печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26578/25-к
09 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62024000000000227 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000227 від 19.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.09.2020 № 261о/с призначено на посаду заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції в Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 19.07.2023 № 373о/с ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - начальника кримінальної поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 12.12.2023 № 694о/с ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, у період 2020 - 2023 років ОСОБА_5 відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» був поліцейським, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, 17.10.2024 ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області.
Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки ОСОБА_5 в розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єктів декларування» вказав як дружину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, поданої 24.03.2021, в розділі «12. Грошові активи» ОСОБА_5 вказав, що у нього та членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі.
Крім того, відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, поданої 28.12.2023, в розділі «12. Грошові активи» ОСОБА_5 вказав, що у нього та членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі.
Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, поданої 28.12.2023, в розділі «12. Грошові активи» ОСОБА_5 вказав, що у його власності перебувають готівкові кошти у розмірі 80 000 гривень.
Крім того, відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої 10.01.2024, в розділі «12. Грошові активи» ОСОБА_5 вказав, що у його власності перебувають готівкові кошти у розмірі 750 000 грн, а у власності його дружини - готівкові кошти у розмірі 1 500 000 гривень.
Під час досудового розслідування встановлено, що в не встановлені досудовим розслідуванням місці та час у ОСОБА_5 , який був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, виник злочинний умисел спрямований на набуття активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_5 розробив злочинний план, спрямований на набуття активів у власність близьких осіб, які не відповідають вимогам ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», що в подальшому надасть змогу не відображати відомості про такі активи в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та, відповідно, виключить необхідність доведення законності походження коштів для набуття таких активів.
Так, у не встановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше серпня 2021 року, з метою реалізації свого злочинного умислу відповідно до розробленого плану ОСОБА_5 залучив свою дружину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свою матір - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тещу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рідну сестру тещі - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , двоюрідну сестру дружини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до злочинного умислу та розробленого ОСОБА_5 плану ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як близькі особи ОСОБА_5 у розумінні абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» мають вчиняти такі дії:
- видати довіреності на ім'я ОСОБА_12 , якими уповноважити її на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна від їх імені, внаслідок чого ОСОБА_12 зможе самостійно укладати договори купівлі-продажу нерухомого майна та набувати в такий спосіб відповідні активи, при цьому власниками такого майна відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають бути ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що дасть змогу приховувати факт набуття вказаних активів ОСОБА_5 ;
- виступати як «реальні» власники вказаних активів за необхідності укладання правочинів щодо вказаного майна або інших випадках.
ОСОБА_7 відповідно до злочинного умислу та розробленого плану ОСОБА_5 має вчиняти такі дії:
- підшукувати об'єкти нерухомості, право власності на які планувалось набути;
- спілкуватися з продавцями об'єктів нерухомості та обговорювати умови укладання договорів купівлі-продажу такого майна;
- діючи від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за довіреностями укладати договори-купівлі продажу об'єктів нерухомого майна;
- здійснювати оплату за укладеними договорами купівлі-продажу нерухомого майна;
- після набуття активів у вигляді об'єктів нерухомого майна здійснювати управління такими активами шляхом організації проведення ремонтних робіт, передачі таких об'єктів в оренду, укладання договорів про надання комунальних послуг тощо;
- з 15.04.2015 як фізична особа - підприємець з основним видом економічної діяльності «68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» отримувати на свої банківські рахунки грошові кошти від передачі в оренду об'єктів нерухомого майна.
ОСОБА_10 відповідно до злочинного умислу та розробленого плану ОСОБА_5 має вчиняти такі дії:
- видати довіреності на придбання об'єктів нерухомого майна на ім'я ОСОБА_11 та після укладання відповідних договорів купівлі-продажу майна виступити номінальним власником таких об'єктів нерухомості;
- на підставі довіреностей та інших неформальних домовленостей передати набуті активи у вигляді нерухомого майна у розпорядження ОСОБА_12 та ОСОБА_5
ОСОБА_11 відповідно до злочинного умислу та розробленого плану ОСОБА_5 має вчиняти такі дії:
- діючи від імені ОСОБА_10 за довіреністю, укладати з продавцями об'єктів нерухомого майна договори купівлі-продажу таких об'єктів та брати участь в інших реєстраційних діях щодо вказаного майна від імені ОСОБА_10 .
За результатами проведеного розслідування, заступником Генерального прокурора ОСОБА_13 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ст. 368-5 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ст. 368-5 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які інкримінується ОСОБА_5 є тяжкими, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10-ти років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 маючи значний досвід роботи в правоохоронних органах, будучи обізнаним з способами та методикою проведення оперативно-розшукових, слідчих та негласних слідчих (розшукових дій), може вчиняти дії направлені на унеможливлення його відшукання під час переховування від органу досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 маючі свободу дій та злочинні зв'язки з іншими учасниками злочинної групи, може повідомляти їм відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості, крім того, ОСОБА_5 може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що може створювати перешкоди для подальшого викриття фактів злочинної діяльності, а також встановлення інших членів злочинної групи, всіх членів якої ще не встановлено, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), виражається у тому, що ОСОБА_5 , будучи фактичним організатором вчинення кримінальних правопорушень, маючи стійкі зв'язки в правоохоронних органах, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на інших учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 має безперечний авторитет та впливовість, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Ураховуючи те, що ОСОБА_5 був організатором вчинення кримінальних правопорушень, слід прийти до висновку, що ОСОБА_5 у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень стосовно свідків з метою впливу на них.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами та способами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням, до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Враховуючи характер кримінального провадження, майновий стан підозрюваного та значну суспільну небезпеку інкримінованого йому злочину, у сторони обвинувачення немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу, та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно», а тому слідчим суддею необхідно визначити розмір застави ОСОБА_5 більше ніж максимальні межі застави передбачені для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину.
За таких обставин, сума застави у межах, передбачених положеннями ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде стримуючим засобом до непорушення ОСОБА_5 покладених на підозрюваного обов'язків.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, а також те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити останньому заставу у розмірі співрозмірному вартості необґрунтованих активів, а саме у вигляді 11 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33 308 000 гривень.
Посилаючись на викладене, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 11 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33 308 000 гривень, та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: носити електронний засіб контролю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до Державного бюро розслідувань свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, 358 КК України, недоведеність існування передбачених ст. 177 КПК України. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи на меті створити бізнес, а саме отримувати на постійній основі грошові кошти від доходу з оренди нерухомого майна, уповноважили ОСОБА_8 (яка з 2015 року займається нерухомістю) на покупку та подальшу здачу в оренду квартир. Для цього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запозичили грошові кошти, а після придбання нерухомого майна уклали з позикодавцями іпотечні договори, для передбачення будь-яких наслідків. Аналогічно ОСОБА_10 уповноважила свою племінницю на придбання квартир для подальшої здачі нерухомості. Коли квартири було придбано, ОСОБА_10 уповноважила ОСОБА_12 на здачу вказаних квартир. Матеріалами провадження такі фактичні обставини не спростовано. Жодного доказу щодо фактичної належності авто підозрюваному не надано, жодного доказу надання підозрюваним вказівок та доручень на придбання авто не надано, відповідно мова про вказаний актив як набутий іншою фізичною особою, за дорученням підозрюваного - мова йти не може. Крім того, договір позики не є предметом злочину за ст. 358 КК України, тому навіть якби він був підроблений, то такі дії не потягли б настання кримінальної відповідальності. Однак, такі договори і не були підробленими, оскільки правочини відбулись, жодна із сторін не ставить під сумнів їх дійсність та бажання настання наслідків за такими договорами, лише слідчого турбують наслідки цивільно-правових відносин інших осіб. Договір позики не містить ознак притаманних офіційному документу, є приватним документом і не набуває статусу офіційного документа. За експертизою підписи належать сторонам правочинів, що лише підтверджує їх волевиявлення та факт укладання договорів та спростовує підробку. Підроблення - це повна або часткова зміна змісту посвідчення або іншого офіційного документа шляхом виправлення, підчищення, дописки, витравлення тексту, підроблення підпису, відбитку печатки, штампа тощо. В договорах позики жодних ознак підробки не встановлено, договори укладено сторонами визначеними в реквізитах, зміст жодною зі сторін не оскаржується, не ставиться під сумнів, про дату зазначену в договорі сторони обумовили (маючи на те свої логічні міркування оскільки вказали фактичну дату правочину що засвідчили підписами), отже жодної ознаки підробки не встановлено. Тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Після повідомлення про підозру підозрюваного не було затримано, відповідно той факт, що останній з'явився до суду, усвідомлюючи наслідки розгляду клопотання, свідчить про належну процесуальну поведінку та непохитність перед можливим обранням найсуворішого запобіжного заходу та можливою тяжкістю покарання в подальшому. ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, перебував на службі в правоохоронних органах, займав керівні посади, за час проходження служби в Національній поліції та на займаній посаді зарекомендував себе виключно позитивно, як працелюбний, відповідальний, старанний, теоретично та практично підготовлений поліцейський, умілий керівник-організатор, за характером спокійний, наполегливий, цілеспрямований, стриманий. Разом з тим, з огляду на свою посаду ОСОБА_5 чітко усвідомлює наслідки переховування та не вдасться до них, оскільки особисто зацікавлений у встановленні істини у справі. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, дружину, сина, доньку, з якими на постійній основі проживає за адресою АДРЕСА_1 . Також має мати ОСОБА_8 та батька ОСОБА_14 , батько наразі перебуває в важкому стані та потребує постійного догляду. ОСОБА_5 має чисельні подяки, грамоти, характеристики за місцями проходження служби, займав керівні посади, має виняткові характеристики особистості. Підозрюваний має хронічну вертеброгенну цервікобрахіалгію ліворуч, рецидивуючий перебіг, стадія загострення, зі стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта, протрузії міжхребцевих дисків С2-С3, СЗ-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ступеня, ризик 3 (високий). Тобто, наразі з діагнозом Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ступеня, ризик 3 (високий) перебування особи під вартою може мати негативні наслідки, для прогресування хвороби у найтяжчу стадію, що є ризиковим. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для «встановлення обставин кримінального правопорушення), зазначено слідим формально, оскільки обшуки проведено, а документація була отримана органом досудового слідства ще в серпні минулого року, проведено експертизи, негласні слідчі дії, повідомлено про підозру всім родичам та знайомим родичів «до десятого коліна». Всі матеріали зберігаються в ДБР, що унеможливлює їх знищення. Ризик впливу на учасників провадження відсутній, оскільки свідків в цьому провадженні немає, щодо інших підозрюваних, якби була мета впливу, її логічне втілення в життя було б ще рік тому під час тимчасових доступів, про які позикодавці (відтепер підозрювані) знали, проте не перешкоджали наданню документів, не змінили після цього своє життя, ніякому вплив не піддавались, оскільки приховувати нічого, всі дії в рамках цивільно-правового поля. Ризик перешкоджання провадженню іншим чином взагалі неконкретизований, оскільки ризик не може бути обґрунтовано тим, що існують інші ризики. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання, якщо слідчий суддя прийде до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, то застосувати до ОСОБА_5 особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, зазначивши, що він не має жодного відношення до викладених прокурором фактів, повідомлення про підозру є невірним.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення захисника, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва зокрема прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000227 від 19.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
05.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України /том 6 а. м. 3-32/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо доходів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 /том 1 а. м. 23-59/, відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 /том 1 а. м. 60-76/, протоколах тимчасового доступу до речей та документів від 05.08.2024, 06.08.2024 /том 1 а. м. 79-81, 87-89, 91-94, 99-119/, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.07.2024, 20.08.2024, 27.09.2024 /том 1 а. м. 120-194, том 2 а. м. 1-126/, висновках експертів від 26.09.2024, 27.03.2025 /том 1 а. м. 136-160, 163-224/, висновку аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України від 19.03.2025 /том 3 а. м. 2-24/, обґрунтованому висновку щодо виявлення ознак кримінального корупційного правопорушення від 30.01.2025 складений Національним агентством з питань запобігання корупції /том 3 а. м. 32-66/, договорах купівлі-продажу, позики та іпотеки /том 3 а. м. 100-173, том 4 а. м. 87-184, том 5 а. м. 5-33, 44-80, 90-98/, протоколах обшуку від 04.06.2025 /том 5 а. м. 180-221/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, покарання за яке встановлене виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_5 сім'ї та постійного місця проживання, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює повністю вказаного ризику.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що як вказують слідчий, прокурор, на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особи, які безпосередньо вчиняли інкриміновані діяння. ОСОБА_5 може знати про достовірне знаходження не вилучених на даний час речей та документів, що можуть бути знаряддями вчинення злочинів, мають значення речових доказів. У зв'язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний з огляду на те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , використовуючи свої знайомства та зв'язки, набуті під час зайняття посад начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській/Кіровоградській області, а також здійснення адвокатської діяльності, може особисто вчинити дії спрямовані на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними в межах досудового розслідування особами. Крім того, вказаний ризик наявний з огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у співучасті, відтак підозрюваний може особисто чи за допомогою своїх спільників незаконно впливати (шляхом залякування, умовляння, пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) інших учасників провадження у цьому кримінальному провадженні з метою примушення їх до зміни наданих раніше показань. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Оскільки слідчим суддею встановлено наявність як обґрунтованої підозри, так і передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а отже наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Проте, з урахуванням викладеного, вимог статей 177, 178 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованого злочину, ступеня ймовірності реалізації наявних в провадженні ризиків, даних про особу підозрюваного, характеру інкримінованої протиправній діяльності, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії провадження буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваного, вважаю необхідним та достатнім для запобігання наявним в провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 05.08.2025, та покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, що на думку слідчого судді, мінімізують ступінь ймовірності реалізації зазначених ризиків, а саме:
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до Державного бюро розслідувань свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 05.08.2025.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до Державного бюро розслідувань свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов'язків визначити до 05.08.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, організацію виконання ухвали слідчого судді покласти на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1