29 травня 2025 року ЛуцькСправа № 826/5170/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування приписів,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ у Київській області) про визнання протиправними та скасування приписів Департаменту ДАБІ у Київській області від 09.02.2018 за № С-0902/2 та № С-0902/3.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки, за результатами якої останнім винесено оскаржувані приписи, оскільки відповідачем порушено норми законодавства та перевищено повноваження. Направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 № 1059.17/01 вручено представнику позивача у приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області 31.01.2018, але без повідомлення ким та коли буде здійснюватися виїзд на об'єкт будівництва позивача. Це унеможливило надання документів, пояснень в обсязі, який позивач вважав необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що, в свою чергу, є обов'язком суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Факт проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва у присутності уповноваженого представника позивача, а також факт, що останній відмовився від підпису акта перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2, який складено за результатами цього позапланового заходу відповідача, не відповідає дійсності, оскільки уповноважений представник позивача не був присутній під час позапланової перевірки та, відповідно, не відмовлявся від підпису акта перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 №С-0902/2 та №С-0902/3; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати у сумі 1409,60 грн (т. 1, а. с. 203-207, т. 3, а. с. 62-67).
Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 касаційну скаргу ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ у Київській області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 скасовано, а справу № 826/5170/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3, а. с. 137-148).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 прийнято до провадження справу, судовий розгляд справи ухвалено здійснити за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання (т. 3, а. с. 156-157).
03.10.2022 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України) до участі в справі в якості відповідача (т. 4, а. с. 63-64).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні (т. 4, а. с. 72-73).
Станом на 15.12.2022 - день набрання чинності Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), адміністративну справу № 826/5170/18 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-IX) адміністративна справа № 826/5170/18 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/5170/18; ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження спочатку суддею одноособово; у справі призначено підготовче засідання (т. 4, а. с. 115-116).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 4, а. с. 142-145) представник відповідача ДІАМ України Атаманюк Б.Р. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних приписів.
Вказує, що оскільки відповідачем було повідомлено суб'єкта містобудування про проведення позапланового заходу шляхом вручення останньому направлення, в якому зазначено строк його дії, відтак позивач, знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об'єкта будівництва, повинен був забезпечити свою участь або участь уповноваженого представника у здійсненні позапланової перевірки. Незабезпечення участі позивача (його уповноваженого представника) у проведенні позапланового заходу за встановлених судами обставин свідчить про свідоме ухилення суб'єкта містобудування від обов'язку бути присутнім під час проведення перевірки, а тому не може бути підставою для скасування результатів такої. Позивач не зазначила обставини, які б свідчили про об'єктивну неможливість у визначений у направленні період особисто або через представника взяти участь у проведенні перевірки.
Звертає увагу, що позивач не спростовує встановлених під час проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю порушень містобудівного законодавства та державних будівельних норм, зокрема, щодо відхилення від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорту та порушенням протипожежних норм.
Позивач подала до суду додаткові пояснення у справі (т. 4, а. с. 156-158), у яких позовні вимоги підтримала.
Позивач вказує, що направлення на перевірку було вручено її представнику в офісі відповідача, жодної інформації, коли саме відбудеться виїзд на перевірку, надано не було. Сам відповідач не може вказати дату та час такої перевірки, перевірка мала проводитися на об'єкті незавершеного будівництва, на якому ні позивач, ні її представник не мешкали, та чекати перевірку з 31.01.2018 по 09.02.2018 цілодобово чинне законодавство позивача не зобов'язувало. Жодних доказів того, що на підписання акту запрошували позивача або уповноважену особу в матеріалах справи не має, як і відсутні докази відмови від підписання акту перевірки.
Стосовно встановлених у приписі № С-0902/2 від 09.02.2018 порушень позивач зазначила, що відповідач не врахував, що 31.01.2017 було подано заяву про внесення змін до будівельного паспорта щодо зміни схеми забудови, тому будівельні роботи проведені у повній відповідності до будівельного паспорта. Експертною оцінкою від 19.01.2018 № 01-0009-18-ЕО-ЦБ підтверджено, що проектна документація розроблена з додержанням вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:30 07.05.2025 (т. 4, а. с. 164-165).
В судовому засіданні, проведеному 07.05.2025 в режимі відеоконференції, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заявах по суті справи.
В наступне судове засідання, призначене на 10:00 29.05.2025, учасники справи не прибули. При цьому, у матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи за її відсутності (т. 4, а. с. 188).
Представник відповідача ДІАМ України та третя особа Баула Л.В. в судове засідання не прибули повторно, хоча належним чином були повідомлення про дату, час та місце розгляду справи: відповідач - шляхом направлення повістки про виклик до суду до електронного кабінету (т. 4, а. с. 169, 172, 182), а третя особа - шляхом направлення повістки про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення (т. 4, а. с. 174-179, 184-187).
Пунктом 2 частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд звертає увагу, що повістки про виклик до суду третій особі ОСОБА_2 були скеровані за адресою, повідомленою третьою особою у заяві про залучення третьої особи (т. 1, а. с. 93-96), в апеляційній скарзі (т. 3, а. с. 40-44). В Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання ОСОБА_2 (т. 4, а. с. 111). Відповідно до довідок, складених секретарем судового засідання, за наявними у справі номерами телефонів абонент ОСОБА_2 не обслуговується, а представник третьої особи - адвокат Єрмак Л.Б. повідомила, що вже тривалий час не здійснює представництво третьої особи (т. 4, а. с. 140-141).
Отже, суд вжив усіх залежних від нього заходів для повідомлення третьої особи ОСОБА_2 про дати, час та місце проведення судових засідань у цій справі у Волинському окружному адміністративному суді.
Ураховуючи приписи пункту 2 частини третьої статті 124, пункту 3 частини першої статті 127, частини першої статті 131 КАС України, направлені за останньою відомою суду адресою повістки третій особі ОСОБА_2 вважаються врученими.
Суд також враховує, що рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява № 3236/03) ЄСПЛ зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно із частиною четвертою статті 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
З урахуванням наведеного, справу розглянуто за відсутності учасників справи, а судом у порядку частини четвертої статті 250 КАС України підписано скорочене судове рішення без його проголошення.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 08.09.2015 № 976, звернення ОСОБА_2 від 28.11.2017 № 10/10-Б-2811/7 (т. 1, а. с. 108), направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 № 1059.17/01 (т. 1, а. с. 109), головним інспектором будівельного нагляду Погребняком Б.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , де забудовником є ОСОБА_1 , про що складено акт перевірки № Т-0902/2 (т. 1, а. с. 110-113).
За результатами цієї перевірки встановлено, що замовником ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 розпочаті будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2017 № 10/10-М-1105/73 без отримання будівельного паспорта. Будівельний паспорт № НОМЕР_1 на забудову вищевказаної земельної ділянки виданий ОСОБА_1 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації 13.10.2017. ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта від 13.10.2017 № 1184, а саме відстань до сусіднього житлового будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці на захід, згідно з вказаним будівельним паспортом має складати 8,2 м, а в дійсності ця відстань складає 6 м. Будівельні роботи виконуються з порушенням протипожежних норм, що є порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Виявлені порушення відображено в акті перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2, а також відносно позивача винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2018 № С-0902/2 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.02.2018 № С-0902/3 (т. 1, а. с. 114-115).
Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 09.02.2018 №Т-0902/2, а також з вимогами приписів від 09.02.2018 № С-0902/2 та № С-0902/3, ОСОБА_3 за дорученням позивача направлено на ім'я заступника директора Департаменту ДАБІ у Київській області заперечення від 20.02.2018, де викладено прохання вважати припис від 09.02.2018 № С-0902/2 виконаним, а припис від 09.02.2018 № С-0902/3 скасувати у зв'язку з тим, що згідно з заявою позивача від 22.01.2018 щодо внесення змін до будівельного паспорта від 13.10.2017 № 1184, яка була отримана 31.01.2018, додано експертну оцінку філії «Київоблбудекспертизи» Державного підприємства «Київоблбудінвест» Київської обласної державної адміністрації від 19.01.2018 № 01-0009-18-ЕО-ЦЮ з позитивним висновком щодо не порушення протипожежних норм проекту будівництва позивача (т. 1, а. с. 51-53).
