печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29315/24-ц
Пр. № 2-3069/25
31 березня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,
розглянувши у відкритому судовому за сідання в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі України 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки 5» заборгованість у розмірі 17660,04 грн, 3 % річних у розмірі 698,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 2313,08 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв. м., та відповідно до акту звіряння розрахунків та розрахунку має заборгованості по кв. АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2021 по 30.04.2024, загальна сума боргу власника, складає 17660, 04 грн, 3% річних - 698, 87 грн; інфляційні втрати - 2313,08 грн. Відповідач, як власник квартири та співвласник багатоквартирного будинку, не виконуює свої зобов'язання щодо сплати щомісячного внеску на утримання спільного майна та прибудинкової території, у зв'язку із чим у останньої утворилась заборгованість перед позивачем. Крім того, відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити зазначені суми боргу з урахуванням інфляційної складової та 3% річних, відповідно до наданого позивачем розрахунку, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2024 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачам було направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позов підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому обставин.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Причини неявки суду не повідомила, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалась.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За приписами ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» є юридичною особою, яка створена за рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які відбулися 07.06.2020 року, дата та номеру запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 20.10.2020 р. №1000701020000089397.
Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2, затверджено статут ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5», протокол зборів від 21.06.2020 року.
На момент створення ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5», будинок за адресою: АДРЕСА_2, знаходився на балансі Державного підприємства «Еко» на підставі Наказу Міністерства Економіки та з питань Європейської Інтеграції України від 18.02.2003 року №32 «Про створення Державного підприємства «Еко».
12 квітня 2021 року будинок був списаний з балансу Державного підприємства «ЕКО», що підтверджуються актом списання багатоквартирного будинку з балансу від 12 квітня 2021 року та протоколом № 3 засідання комісії щодо списання з балансу підприємства багатоквартирного житлового будинку від 15 квітня 2021 року.
Відповідно до довідки від 06.05.2024 багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , не знаходиться на балансі ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5», ОСББ не приймало на баланс будинок №5 від попереднього управителя будинку - Державного підприємства «Еко». Будинок АДРЕСА_2 належить усім співвласникам житлових та нежитлових приміщень будинку пропорційно їх площам та враховується ОСББ поза балансом.
26.10.2020 зборами правління ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» був сформований кошторис утримання будинку, який за рішенням загальних зборів ОСББ від 12.12.2020 року (дата голосування 28.11.2020 року) затверджений та для кожного співвласника встановлений щомісячний внесок на утримання спільного майна та прибудинкової території, у розмірі 9,65 грн. за 1 кв. м. загальної площі.
04 січня 2021 року були проведені збори правління ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5», яким було ухвалено рішення внести в квитанції ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» фактично понесені витрати будинком за адресою: АДРЕСА_2 , які виникли при оплатах електроенергії у місцях загального користування, технічного обслуговування ліфтів та усунення аварій з 01.09.2019 року по 01.12.2020 року включно для тих співвласників, які у вищезгаданих оплатах не приймали участь згідно відомостей платників та платіжних документів. Отримані на розрахунковий рахунок кошти спрямуються на першочергові потреби.
Також були прийняті рішення внести в квитанції ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» графу внесок на капітальний ремонт спільного майна в будинку, графу внесок на експертизу та ремонт ліфтів, графу одноразовий внесок для оформлення технічної документації на землю під будинком, що підтверджується:
- Протоколом загальних зборів ОСББ від 12 вересня 2021 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ №3 від 15 березня 2023 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ № 4 від 27 березня 2023 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ №5.1.від 05 квітня 2023 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ №10.3. від 25 червня 2021 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ №12.1 від 13 жовтня 2021 року;
- Протоколом зборів правління ОСББ №14.1. від 01 вересня 2022 року.
Відповідно до протоколу зборів правління ОСББ " 7.1 від 04.01.2021, співвласники, зобов'язані сплачувати щомісячний внесок на утримання спільного майна та прибудинкової території, нарахований за поточний календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про право власності на нерухоме майно від 29.01.2020 року №062/14-1107 (И-2020), також відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва відповідачі зареєстровані за вказаною адресою.
