23 червня 2025 р. Справа № 440/2824/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 10.04.25 по справі № 440/2824/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, Код ЄДРПОУ 13967927), щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, Код ЄДРПОУ 13967927) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 440/2824/25 серед іншого, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/2824/25 провадження в адміністративній справі №440/2824/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/2824/25, прийняти нове судове рішення, яким справу Полтавського окружного адміністративного суду № 440/2824/25 від 10.04.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25, оскільки долучені позивачем до позовної заяви докази дозволяють в повному обсязі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, в свою чергу, оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 320/2229/25.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 - без змін.
Переконував, що рішення за результатами розгляду справи № 320/2229/25 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, оскільки предмет спору у справі № 320/2229/25 безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких ОСОБА_1 звернувся за захистом свої прав та інтересів до суду.
Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, ухвалою від 30.01.2025 у справі № 320/2229/25 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 слугувала підставою для перерахунку пенсії позивача із застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Суд першої інстанції, беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових висновків у справі № 320/2229/25 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені частиною 1 статті 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов'язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об'єктивної неможливості розгляду судової справи зобов'язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.
Так, колегією суддів встановлено, що підставою для звернення позивача до суду слугували дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають у зменшенні з 01.01.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 з 30642,23 грн до 26659,26 грн, внаслідок застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
А відтак, предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є правомірність зменшення суми пенсії позивача з 30642,23 грн до 26659,26 грн, наявність або відсутність для цього правових підстав.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, пенсійна справа № 1603006510-МВС, протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, пенсійна справа № 1603006510-МВС, тобто, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви докази на підтвердження обставин, що слугували підставою для звернення до суду.
Судом апеляційної інстанції зі змісту протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, пенсійна справа № 1603006510-МВС встановлено, що з 01.01.2025 позивачу, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» понижено суму отримуваної пенсії з 30642,23 грн до 26659,26 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані твердженнями про невідповідність та суперечність положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, а відтак суду першої інстанції потрібно було надати правову оцінку таким доводам ОСОБА_1 і у випадку підтвердження таких обставин, застосувати при вирішенні спірних правовідносин правовий акт, який має вищу юридичну силу.
При цьому, незалежно від того чи будуть зазначені положення визнані нечинними чи не будуть, та чи оскаржуються такі положення в судовому порядку, якщо вони суперечать закону, вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах у будь-якому випадку.
Разом з цим, суд першої інстанції, не встановивши необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, незважаючи на наявні у матеріалах справи докази, яких достатньо для повної, всебічної та об'єктивної оцінки обставинам справи, які є предметом судового розгляду, зупинив провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 320/2229/25, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/2824/25 - скасувати.
Справу № 440/2824/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко