Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
10 грудня 2010 року справа №2а-24980/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання Балакай І.Л.,
за участю позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по справі № 2а-24980/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Сватівської роти Луганської області Чередниченка Романа Анатолійовича, командира Сватівського взводу ДПС Лисичанської окремої роти ДПС управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Кушнарьова Олександра Павловича, командира Лисичанської окремої роти ДПС управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Савченка Андрія Олександровича, Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Сватівської роти Луганської області Чередниченка Романа Анатолійовича, командира Сватівського взводу ДПС Лисичанської окремої роти ДПС управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Кушнарьова Олександра Павловича, командира Лисичанської окремої роти ДПС управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Савченка Андрія Олександровича, Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржує дії керівників інспектора ДПС Сватівської роти Луганської області Чередниченка Р.А., пов'язані з розглядом Микитівським районним судом міста Горлівки Донецької області адміністративної справи № 2-372/10 за його позовом до вказаної особи про скасування рішення. Особам, яких він зазначив відповідачами по даній справі, передавалися судові повістки: інспектору ДПС Сватівської роти Луганської області Чередниченку Р.А. як відповідачу - для прибуття до суду, іншим особам - для передання їх вказаному відповідачу та здійснення контролю за ним з приводу виконання процесуальних обов'язків в суді. Командиру Сватівського взводу ДПС Лисичанської окремої роти ДПС управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Кушнарьову О.П. крім цього також передавалася ухвала суду про витребування доказів. Однак, явку відповідача до суду по справі № 2-372/10 забезпечено не було, витребуваних доказів не надано, що, на думку позивача, свідчить про неналежний контроль відповідачів, до яких заявлені позовні вимоги, щодо виконання ними по справі № 2-372/10 процесуальних обов'язків, покладених на них судом, що призвело до неодноразового відкладання та затягування розгляду справи та перешкоджало здійсненню адміністративного судочинства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року закрито провадження у справі за вказаним позовом.
Представник позивача не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначив, що ухвалу суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що ухвалою судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.10.2010 року справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду. 04.11.2010 року суддя Донецького окружного адміністративного суду прийняв дану справу до розгляду та 16.11.2010 року постановив ухвалу про закриття провадження по справі, яка на думку апелянта за висновками не відповідає обставинам справи.
Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги. Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи правовідносини по справі стосуються на думку позивача в нездійсненні контролю відповідачами по цій справі за виконанням процесуальних обов'язків в суді їх підлеглим, який є відповідачем по цій справі та по справі № 2-372/10, яка перебуває в провадженні Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області.
Процесуальне становище сторони по справі визначено процесуальним законодавством, на підставі якого розглядаються справи, зокрема, в адміністративних справах - Кодексом адміністративного судочинства України.
Сторона в межах процесуальних прав і обов'язків вправі ними користуватися, в тому числі в судовому засіданні при розгляді справи.
Процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені у суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства, встановлені розділом VI Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідальність сторони при розгляді справи, а також інших осіб щодо розгляду справи, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Примусове виконання рішень в Україні, в тому числі ухвал про витребування доказів, статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» покладено на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливістю публічних правовідносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 3 КАС України «суб'єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів зазначає, що позивач у справі - товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС. Відповідача не наділено владними управлінськими функціями та він не здійснює делеговані державою повноваження, тому відповідач також не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Відповідно до ст. 2 Приписів КАС України, мова йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, або інакше - легітимного.
Конституційний Суд України визначив зазначений законний інтерес як «прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».
Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення прав, свобод та інтересів, які захищають адміністративні суди, відбувається у публічно-правових відносинах та виходить від суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з матеріалів позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями відповідача і який саме правовий інтерес позивача був порушений.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, ухвала суду є законною, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування ухвали суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по справі № 2а-24980/10/0570 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по справі № 2а-24980/10/0570- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 13 грудня 2010 року.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді: Г.М. Міронова
В.Г. Яманко.