Справа № 756/6644/25
Номер провадження № 1-кс/756/1272/25
14 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 07.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000576, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
12.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 07.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000576, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 на підставі наказу № 53 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ СМІК» від 17.12.2024 призначена на посаду керуючого магазином «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван», що перебуває за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, що відповідно до примітки 1 статті 364 КК України є службовою особою.
18.02.2025 року, перебуваючи за місцем роботи у приміщенні магазину «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, маючи в силу своїх посадових обов'язків доступ до грошових коштів, провела службове вилучення зі службового сейфу на суму 34 300,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером №97, однак у супровідному касовому ордері до сумки з цінностями від 18.02.2025 року ОСОБА_4 прописала про передачу до банку АТ «РАЙФФАЗАЙЗЕН БАНК» для проведення інкасації грошові кошти у сумі 14 300,00 грн, тим самим привласнила ввірені їй грошові кошти шляхом зловживання службовим становищем, після чого розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому - ТОВ «ПАРИТЕТ-СМІК», код ЄДРПОУ: 32530742 матеріальної шкоди на суму 20 000,00 грн.
21.02.2025 року, перебуваючи за місцем роботи у приміщенні магазину «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, маючи в силу своїх посадових обов'язків доступ до грошових коштів, провела службове вилучення зі службового сейфу на суму 46 600 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером №103, однак у супровідному касовому ордері до сумки з цінностями від 21.02.2025 року ОСОБА_4 прописала про передачу до банку АТ «РАЙФФАЗАЙЗЕН БАНК» для проведення інкасації грошові кошти у сумі 6 600,00 грн, тим самим привласнила ввірені їй грошові кошти шляхом зловживання службовим становищем, після чого розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому - ТОВ «ПАРИТЕТ-СМІК», код ЄДРПОУ: 32530742 матеріальної шкоди на суму 40 000,00 грн.
25.02.2025 року, перебуваючи за місцем роботи у приміщенні магазину «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, маючи в силу своїх посадових обов'язків доступ до грошових коштів, провела службове вилучення зі службового сейфу на суму 12 300 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером №113, однак у супровідному касовому ордері до сумки з цінностями від 25.02.2025 року ОСОБА_4 прописала про передачу до банку АТ «РАЙФФАЗАЙЗЕН БАНК» для проведення інкасації грошові кошти у сумі 8 400,00 грн, тим самим привласнила ввірені їй грошові кошти шляхом зловживання службовим становищем, після чого розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому - ТОВ «ПАРИТЕТ-СМІК», код ЄДРПОУ: 32530742 матеріальної шкоди на суму 3 900,00 грн.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на представника потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому на орган досудового розслідування покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від правоохоронних органів та суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, які на теперішній час допитані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання в залі судового засідання.
Також, як зазначено в клопотанні слідчого, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого, просила суд, в разі задоволення клопотання, надати більше часу для внесення суми застави.
Вислухавши прокурора та підозрювану, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 07.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000576, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
09.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- протокол допиту представника потерпілого ТОВ «ПАРИТЕТ СМІК», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє на підставі довіреності від 06.03.2025 року, яка зазначила обставини, за яких їй стало відомо про скоєння вказаного кримінального правопорушення, відносно ТОВ «ПАРИТЕТ СМІК»;
- протокол допиту свідка, а саме, продавця-консультанта магазину «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зазначив, що про факт привласнення грошових коштів у ТОВ «ПАРИТЕТ СМІК» дізнався 06.03.2025 року, окрім керуючого магазином «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» ОСОБА_4 ніхто не мав доступу до службового сейфу і тільки вона займалась внесенням та вилученням грошових коштів до нього;
- протокол допиту свідка, а саме, заступника керуючого магазином «Дитячий Універмаг «СМІК» ТРЦ «Караван» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зазначила, що до внесення грошових коштів до службового сейфу та подальшого їх вилучення з нього для проведення інкасації ОСОБА_4 її не допускала, аргументуючи це тим, що вона новий недосвідчений працівник;
- протокол допиту свідка, а саме, бухгалтера ТОВ «ПАРИТЕТ СМІК» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зазначила, що вона у програмі «1С» за три дні: 18.02.2025, 21.02.2025 та 25.02.2025 виявила розбіжності між видатковими касовими ордерами та по факту зарахованими грошовими коштами на рахунок банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 могла вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу суд досліджує та вивчає не усі наявні докази в кримінальному провадженні, а лише ті, що надаються з метою доведення обґрунтованості підозри та є достатніми для доведення того, що особа могла вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Порядок зібрання доказів та дотримання процедури є дискрецією лише суду при розгляді справи по суті. Слідчий суддя, як суд установлений законом для розгляду певного питання, як то обрання запобіжного заходу, дійсно має право на визнання доказів недопустимими, але такі докази мають бути вочевидь недопустимими вже наразі без дослідження їх разом з іншими доказами.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого пунктами 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовує наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду,
Так, в обґрунтування ризику можливості незаконного впливу на свідків, переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання та припущення можливості впливу на свідків. Між тим, указані обставини суд не може оцінювати в якості ризиків, бо ці обставини повинні бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підтвердження існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором взагалі не наведено об'єктивних даних.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваною інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких. Підозрювана ОСОБА_4 офіційно працевлаштована, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваної, яка працює, має джерело доходів, міцні соціальні зв'язки, та іншим наведеним обставинам, раніше не судима, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання строком на 2 місяці буде достатнім.
Також слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України; - утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_4 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, вірогідність вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 07.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000576, про застосування запобіжного заходу в вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186-187, 193, 194, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 07.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000576, про застосування запобіжного заходу в вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з зобов'язанням прибувати до слідчого або суду, відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 (два) місяці, наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на в'їзд, виїзд з України;
- утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала діє до 09 липня 2025 року в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Слідчий суддя ОСОБА_1