08 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-883/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю секретаря - Кусайло Я.Г.,
представника позивача - Пришупи О.І.,
представника відповідача - Мотріченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області про стягнення економічних санкцій, -
03 березня 2010 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтаської області про стягнення економічних санкцій у розмірі 107532,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевіркою Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області встановлено факт зайвого отримання відповідачем виручки за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування та висновків щодо умов надання земельних ділянок в загальній сумі 35844 грн. Вказував, що пунктом 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000, визначено виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі, до якого не віднесено видачу вищевказаних висновків. Крім того, зазначені висновки є дозвільними документами в розумінні Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності", їх надання віднесено до повноважень органів Держкомзему, тому повинно було здійснюватися безкоштовно. З урахуванням обставин, встановлених перевіркою, до відповідача на підставі статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" застосовано економічні санкції в розмірі 107532,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначаючи, що висновок акту перевірки № 000461 від 01.02.2010 про те, що ним неправомірно стягувалася плата за підготовку та видачу висновків з надання земельних ділянок у користування у розмірі 30 грн для фізичних осіб та 80 грн для юридичних осіб, а також висновків щодо умов надання земельних ділянок у користування у розмірі 70 грн для юридичних осіб, є необґрунтованими та не відповідає нормам чинного законодавства. Вказував, що при видачі таких висновків він керувався пунктом 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000, яким визначено невичерпний перелік робіт із землеустрою, які можуть виконуватися на платній основі. Вартість таких робіт визначена спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001, вимоги якого дотримувалися відповідачем у своїй діяльності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, у термін з 25.01.2010 по 01.02.2010 головним державним інспектором Філонець Л.Т. на підставі посвідчення № 000008 від 12.01.2010 проведено планову перевірку Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати на землевпорядні роботи, роботи на послуги, пов'язані з безоплатною передачею у власність громадян земельних ділянок, за період з 15.02.2009 по 01.02.2010.
За результатами перевірки складено акт № 000461 від 01.02.2010, в якому зафіксовано порушення відповідачем Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000, у зв'язку із отриманням плати за підготовку та надання висновків з надання земельних ділянок у користування та висновків щодо умов надання земельних ділянок. В акті перевірки також зазначено, що частиною 3 статті Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" висновки віднесено до документів дозвільного характеру, а згідно частини 1 статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюється платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру, тому встановлення розміру плати за видачу висновків Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 суперечить вимогам Закону.
Згідно розрахунку необґрунтовано отриманої виручки за рахунок стягнення плати за підготовку і видачу висновків за період з 16.02.2009 по 29.12.2009 сума необґрунтовано отриманої виручки склала 35844,00 грн.
На підставі акту перевірки № 000461 від 01.02.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області згідно статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" винесено рішення № 18 від 02.02.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме, щодо вилучення у Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області у дохід державного бюджету 35844,00 грн та стягнення штрафу в сумі 71688,00 грн, а отже загальна сума економічних санкцій становить 107532,00 грн.
Відповідачем в добровільному порядку сума економічних санкцій не сплачена, в результаті чого позивач звернувся до суду з позовом до Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області про стягнення економічних санкцій у розмірі 107532,00 грн.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Відділ Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області звертався до суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 у справі №2а-683/10/1670 позовні вимоги Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області № 18 від 02.02.2010 про застосування економічних санкцій.
Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 оскаржувалася до Харківського апеляційного адміністративного суду. Постановою від 19.10.2010 апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області задоволено, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 по справі №2а-683/10/1670 - скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області.
Вказаною постановою надано оцінку оскаржуваному рішенню № 18 від 02.02.2010 як правомірному з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики.
На виконання даного повноваження Кабінетом Міністрів України видано постанову № 1619 від 01.11.2000 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів".
Пунктом 5 вказаної постанови визначено виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі. В зазначеному переліку платне надання висновків не передбачено. В абзаці 9 пункту 5 вищевказаної постанови визначено, що на платній основі проводиться складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою. Тобто, останнє положення відноситься до розширення переліку робіт із землеустрою, а не до розширення переліку робіт, які можуть виконуватися на платній основі.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Положення "Про державний комітет із земельних ресурсів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, до основних завдань Держкомзему віднесено розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є документацією із землеустрою.
Відповідно до статті 56 вказаного Закону, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включає перелік обмежень прав на земельну ділянку.
Управліннями та відділами Держкомзему зазначені обмеження надаються у формі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки.
Абзацом 4 пункту 1 статті 1 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" визначено, що документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов"язаний видати суб"єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб"єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Визначення дозвільних органів наведено в абзаці 5 пункту 1 вищенаведеної норми як місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який здійснює реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району у місті, села і селища.
Саме до використання земель і відносяться висновки, на підставі яких проводиться відведення земельної ділянки у користування та погодження проектів землеустрою, що дають право суб"єкту господарювання на здійснення діяльності або фізичній особі на здійснення правочинів з земельною ділянкою.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Відділом Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області порушені вимоги діючого законодавства при стягненні плати за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки, так як, це відноситься до їх повноважень, а отже повинно здійснюватися безкоштовно, а тому стягнення позивачем плати за видачу висновків, спираючись на положення спільного наказу Державного комітету України по земельним ресурсам Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" № 97/298/124 від 15.06.2001, є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" № 1619 від 01.11.2000, що має вищу юридичну силу відносно вищевказаного наказу і останній підлягає застосуванню в частині, що не суперечить вказаній постанові.
З таких підстав Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області зроблений правомірний висновок про те, що в результаті порушення пункту 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000, за період з 16.02.2009 по 29.12.2009 Відділом Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області стягувалася плата за підготовку та видачу висновків з надання земельних ділянок у користування та висновків щодо умов надання земельної ділянки, внаслідок чого загальна сума необґрунтовано одержаної виручки становить 35844,00 грн, яка відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238, підлягає вилученню в дохід державного бюджету і крім того, з підприємства стягується штраф у двохкратному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області та стягнення з Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області економічних санкцій в розмірі 107532,00 грн, нарахованих відповідно до рішення № 18 від 02.02.2010.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області про стягнення економічних санкцій задовольнити.
Стягнути з розрахункового рахунку відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області в дохід державного бюджету на р/р УДК у Карлівському районі № 31112106700146, код 21081100, МФО 831019, код за ЄДРПОУ 34698453 суму економічних санкцій у розмірі 107532,00 грн (сто сім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2010 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва