07 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4986/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача - Білецької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
18 жовтня 2010 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, що були виплачені їй в якості забезпечення по безробіттю в сумі 1467 грн. 20 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості, ОСОБА_2 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 1467 грн. 20 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, копії ухвал та повістка направлялись ОСОБА_2 на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: АДРЕСА_1 однак двічі повернулися до суду із відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі заяви від 04.03.2009 року та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) гр. ОСОБА_2 зареєстровано в Полтавському міському центрі зайнятості як шукаючу роботу. В поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства та пенсії не отримує.
Наказом директора Полтавського міського центру зайнятості № НТ090304 від 04.03.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Таким чином, за період з 02.06.2009 року по 30.08.2009 року відповідачем було отримано допомогу по безробіттю в загальному розмірі 1467 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 2 Закону № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що гр. ОСОБА_2 на момент надання статусу безробітного була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. А саме, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 09.07.2001 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Згідно пункту "б" частини 3 статті 1 Закону № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1533-ІІІ), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону, відповідач не повідомив Полтавський міський центр зайнятості про те, що він на момент звернення до служби зайнятості був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачу безпідставно нараховано та виплачено Полтавським міським центром зайнятості допомогу по безробіттю в загальній сумі 1467 грн. 20 коп.
Частиною 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці України від 20.11.2000 р. № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Полтавським міським центром зайнятості 27.08.2010 року було видано наказ № 232 про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2, копію якого відповідач отримав 04.09.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
На момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від відповідача не надходили.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Полтавського міського центру зайнятості зайво виплачену суму забезпечення по безробіттю в розмірі 1467 грн. 20 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень двадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2010 року.
Суддя К.І. Клочко