Попри це, станом на час подання позовної заяви відповіді на вищевказане заперечення позивачем отримано не було, а тому остання вирішила звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553; тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Приписами пунктів 16, 17 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкти під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 у цій справі (т. 3, а. с. 137-148) зауважив, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Позивач не заперечує та визнає ту обставину, що його уповноваженому представнику було вручено направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 № 1059.17/01 у приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області 31.01.2018. Зважаючи на викладене, оскільки було повідомлено суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу шляхом вручення останньому направлення, в якому зазначено строк його дії, відтак позивач, знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об'єкта будівництва, повинен був забезпечити свою участь або ж участь його уповноваженого представника у здійсненні позапланової перевірки. Незабезпечення участі позивача (його уповноваженого представника) у проведенні позапланового заходу за встановлених судами обставин свідчить про свідоме ухилення суб'єкта містобудування від обов'язку бути присутнім під час проведення перевірки, а тому не може бути підставою для скасування результатів такої.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16.
У постанові від 30.10.2023 у справі № 400/1960/22 Верховний Суд дійшов таких висновків. Суб'єкт містобудування має право на участь у проведенні позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю і це право гарантовано йому законом. Практична реалізація цього права залежить від обізнаності суб'єкта містобудування про намір контролюючого органу провести відповідну перевірку. Тому, хоча чинне законодавство й не встановлює обов'язку для органу державного архітектурно - будівельного контролю завчасно повідомляти суб'єкта містобудування про намір проведення позапланової перевірки, цей орган все ж повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення, оскільки від цього залежить можливість практичної реалізації суб'єктом містобудування своїх процедурних гарантій, зокрема й права брати участь у такому контрольному заході.
Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 у цій справі (т. 3, а. с. 137-148), скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, направляючи справу № 826/5170/18 на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що у судових рішеннях відсутні встановлені судами обставини, які б свідчили про об'єктивну неможливість позивача у визначений у направленні період особисто або через уповноваженого представника взяти участь у проведенні перевірки відповідачем. Також зі змісту рішення суду першої інстанції неможливо встановити, на підставі дослідження яких доказів суд дійшов висновку про відсутність позивача або його уповноваженого представника під час проведення перевірки відповідачем. В обґрунтування цього висновку суд зазначив лише доводи позивача, викладені у позовній заяві. Висновок суду апеляційної інстанції, сформований на підставі дослідження акта перевірки, є передчасним, оскільки судами встановлено, що акт перевірки датується 09.02.2018, натомість судами не перевірено, чи міг відповідач зазначити в акті перевірки про його надсилання позивачу засобами поштового зв'язку вже після його складення - у день його фактичного направлення. Ухвалюючи рішення про задоволення позову у зв'язку із порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, а саме - проведенням такої без участі позивача або його уповноваженого представника, суди попередніх інстанцій, не перевірили правомірність оскаржуваних приписів в частині допущення позивачем порушень, зазначених у них; не надали оцінку доводам позивача щодо невчинення ним відповідних порушень та доводам відповідача щодо безпідставності таких доводів позивача.
За приписами частин четвертої - шостої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Судом встановлено, що 31.01.2018 представнику позивача - Маленко М.О. було вручено під підпис направлення для проведення позапланового заходу від 19.12.2017 № 1059.17/01 (т. 1, а. с. 109, 109 зворот).
В акті перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2, у приписах від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3 (т. 1, а. с. 110-115) відсутні підписи про їх отримання позивачем чи її представником, натомість наявні записи про те, що уповноважена особа Маленко М.О. від підпису відмовився, примірники акту та приписів направлені поштою 14.02.2018.
Під час нового розгляду справи суд, на підставі додаткових пояснень позивача від 14.04.2025 (т. 4, а. с. 157) та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 встановив, що направлення було вручене ОСОБА_3 31.01.2018 в приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області (м. Київ, б-р Лесі Українки, 26). Відповідач вказану обставину не заперечив та не спростував.
В акті перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2 (т. 1, а. с. 110-113) зазначено, що перевірка проведена на об'єкті: індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
У листі від 13.02.2018 № 10/10-31/1302/06/01 Департаменту ДАБІ у Київській області також чітко вказано, що перевірку було проведено за адресою об'єкта будівництва в с. Хотів Київської обл. (т. 1, а. с. 120).
Водночас, ні акт перевірки, ні інші матеріали справи не містять відомостей про те, коли саме головний інспектор будівельного нагляду Погребняк Б.М. здійснював вихід на об'єкт будівництва, та під час нового судового розгляду цієї справи відповідач ДІАМ України не надав жодних доказів щодо конкретної дати (у період з 31.01.2018 по 09.02.2018) здійснення перевірки на вказаному вище об'єкті будівництва, під час якої позивач не забезпечив свою присутність чи присутність уповноваженого представника.
Суд наголошує на тому, що у направленні для проведення позапланового заходу від 19.12.2017 № 1059.17/01 (т. 1, а. с. 109, 109 зворот) міститься підпис та дата вручення ОСОБА_1 цього направлення, проте відомості про його вручення саме на об'єкті будівництва відсутні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що посадова особа Департаменту ДАБІ у Київській області під час проведення позапланової перевірки, оформленої актом від 09.02.2018 № Т-0902/2, не забезпечила суб'єкту містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, позивачу ОСОБА_1 реалізації права, передбаченого пунктом 13 Порядку № 533, а саме бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 12 Порядку № 533 чітко передбачено обов'язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством, а пунктом 13 Порядку № 533 чітко визначені права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а саме: за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Проте, відповідач ДІАМ України не пояснив та не довів факту виконання передбаченого пунктом 12 Порядку № 533 обов'язку, матеріали справи не містять відомостей та документального підтвердження стосовно того, що позивач та/або її уповноважений представник дійсно були запрошені для ознайомлення із матеріалами перевірки (із зазначенням місця, дати та часу).
Акт перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2, приписи від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3 (т. 1, а. с. 110-115) містять записи про те, що уповноважена особа ОСОБА_3 від підпису відмовився, примірники акту та приписів направлені поштою 14.02.2018.
Водночас, суд також враховує, що 20.02.2018 на адресу заступника директора Департаменту ДАБІ у Київській області були скеровані заперечення щодо проведення перевірки, у яких представник позивача Маленко М.О. вказує про те, що із текстами приписів від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3 ознайомився лише 16.02.2018 після отримання через установу Укрпошти. При цьому, ОСОБА_3 також зазначає, що не мав наміру відмовлятися від підпису та отримання документів, не був у приміщенні ДАБІ (т. 1, а. с. 51-53).
Під час нового розгляду справи судом не здобуто доказів того, що позивач та/або її представник були запрошені для ознайомлення із актом перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2 у день його складання; позивач стверджує про те, що не відповідають дійсності обставини щодо відмови ОСОБА_3 від підпису акту та приписів, а відповідач не спростував такі твердження позивача.
На думку суду, факт направлення позивачу ОСОБА_1 поштовим зв'язком примірників акту перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2, приписів від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3 лише 14.02.2018 (т. 1, а. с. 116), зміст заперечень представника позивача Маленко М.О. про ознайомлення із текстами приписів від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3 лише 16.02.2018 після отримання через установу Укрпошти (т. 1, а. с. 51-53) у сукупності з іншими доказами дає підстави дійти висновку про невиконання посадовою особою Департаменту ДАБІ у Київській області під час проведення позапланової перевірки, оформленої актом від 09.02.2018 № Т-0902/2, передбаченого пунктом 12 Порядку № 533 обов'язку ознайомити суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області було допущено порушення процедури проведення позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю, які унеможливили реалізацію суб'єктом містобудування - позивачкою у справі, наявних у неї процедурних гарантій та прав. Суд не може визнати обґрунтованими доводи Департаменту ДАБІ у Київській області про те, що зафіксовані в акті порушення у сфері містобудівної діяльності є належним чином підтверджені матеріалами перевірки й виявлені за результатом позапланового заходу, здійсненого об'єктивно і в повному обсязі, з дотриманням передбачених законом обов'язків посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення такого контролю, у тому числі щодо ознайомлення суб'єкта містобудування з його результатами, надання йому можливості висловити свої міркування, пояснення, заперечення щодо складених відповідачем документів, зокрема, акту перевірки, спірних приписів, спростувати викладені у них висновки та обставини, надати докази щодо цього. Усі ці обставини у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю було проведено з порушенням встановленої законом процедури, а також прав і гарантій, наданих суб'єкту містобудування, який перевірявся. Обставини справи, встановлені судом, засвідчують, що допущенні посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області порушення процедури проведення позапланової перевірки є суттєвими, такими, що зумовлюють скасування результатів перевірки у цілому та є підставою для скасування складених за її результатами документів, зокрема й оскаржуваних позивачкою приписів. Встановлені у цій справі обставини не дозволяють суду стверджувати, що відповідач, проводячи у спірних правовідносинах перевірку та оформлюючи її результати, дотримався встановлених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, зокрема, діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно та розсудливо.
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 400/1960/22.
Стосовно виявленого перевіркою порушення у вигляді проведення будівельних робіт з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта № 1184 від 13.10.2017 (відстань до сусіднього житлового будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці на захід, згідно із вказаним будівельним паспортом має складати 8,2 м, а по факту ця відстань складає 6 м) та з порушенням протипожежних норм суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації було видано будівельний паспорт № 1184 від 13.10.2017 на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 , який включає вимоги до забудови земельної ділянки, про що свідчить лист від 19.04.2018 № 17-05/81 (т. 1, а. с. 121-126).
В подальшому, 31.01.2018 позивач подала до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації заяву про внесення змін до будівельного паспорта, до якої долучила схему забудови земельної ділянки (ескізні наміри змін) та експертну оцінку від 19.01.2018 № 01-0009-18-ЕО-ЦБ, у якій відображено, що схемою генерального плану забудови земельної ділянки протипожежні відстані від запроектованого будинку № 3 до існуючих сусідніх житлових будинків № 1 та АДРЕСА_2 (ІІ-го ступеня вогнестійкості кожен) прийняті без відхилень вимог ДБН 360-92, проектна документація розроблена з додержанням вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки (т. 1, а. с. 31-34).
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що були відсутні підстави для відображення в акті перевірки від 09.02.2018 № Т-0902/2 порушення у вигляді проведення будівельних робіт з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта № 1184 від 13.10.2017 та з порушенням протипожежних норм, та, як наслідок, винесення приписів від 09.02.2018 № С-0902/2, № С-0902/3, оскільки не було враховано, що ще до завершення перевірки, через внесення змін до будівельного паспорта та отримання експертної оцінки, будівельні роботи проводилися без зазначених порушень.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані приписи Департаменту ДАБІ у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.02.2018 № С-0902/2 та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.02.2018 № С-0902/3 прийняті з суттєвими порушеннями визначеної Порядком № 533 процедури проведення позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю, які унеможливили реалізацію суб'єктом містобудування - позивачкою у справі, наявних у неї процедурних гарантій та прав, виявлені під час перевірки порушення не знайшли свого підтвердження під час нового судового розгляду справи, оскаржувані приписи не відповідають усім критеріям правомірності рішень, визначеним статтею 2 КАС України, у зв'язку із чим з наведених вище підстав, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування приписів підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ДІАМ України (правонаступника Департаменту ДАБІ у Київській області) судовий збір в розмірі 1409,60 грн, сплачений квитанціями від 29.03.2018 та від 10.04.2018 (т. 1, а. с. 4, 62).
Керуючись статтями 241 - 246, частиною четвертою статті 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09 лютого 2018 року № С-0902/2.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09 лютого 2018 року № С-0902/3.
Стягнути з Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1409 гривень 60 копійок (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх
Повний текст рішення складений 20 червня 2025 року
(у зв'язку із перебуванням судді у відпустці)