Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8097/25
17 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Вказує, що 30.05.2025 він, разом із ОСОБА_5 , звернувся до прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак станом на дату подання скарги відповідні відомості до ЄРДР не внесено.
Просить зобов'язати прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва внести відомості до ЄРДР та надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також просить проводити розгляд скарги за його обов'язкової участі.
У судове засідання 12.06.2025 заявник не з'явився, водночас у заяві від 12.06.2025 просить відкласти розгляд його скарги та перенести на інший день.
В судове засідання 17.06.2025 заявник також не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, вказав, що частково вимоги скарги виконані, оскільки 16.06.2025 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується копією витягу.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 30.05.2025 ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 звернувся до прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, станом на 03.06.2025 відомості за вказаною заявою від 30.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, досудове розслідування не розпочато.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України, § 1, ст.ст. 303-308
КПК України.
Слідчий суддя у цій справі повинен встановити, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи: 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Подільському районному судді м. Києва (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).
Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчому судді підлягає оскарженню бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303
КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Частиною 5 ст. 214 КПК передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (зокрема, яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), однак, в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за яким КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Вказана інформація необхідна для (1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та (2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що
(1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Другого сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020, пунктом 5 мотивувальної частини якого визначено, що «право на судовий захист як гарантія захисту та поновлення системи прав і свобод особливо проявляється у разі, коли доступ до суду для особи унеможливлюється бездіяльністю органів державної влади … встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». Також і Верховний Суд колегією суддів
Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня
2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Враховуючи наведені положення КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення чи об'єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином закон передбачає необхідність оцінки (аналізу) слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в них інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв, викладених раніше.
Аналогічна позиція викладена у судових рішеннях Київського апеляційного суду у справах № 760/25498/20 (провадження № 11сс/824/2218/2021); № 761/27303/21 (провадження №11-сс/824/5538/2021); № 761/34731/21; № 757/57889/19-к (провадження
№ 11-сс/824/710/2021).
Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 зазначено, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься
до ЄРДР.
Водночас, за змістом заяви від 30.05.2025 вбачається, що заявник вважає, що вона містить відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, які необхідні для внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань - саме в додатку до заяви (в «Заяві
ОСОБА_5 до ГО «Громадянська комісія з прав людини»).
Натомість до скарги не долучено копію цього додатку до заяви від 30.05.2025, що виключає можливість слідчого судді надати оцінку змісту тексту заяви (з додатками) щодо наявності короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_4 , подана 03.06.2025, не містить підтвердження факту звернення до уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури
м. Києва в частині викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому неможливо встановити, що заява від 30.05.2025 відповідає вимогам
п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, оскільки судом не встановлено, що уповноваженою особою Подільської окружної прокуратури м. Києва не внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості за спільною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 30.05.2025, підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 немає.
Крім того, згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, стосовно якого, як вказав прокурор в судовому засіданні, йдеться й в додатку до заяви ОСОБА_4 від 30.05.2025, тобто в цій частині обґрунтування скарги щодо бездіяльності прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва не підтверджено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.05.2025 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення
Слідчий суддя ОСОБА_1