Справа № 2а- 12560/10/2070
24 листопада 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представника позивача - Лизогуба Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "ХАСК-Флекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення,-
Позивач, Закрите акціонерне товариство "ХАСК-Флекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 17.09.2010р. №00000141505/0, яким донараховано позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 529312,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 236500,10грн.
Позивач зазначає, що не згоден з зазначеним податковим повідомленням -рішенням відповідача, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушуює його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, в ході розгляду справи надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, та просить суд відмовити в задоволенні позову ЗАТ "ХАСК-Флекс" в повному обсязі, посилаючись на результати автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за квітень, травень 2010р. по ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС», ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД».
Відповідач в судове засідання 24.11.2010 року не прибув, свого представника не направив, про причини неявки в судове засідання відповідач суд жодним способом не повідомив, заяви від відповідача про розгляд справи у його відсутності не надходило. Про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Відповідно до положень ч.4 ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача -суб'єкта владних повноважень.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "ХАСК-Флекс" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.06.2004 року №14801200000005816, та зареєстроване як платник податку на додану вартість 14.07.2004 року свідоцтво №28316645.
Фахівцем Державної податкової інспекції Дзержинському районі м.Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року ЗАТ "ХАСК-Флекс" (код 33066880) з питань правомірності декларування податкового кредиту по контрагентам ПП "ТОПРАН (код 36440045) за квітень 2010року, ПП „МЕГА-МІКС" (код 36496260) за травень 2010року та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” (код 21284203) за квітень, травень 2010 року та правильності обчислення ПДВ за квітень, травень 2010 року.
За результатами перевірки складений акт від 01.09.2010 року №8933/1505/33066880, яким встановлені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 529312грн., у тому числі за квітень 2010року на суму 247753грн., за травень 2010 року суму 281559грн.
На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №00000141505/0 щодо донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 765812,10 грн., з них 529312,00 грн. - за основним платежем, та 236500,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається з матеріалів справи ПП "ТОПРАН„ (код 36440045), ПП „МЕГА-МІКС" (код 36496260) та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” (код 21284203), є постачальниками позивача.
Так, між позивачем (покупець) та ПП «ТОПРАН»(продавець) 05.01.2010р. укладено договір № 05/01-1 купівлі-продажу ТМЦ. 01.04.2010р., 23.06.2010р. до вказаного договору між позивачем та ПП «ТОПРАН»укладено додаткові угоди. (а.с. 22-23, 170, 171).
У квітні 2010 р. контрагент позивача -ПП „ТОПРАН” здійснив поставку товару на загальну суму 1400160,00грн. в т.ч. (ПДВ -233360,00грн.), що підтверджується видатковими накладними: №1328 від 02.04.2010р. - 225682,80грн. (ПДВ 37613,80грн.), №1359 від 06.04.2010р. - 236604,00грн. (ПДВ 39434,00грн.), №1414 від 09.04.2010р. - 244723,20грн. (ПДВ 40787,20грн.), №1492 від 15.04.2010р. - 255084,00грн. (ПДВ 42514,00грн.), №1550 від 20.04.2010р. - 169122,00грн. (ПДВ 28187,00грн.), №1691 від 29.04.2010р. - 268944,00грн. (ПДВ 44824,00грн.). (а.с. 24-29).
У квітні, травні та червні 2010р. позивач здійснив оплату за поставлений ПП "ТОПРАН" товар, що підтверджується реєстром кредитових платежів від 02.04.10р., від 08.04.10р., від 16.04.10р., від 19.04.10р., від 21.04.10р., від 06.05.10р., від 25.05.10р., від 26.05.10р., від 01.06.10р., від 03.06.10р., від 16.06.10р., від 22.06.10р. та простим векселем серія АА 1607398. (а.с. 133-144, 168).
08 грудня 2009 року між позивачем та ПП «МЕГА-МІКС»укладено договір №02/11-У, відповідно до якого ПП «МЕГА-МІКС»зобов'язується виконати роботи по ремонту, наладці, переобладнанню та обслуговуванню устаткування. 28.05.2010р. до вказаного договору між позивачем та ПП «МЕГА-МІКС»укладено додаткову угоду (а.с. 44-45, 175).
В травні 2010року Приватним підприємством «МЕГА-МІКС»позивачу надано послуги з ремонту, наладки, переобладнання та обслуговування виробничого обладнання на загальну суму 1500000,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 17.05.2010р., - 370000,00грн. (ПДВ 61666,67грн.), №2 від 21.05.2010р. - 165000,00грн. (ПДВ 27500,00грн.), №3 від 28.05.2010р. - 115000,00грн. (ПДВ 19166,67грн.) та видатковими накладними №3833 від 12.05.2010р. -400000,00грн. (ПДВ 66666,67грн.), №3924 від 18.05.2010р. -450000,00грн. (ПДВ 75000,00грн.) (а.с. 46,47, 53-55).
В травні 2010року позивач провів розрахунок з ПП „МЕГА-МІКС” шляхом передачі векселів серії АА 1607391, АА 1607392 та АА 1607393, що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 28.05.2010року. (а.с. 174).
01 квітня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” (продавець) укладено договір №10 за яким продавець постачає покупцю хімічну продукцію, обладнання. (а.с. 66-71).
В квітні, травні 2010орку ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” контрагент позивача, здійснив поставку товару на загальну суму 275708,16грн. в т.ч. (ПДВ -45951,36грн.), що підтверджується видатковими накладними від №РН-0000049 від 19.04.2010р. -86356,80грн. (ПДВ 14392,80грн.), №РН-0000065 від 12.05.2010р. -51331,68грн. (ПДВ 8555,28грн.), №РН-0000071 від 18.05.2010р. -72201,60грн. (ПДВ 12033,60грн.), №РН-0000076 від 26.05.2010р. -65818,08грн. (ПДВ 10969,68грн.) (а.с. 72-75).
У червні 2010р. позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується реєстром кредитових платежів від 04.06.2010р. (а.с. 176)
Пунктом 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.
Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п. п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.5. ст. 7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Також п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача ПП «ТОПРАН», ПП „МЕГА-МІКС" та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” були платникоми податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальників позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем ні в відповіді на заперечення щодо акту перевірки, ні в ході судового засідання.
В ході господарських операцій постачальниками позивача були виписані податкові накладні: Приватним підприємством «Топран»- №1328 від 02.04.2010року (ПДВ 37613,80грн.), №1359 від 06.04.2010року (ПДВ 39434,00грн.), №1414 від 09.04.2010року (ПДВ 40787,20грн.), №1492 від 15.04.2010року (ПДВ 42514,00грн.), №1550 від 20.04.2010року (ПДВ 28187,00грн.), №1691 від 29.04.2010року (ПДВ 44824,00грн.) (а.с. 30-35);
Приватним підприємством „МЕГА-МІКС” - №3833 від 12.05.2010року (ПДВ 66666,67грн.), №3905 від 17.05.2010року (ПДВ 61666,67грн.), №3924 від 18.05.2010року (ПДВ 75000,00грн.), №3985 від 21.05.2010року (ПДВ 27500,00грн.), №4113 від 28.05.2010року (ПДВ 19166,67грн.) (а.с. 48-52);
Товариством з обмеженою відповідальністю „ВІЗАВІ ЛТД” - №49 від 19.04.2010р. (ПДВ 14392,80грн.), №65 від 12.05.2010року (ПДВ 8555,28грн.), №71 від 18.05.2010року (ПДВ 12033,60грн.), №76 від 26.05.2010року (ПДВ 10969,68грн.) (а.с. 76-79).
Судом встановлено, що вищевказані податкові накладні оформлені згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Отже, позивач мав господарські взаємовідносини з платниками податку на додану вартість - ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС»та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД». Позивач надав до суду належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують його право на податковий кредит та докази здійснення фактичної оплати товару, в тому числі і податку на додану вартість в розмірі 529312,00 грн. в ціні товару.
Відповідач не заперечував в судовому засіданні факт оплати позивачем товару, в тому числі і податку на додану вартість в ціні товару 529312,00 грн. за господарськими операціями з ПП "ТОПРАН„, ПП „МЕГА-МІКС" та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД”.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що відповідач при зменшенні суми бюджетного відшкодування посилається на факт автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого сума податку на додану вартість у розмірі 529312,00грн. не була відображена контрагентами позивача ПП "ТОПРАН„, ПП „МЕГА-МІКС" та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” в податкових деклараціях за квітень, травень 2010 року.
Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає залежності права на бюджетне відшкодування та розміру сум бюджетного відшкодування платника податку від змісту декларації з податку на додану вартість постачальників такого платника податку.
Саме Закон України "Про податок на додану вартість" регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно з п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 вказаного закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду
Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування за квітень, травень 2010 р. відповідно до п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Суд, надаючи аналіз запереченням відповідача, зазначає таке.
Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.
Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 закону про податок на додану вартість щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.
Як свідчить аналіз приписів закону про податок на додану вартість, законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач оплатив отримані товари, додаткових вимог щодо права на податковий кредит, чинним законодавством не передбачено.
Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання органу податкової служби на не визнання декларацій з ПДВ контрагентів позивача як податкова звітність за квітень, травень 2010року та несплату ними ПДВ, судом до уваги не приймаються, оскільки у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Крім того, суд зазначає, що пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України наголошує, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України, тому застосування на практиці та посилання при судовому розгляді податкового органу на інструкції, накази та таке інше є таким, що порушує принцип верховенства права, закріплений частиною 1 статті 8 Конституції України .
Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що обов'язок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, а, отже, його висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за квітень, травень 2010 року необґрунтовані.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "ХАСК-Флекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №00000141505/0, винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "ХАСК-Флекс" 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.