Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 червня 2025 року № 520/32776/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) до Комунального підприємства “Харківводоканал» (вул. Шевченка, буд.2,м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ03361715) про стягнення заборгованості, -
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства “Харківводоканал», в якому просить суд: стягнути з Комунального підприємства “Харківводоканал»» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( НОМЕР_1 в ХОУ АТ “Ощадбанк» МФО 351823 код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня по жовтень 2024 року в сумі 217614,60 грн., а саме: сп.1 -9165,70грн; сп.2 - 208448,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка не сплачена самостійно та підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов , у якому проти задоволення вимог позивача заперечував з тих підстав, що підприємство, яке не є правонаступником іншого підприємства, на якому було зароблено пільгову пенсію, не має відповідного обов'язку по її сплаті, а “видача довідки про підтвердження пільгового характеру роботи не свідчить про визнання факту роботи таких осіб на підприємстві», та у постанові від 24.01.2019 у справі № 810/2940/15, де Верховний Суд зазначив, що “суд вважає необґрунтованими посилання позивача, що відповідачем видавалися довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам, тому відповідач має відшкодовувати витрати, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок». Зазначає, що КП “Харківводоканал» не є правонаступником КП “ВТП “Вода».
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як платник страхового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку суми відшкодування пільгових пенсій по списку №1, сума заборгованості Комунального підприємства "Харківводоканал" за період з вересня по жовтень 2024 року складає 9165,70грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку суми відшкодування пільгових пенсій по списку №2, сума заборгованості Комунального підприємства "Харківводоканал" за період з вересня по жовтень 2024 року складає 208448,90 грн.
Загальна сума заборгованості КП "Харківводоканал" перед ГУ ПФУ в Харківській області по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня по жовтень 2024 року складає 217614,60 грн.
Позивачем проведено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем направлено листи із розрахунками сум, що підлягають відшкодуванню на поштову адресу КП «Харківводоканал», які отримані уповноваженими особами відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 217614,60 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Статтею 13 Закону № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У відповідності до п. "а" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п. п. "б" - "з" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування; робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років; жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, и з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону; 3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
У відповідності до абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1(далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3 Інструкції).
Тобто, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику
Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов'язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику.
Судом встановлено, що пенсійним органом до КП «Харківводоканал» направлялися розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " та пунктів 2-8 ч.2 ст. 114 " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з вересня по жовтень 2024 року по пенсіонерах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в загальній сумі 217614,60 грн.
Позивач стверджує, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникла внаслідок несплати відповідачем належних сум, зазначених у розрахунках пенсіонерів.
Судом дослідженні уточнюючі довідки, довідки на підтвердження наявного трудового стажу, копії трудових книжок стосовно пенсіонерів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .
Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що частина пенсіонерів працювали та заробили частину пільгового стажу на КП "ВТП "Вода".
Представник позивача в позовній заяві зазначив, що КП «Харківводоканал» як правонаступник КП ВТП "Вода має своїм обов'язком відшкодовувати витрати на доставку та виплату пільгових пенсій вищевказаним працівникам (пенсіонерам), вказане твердження суд вважає помилковими з наступних підстав.
Рішенням Харківської міської ради 4 сесії 5 скликання від 12.01.2011 №132/11 затверджено, що КП ВТП "Вода" (ЄДРПОУ 33206804) реорганізоване шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод" (ЄДРПОУ 03361715).
Рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 КП КГ «Харківкомуночиствод» перейменовано на КП "Харківводоканал".
Частиною 13 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.
Згідно із п. 2.1 Статуту КП "Харківводоканал" підприємство є, зокрема, правонаступником Виробничого управління каналізаційного господарства м. Харкова; Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомунчиствод», переіменованого на Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод».
Відомостей щодо переходу прав та обов'язків від КП "ВТП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод" за наслідками приєднання або внесення змін до Статуту КП "Харківводоканал" щодо правонаступництва у відношенні до КП "ВТП "Вода" матеріали справи не містять.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію КП "ВТП "Вода" на час розгляду справи не припинено.
Суд зазначає, що оскільки КП "ВТП "Вода" не виключено з Єдиного державного реєстру та зміни до Статуту відповідача по справі не вносились, не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, то відповідач не має обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які працювали на вказаному підприємстві.
Судом враховані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 31.01.2018 по справі № 817/1290/17 та від 24.01.2019 по справі №810/2940/15.
Також, суд звертає увагу, що надані до суду копії довідок та копії трудових книжок пенсіонерів ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 містять відомості щодо їх роботи у Державному комунальному підприємстві каналізаційного господарства «Харківкомунчиствод», правонаступником якого є КП «Харківводоканал».
Проте, ці докази не підтверджують факт набуття вказаними особами пільгового стажу в розмірі, визначеному в розрахунках щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій виключно на підприємстві, правонаступником якого є відповідач.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18 суд відхиляє, оскільки спірні відносини, що виникли в цій справі, виникли за інших обставин.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня по жовтень 2024 року в сумі 217614,60 грн.
Відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня по жовтень 2024 року в сумі 217614,60 грн.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 810/2940/15.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.