Відповідно до акту звіряння розрахунків та розрахунку заборгованості по кв. АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2021 по 30.04.2024, загальна сума боргу власниці, складає 17660,04 грн, 3% річних - 698, 87 грн; інфляційні втрати - 2313, 08 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Рішення загальних зборів ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» у встановленому порядку не були визнані недійсними.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Частина 5 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням.
Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна, в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
При цьому, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником приміщень, що йому належить або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.
Неможливість здійснення заходів з утримання будинку, через відмову відповідачів сплачувати внески до ремонтного фонду, порушує законні права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі не здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідачі в силу Закону є співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак на них покладається зобов'язання дотримуватися обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, які утворили ОСББ «Бульвар Лесі Українки 5» для належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів ОСББ є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Так, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв. м.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідачів перед позивачем є обґрунтованою, а обов'язок відповідачів ОСОБА_1 оплачувати дані послуги випливає з вимог закону.
Суд вважає вірним розрахунок, наданий позивачем, а отже у відповідача ОСОБА_1 , як власників квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв. м., перед позивачем наявна заборгованість за період 01.05.2021 по 30.04.2024, яка складає 17660,04 грн.
Суд звертає увагу на те, що доказів, які б спростовували факт надання та отримання вказаних послуг щодо майна відповідача ОСОБА_1 , як і доказів невірності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (ч. 3, 4 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Особа, яка є власником приміщення, квартири, де створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку заявлена сума боргу підлягає стягненню.
Відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для не стягнення з відповідача заборгованості з їх оплати.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 210/1958/15-ц.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах заборгованість із платежів з утримання будинку та прибудинкової території та внесків відповідачів перед позивачем є обґрунтованою, а обов'язок відповідачів оплачувати дані послуги випливає з вимог закону.
Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з травня 2021 року по квітень 2024 року на заборгованість відповідача нараховано інфляційні витрати в сумі 2313, 08 грн та три відсотки річних в сумі 698, 87 грн, що стверджується відповідним розрахункам заборгованості ОСОБА_1 , по нарахованню і сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території та інших обовязкових внесків.
Однак, суд не погоджується з періодом за який позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, виходячи з наступного.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 05 березня 2022 року №206, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановив: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.
З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 та постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 140,5 суд нараховує інфляційне збільшення боргу та 3 % річних від простроченої суми із травня 2021 року по лютий 2022 року та з січня 2023 року по квітень 2024 року.
Таким чином, 3% річних та інфляційної складової боргу мають бути розраховані з наступного дня після виникнення заборгованості по 24 лютого 2022 року та після 30.12.2023, отже, інфляційні збитки, які підлягають стягненню з відповідача, будуть становити 1629,04 грн та 341,74 грн 3% річних.
Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання послуг у сфері права №15/23 від 15.12.2023 року, укладений між ОСББ «Бульвар Лесі Українки, 5» та адвокатом Борісовою Ю. Г., ордер, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, додаткову угоду до договору про надання послуг у сфері права №15/23 від 09.04.2024, відповідно до якої позивачу було надано послугу із складання позовної заяви вартість 7 500, 00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг №15/23 від 15 грудня 2023 року, платіжну інструкцію №640 від 09.04.2024 про оплату послуг адвоката у розмірі 7 500, 00 грн.
При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до: написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні з викликом сторін у справі; подання заяви про усунення недолік позовної заяви; направлення до суду клопотання про розгляд справи у відсутність адвоката.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 7500, 00 грн., який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги позивачу в сумі 1000,00 грн.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню частково.
За частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У зв'язку із частковим задоволенням позову про стягнення заборгованості за щомісячними внесками та за фактично понесені витрати, що становить 94,96 % від заявлених вимог позивача, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволенних вимог, що становить 2875, 39 грн.
Таким чином, із відповідачів підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 2875, 39 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 322, 524, 533-535, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 20, 21, 23, 24 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 137, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі України 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки 5» заборгованість із сплати щомісячного внеску та утримання спільного майна та прибудинкової території у розмірі 17660, 04 грн, 3 % річних у розмірі 341, 74 грн, інфляційні втрати у розмірі 1629, 04 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки 5» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн та судовий збір у розмірі 2875, 39 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки 5», адреса: бул. Лесі Українки, 5, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43876842.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Ю. Г. Головко