17.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, зазначені у клопотанні про поновлення строків для звернення до суду від 21 червня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року в адміністративній справі № 340/1827/23.
18.Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що введення на території України воєнного стану не вважаються тими обставинами, які ускладнили звернення позивача до суду у визначений законом строк, адже в місті Києві так і Київській області у період з 16 жовтня 2023 року до 28 листопада 2023 року бойові дії не відбувалися. Часті повітряні тривоги також не є такими обставинами, адже закон передбачає процедуру подання учасником справи процесуальних документів в електронній формі, а тому в період відсутності повітряних тривог ОСОБА_1. мав об'єкту можливість подати апеляційну скаргу з дотриманням законодавчо визначених строків. Окрім того здійснення позивачем волонтерської діяльності не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже процесуальний закон в частині встановлення строків звернення до суду є чітким та передбачуваним, а тому кожен суб'єкт публічних правовідносин повинен організовувати власну діяльність у спосіб, який забезпечить суворе дотримання чинного законодавства. Щодо доводів ОСОБА_1 про віялові відключення електроенергії, суд апеляційної інстанції також не вважав такі доводи підтвердженими, адже загальновідомо, що із серпня 2023 року такі відключення не здійснювалися.
19.Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
20.Скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
21.Касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою заявляв клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому просив суд апеляційної інстанції визнати причини пропуску строку поважними з таких підстав: первинна апеляційна скарга подана у межах встановленого строку; при подані цієї апеляційної скарги апелянт врахував висновки Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційних проваджень та необхідності сплати судового збору, викладених в ухвалах від 31 жовтня 2023 року та 22 листопада 2023 року; після отримання та ознайомлення 27 листопада 2023 року засобами електронної пошти ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2023 року про відмову у відкритті касаційного провадження, позивач 28 листопада 2023 року звернувся з новою апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду в найкоротший термін - один день. До того ж позивач урахував висновки Верховного Суду та сплатив судовий збір.
Зазначає, що після того як Верховний Суд, постановою від 23 травня 2024 року скасував ухвалу суду апеляційної інстанції від 23 січня 2024 року та направив справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції, на думку ОСОБА_1 , проігнорував висновки Верховного Суду щодо продовження розгляду цієї справи, не врахував обставини та додаткові докази пропуску строку звернення з апеляційною скаргою і ухвалою суду від 11 червня 2024 року знову залишив без руху його апеляційну скаргу. Стверджує, що вкотре надав обґрунтовану заяву на поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року, натомість Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2024 року не надав належної оцінки доводам ОСОБА_1 , щодо поважності причин пропуску строку, не врахував практики Верховного Суду щодо визнання таких причин поважними та прийняв незаконну та необґрунтовану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
22. Ухвалою Верховного Суду від 6 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
23. Міністерство юстиції України та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надіслали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких відповідач та третя особа проти вимог касаційної скарги заперечують з огляду на необґрунтованість доводів останньої, просять відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити в силі.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
24.Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
25.Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
26.Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
27.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
28.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
29.Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
30.Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
31.Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
32.Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Однак, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається, зокрема, в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, а також термінів її подачі.
33.Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
34.Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
35.Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
36.Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
37.Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
38.Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
39.Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
40.Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
41.Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
42.Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
43.При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
44.Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
45.Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов'язків тощо.
46.З матеріалів справи встановлено, що 3 серпня 2023 року суд першої інстанції здійснив розгляд цієї справи. Рішення в повному обсязі виготовлено 14 серпня 2023 року.
Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано позивачем в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.
47.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
48.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто на підставі частини другої статті 298 КАС України та статті 169 КАС України, оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 12 вересня 2023 року, у встановлений судом строк скаржником не усунуто.
49.Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року.
50.Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року повторно відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на цю ж ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.
51. ОСОБА_1 29 листопада 2023 року повторно подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та додав до неї платіжну інструкцію про сплату судового збору.
52. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху. Цією ж ухвалою апелянту надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
53.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
54.Постановою Верховного Суду від 23 травня 2024 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасовано, а справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
55. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, зазначені у клопотаннях про поновлення строків для звернення до суду від 28 листопада 2023 року та від 9 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
56.На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 21 червня 2024 року подав заяву про усунення недоліків, у якій просив суд урахувати його волонтерську діяльність на допомогу Збройним Силам України, якою він активно займався в період з листопада по грудень 2023 року весь вільний від виконання трудових обов'язків час (як після роботи, так і у вихідні дні) у складі громадської організації "Наш простір дій", де координував питання гуманітарних вантажів до прифронтових територій. Зауважував, що ця обставина та обставини, пов'язані з частими оголошеннями повітряних тривог, а також постійні віялові відключення електроенергії, пов'язані із знищенням агресором енергетичної енергоструктури, суттєво вплинули як на строк вчасної підготовки апеляційної скарги, так і на строк її подачі. Окрім того, просив звернути увагу суду на те, що він проживає на території Київської області, Бучанського району, с. Петропавлівська Борщагівка та здійснює волонтерську діяльність як в м. Києві так і в Київській області, а не на території Дніпропетровської області як зазначив суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про поновлення строків звернення до суду в ухвалі від 11 червня 2024 року.
На підставі наведеного, позивач просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження з метою забезпечення реального доступу до правосуддя.
57.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, зазначені у клопотанні про поновлення строків для звернення до суду від 21 червня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що введення на території України воєнного стану обставинами, які ускладнили звернення позивача до суду у визначений законом строк, адже в місті Києві так і Київській області у період з 16 жовтня 2023 року до 28 листопада 2023 року бойові дії не відбувалися. Часті повітряні тривоги також не є такими обставинами, адже закон передбачає процедуру подання учасником справи процесуальних документів в електронній формі, а тому в період відсутності повітряних тривог ОСОБА_1. мав об'єкту можливість подати апеляційну скаргу з дотриманням законодавчо визначених строків. Окрім того здійснення позивачем волонтерської діяльності не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже процесуальний закон в частині встановлення строків звернення до суду є чітким та передбачуваним, а тому кожен суб'єкт публічних правовідносин повинен організовувати власну діяльність у спосіб, який забезпечить суворе дотримання чинного законодавства. Щодо доводів ОСОБА_1 про віялові відключення електроенергії, суд апеляційної інстанції також не вважав такі доводи підтвердженими, адже загальновідомо, що із серпня 2023 року такі відключення не здійснювалися.
58.Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним, враховуючи наступне.
59.Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
60.З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
61.Водночас, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення поза розумних обставин порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
62.У справі «Делькур проти Бельгії» Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі «Беллет проти Франції» Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
63.Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
64.Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов'язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
65. ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, повторне звернення відбулось упродовж розумного строку з урахуванням висновків Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційного провадження та необхідністю сплати судового збору.
66.Так, Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
67.Матеріалами справи підтверджується, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і вдруге, в діях позивача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги.
68.Попри це, ОСОБА_1 продемонстрував суду добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати свій процесуальний обов'язок та не допустив необ'єктивного зволікання при зверненні з апеляційною скаргою.
69.З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36).
70.Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
71.У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
72.Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
73.Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача, суд апеляційної інстанції не врахував означених вище обставин, що призвело до передчасного висновку про неповажність причин пропуску такого строку із застосуванням надмірного формалізму та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
74.Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.
75.Враховуючи зазначене, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
76.З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року скасувати, а справу №340/1827/23 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
О.В. Кашпур,
Судді Верховного Суду