19.06.2025 Справа № 756/5784/25
Унікальний № 756/5784/25
Провадження № 2-а/756/112/25
19 червня 2025 року м.Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі
головуючий суддя - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16 квітня 2025 року № 1317 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КАС України, закрити провадження у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що 09 квітня 2025 року його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із працівниками Національної поліції, повідомили, що він перебуває у розшуку через неявку по повістці з 22 березня 2025 року. В приміщенні ТЦК та СП 09 квітня 2025 року отримав повістку на 16 квітня 2025 року для проходження ВЛК, так як не мав при собі усіх медичних документів про стан здоров'я. 16 квітня 2025 року з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5, для проходження ВЛК, того ж дня щодо нього складено протокол та оскаржувану постанову. Покликаючись, що повістку не отримував, не відмовлявся від її отримання, своєчасно оновив дані через електронний портал «Резерв+», відсутні докази її надіслання. Вважає оскаржувану постанову незаконною, прийнятою із порушенням норм діючого законодавства, просить її скасувати.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2025 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року позов залишено без руху для усунення недоліків.
Позивачем 05 травня 2025 року усунуто недоліки.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження по справі. Постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника відповідача 10 червня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву представник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляє, що постанова є законною, прийнятою у відповідності до вимог законодавства, просить позов залишити без задоволення. Долучив копію протоколу №1317, постанову №1317 та реєстром №332 про відправлення ОСОБА_1 до військової частини.
Від ОСОБА_1 18 червня 2025 року надійшла відповідь на відзив. В якому зауважує, що будь-яких належних та допустимих доказів надіслання йому повістки, також її вручення, або відмова в отриманні суду відповідачем не надано.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 16 квітня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову № 1317, якою визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн.
Вищевказана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 1317 від 09 квітня 2025 року складеного т.в.о начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за викликом по повістці №17165533, тим самим порушив вимоги абз.2ч.1 та абз.8 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Представником відповідача до відзиву не надано суду повістку №17165533.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частина 1 статті 22 зазначеного Закону, передбачає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
Дослідивши оскаржувану постанову та протокол судом встановлено, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувалося, у зв'язку з його неявкою по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 16 березня 2025 року.
Суб'єктивна сторона правопорушення, за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає, що особа отримавши повістку, свідомо ігнорує вимоги законну про явку до ТЦК, що підтверджує наявність умислу.
Проте, як досліджено з матеріалів справи, представник відповідача не надав суду докази про надіслання позивачу повістки №1716553, текст повістки суду не надано, як і не надано доказів надіслання повістка та отримання її позивачем. Також відсутня інформація про вручення повістки адресату ОСОБА_1 в будь-який інший спосіб, що на переконання суду виключає наявність суб'єктивної сторони порушення. ОСОБА_1 не міг з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 16 березня 2025 року, коли до його відома не доведений обов'язок про явку.
Суд погоджується з доводами сторони позивача про відсутність в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на викладене, зважаючи що оскаржувану постанову прийнято за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, прийнята із порушенням процесуальних норм підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На підставі ч. 2 ст.19, ст. 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Скасувати постанову № 1317 прийняту тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 16 квітня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 червня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик