20 червня 2025 року Справа № 280/2857/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №31 від 15 березня 2025 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» на полковника ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №31 від 15 березня 2025 року полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність». На думку позивача прийнятий Наказ командира військової частини НОМЕР_2 №31 від 15 березня 2025 року (далі - Наказ №31), в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» відносно полковника ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на пропущення відповідачем десятиденного строку притягнення до відповідальності, встановленого статтею 97 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а також статтею 148 Кодексу законів про працю України, оскільки правопорушення вчинено у період з 24 липня 2023 року по 29 серпня 2023 року, в той час як оскаржуваний в даній справі наказ винесено тільки 15 березня 2025 року. Позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Вищезазначена ухвала судді доставлена до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 22 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Також, відповідач повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі № 280/2857/25 шляхом розміщення на офіційному сайті Запорізького окружного адміністративного суду оголошення.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог статті 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608, наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06 лютого 2025 №61 "Про призначення службового розслідування», наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27 лютого 2025 року № 90 "Про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно -господарської діяльності) від 06 лютого 2025 року №61", на підставі подання керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 21 січня 2025 року № 12-26ВИХ-25 (вх. № 11673 від 02 лютого 2025 року), комісією проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційних правопорушень, а також встановлення ступеню вини посадових осіб військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , чиї дії стали причиною вчинення правопорушень, за результатами проведення якої складено Акт службового розслідування 24019 від 07 березня 2025 року (далі - Акт).
Згідно Акту в ході службового розслідування встановлено, що полковник ОСОБА_1 заступник начальника штабу військової частини НОМЕР_4 (колишній командир військової частини НОМЕР_5 ) вчинив неправомірні дії, які полягають у тому, що він під час перебування на посаді командира військової частини НОМЕР_5 не повідомив свого безпосереднього начальника - командира військової частини НОМЕР_4 про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів із старшим сержантом ОСОБА_2 при призначенні останньої, відповідно до наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24 липня 2023 року № 55-РС, на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької рот військової частини НОМЕР_6 , а також у невжитті ним заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Вказані вище неправомірні дії полковника ОСОБА_1 призвели до не сумлінного виконання службових обов'язків та невжиття заходів щодо недопущення зловживань та неефективного використання державних коштів, не забезпечення належного дотримання та реалізації вимог Закону України "Про запобігання корупції» у підпорядкованій військовій частині. Причинний зв'язок між діями та подією, що трапилась - наявний. Правопорушення пов'язане і виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби.
Виходячи з матеріалів службового розслідування вина військовослужбовця виражається у формі прямого умислу.
Своїми діями полковник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 11, 16, 59, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4, 5 Дисциплінарного статуту збройних Сил України, частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції".
15 березня 2025 року, на підставі порушень, встановлених вищезазначеним Актом, пунктом 2 наказу № 31 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог статей 11, 16, 59, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_4 (колишнього командира військової частини НОМЕР_5 ) полковника ОСОБА_1 , внаслідок дій якого не було забезпечене належне дотримання та реалізацію Закону України "Про запобігання корупції" у військовій частині НОМЕР_5 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну службову відповідність".
Вважаючи, що вищезазначений наказ винесено відповідачем з порушенням строку притягнення до відповідальності, встановленою статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних сил Украйни, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно статті 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608). Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608, службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
За приписами пункту 3 Розділу II Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України ( пункт 3 розділу ІV Порядку № 608).
Оформлення результатів службового розслідування викладено у розділі V Порядку № 608.
Відповідно пунктів 1-6 Порядку № 608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частину.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Суд зазначає, що акт службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. За своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Отже, акт за результатами службового розслідування є носієм певної інформації.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно підпункту г пункту 1 частини 1 вказано закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.
Позивач аргументує свою позовну заяву тим, що його притягнуто до відповідальності після спливу шестимісячного строку притягнення до відповідальності, встановленого статтею 87 Дисциплінарного статуту.
В той же час, судом з'ясовано за результатами службового розслідування, оформленого Актом від 07 березня 2025 року № 24029, встановлено, що вина полковника ОСОБА_1 заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_4 (колишнього командира військової частини НОМЕР_5 ) полягає у тому, що він вчинив неправомірні дії, які полягають у тому що він під час перебування на посаді командира військової частини НОМЕР_5 не повідомив свого безпосереднього начальника - командира військової частини НОМЕР_4 про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів із старшим сержантом ОСОБА_2 при призначенні останньої, відповідно до наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24 липня 2023 року № 55-РС, на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької рот військової частини НОМЕР_6 , а також у невжитті ним заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Тобто, 07 березня 2025 року відповідачем зафіксовано правопорушення з боку позивача, вчиненого ним у період з 24 липня 2023 року по 29 серпня 2023 року, що свідчить про неналежне виконання позивачем службових обов'язків, порушення військової дисципліни.
З огляду на вказане, 07 березня 2025 року командиру Військової частини НОМЕР_2 стало відомо про правопорушення з боку позивача, відтак, враховуючи проведення службового розслідування, позивач з урахуванням положень статті 87 Дисциплінарного статуту обчислення строку міг бути притягнутий до відповідальності у строк до 08 квітня 2025 року.
При цьому оскаржуваний в межах даної справи наказ винесено командиром Військової частини НОМЕР_2 15 березня 2025 року, тобто у строк, встановлений статтею 87 Дисциплінарного статуту.
Дисциплінарне стягнення накладено в межах шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.
Стаття 148 КЗпП України не може бути застосована до визначених представником позивача обставин, оскільки притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності здійснюється за наведеними судом вимогами спеціальних нормативно - правових актів.
Вищезазначене спростовує доводи позивача з приводу винесення відповідачем наказу, яким його притягнуто до відповідальності поза межами строку, встановленого статтею 87 Дисциплінарного статуту чи інших нормативно-правових актів.
Інших зауважень стосовно спірного наказу чи причин для його скасування позовна заява не містить, у зв'язку із чим суд не вбачає правових підстав для його скасування.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У відповідності до вимог стаття 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статті 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 20 червня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов