23 червня 2025 року
м. Київ
справа №640/1857/20
адміністративне провадження №К/990/15748/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
розглянувши заяву Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №640/1857/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №640/1857/20.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №640/1857/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що для забезпечення рівність сторін у процесі, попередження безпідставне стягнення бюджетних коштів, є необхідним клопотати зупинити виконання оскаржених рішень у частині стягнення коштів до закінчення касаційного провадження у справі.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення суддя-доповідач зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд виходить з того, що відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування механізму повороту виконання судового рішення.
Також Верховний Суд ураховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення.
При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Водночас, доводи заявника ґрунтуються на припущеннях та сподіваннях на конкретні результати розгляду справи, а обґрунтовані підстави, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного рішення суду, у клопотанні не наведено.
При цьому, сама по собі незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання, оскільки перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання судового рішення зазначене клопотання не містить, а суддею-доповідачем таких підстав не установлено.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора необхідно відмовити.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, Суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №640/1857/20.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду