печерський районний суд міста києва
Справа № 370/3323/24-ц
пр. 2-368/25
31 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Мхітарян М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , та просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами 29.07.2017, зареєстрований Печерським районним у міста Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2083.
Підставою для розірвання шлюбу є те, що шлюбні відносини між подружжям поступово погіршились, сторони не ведуть спільного господарства і не підтримують шлюбних стосунків. Посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити, а шлюб розірвати.
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір про майно, або інший спір про право, між подружжям відсутній.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 29.11.2024 цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 для розгляду справи визначено головуючого суддю Головко Ю. Г.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явилась, у вимогах позовної заяви заявила клопотання про розгляд справи без участі позивача, та про залишення судових витрат за нею.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення відповідачу судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень на адресу проживання, проте, конверти повернулись на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
З огляду на зазначене, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Печерським районним су місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.07.2017, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 2083.
У сторін є спільні неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом з матір'ю. Спір про майно, або інший спір про право, між подружжям відсутній.
Позивач бажає розірвати шлюб, на розірванні шлюбу наполягає.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, відтак, суд приходить висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, з огляду на заяву позивача.
Керуючись ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 280 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2083 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю. Г. Головко