23.06.2025 Справа № 756/8788/25
Справа №756/8788/25
Провадження №2-з/756/106/25
23 червня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шролик Олександр Володимирович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Одночасно з вказаною позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шроликом О.В., подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності в рівних долях належала спадкодавцю, а також його матері - ОСОБА_5 та сестрі - ОСОБА_6 . Оскільки позивачі на момент смерті їхнього батька були неповнолітніми особами, які проживали зі спадкодавцем, вони фактично прийняли спадщину.
У червні 2025 року позивачі звернулись до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно, проте постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. від 11.06.2025 їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , вже було видане спадкоємиці ОСОБА_3 , яка є сестрою померлого та тіткою позивачів. Оскільки ОСОБА_3 не повідомила нотаріуса про наявність інших спадкоємців позивачі просять суд визнати видане їй свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним та скасувати його, а також визнати за кожним право власності на 1/9 частину вказаної квартири.
У зв'язку з тим, що співвласники вищевказаної квартири - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уповноважили ОСОБА_3 розпоряджатись їх частинами вказаної квартири, позивач вважає, що у разі незастосування заходів забезпечення позову, існує реальна загроза відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1.ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів фізичної або юридичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу спадкового майна - 2/9 частин квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням підстав та предмету позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб, 1/3 частина якої яка на праві власності належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: 711, виданого 28.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою Анастасією Григорівною, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об'єкту нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що, у разі задоволення позову, призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливого порушення їх прав як законних набувачів.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шролик Олександр Володимирович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, право власності на 1/3 частину якої зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії та номер: 711, виданого 28.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою Анастасією Григорівною.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Стягувач 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Боржник - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Тиха