Справа № 752/9176/25
Провадження № 2/752/5880/25
іменем України
20.06.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Акцент-Банк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивувало тим, що 02 липня 2024 року ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір АВН0СТ155101719951262089, за умовами якого отримала кредит у сумі 20 500 грн. строком на 36 місяців, тобто до 01.07.2027 року за сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 14 квітня 2025 року становить 35 142,92 грн., з яких
- 20 500 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту),
- 13 426,15 грн. загальний залишок заборгованості за процентами,
- 1 216,77 грн. загальний залишок заборгованості за пенею.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35 142,92 грн. за кредитним договором № АВН0СТ155101719951262089 від 02 липня 2024 року та 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що вона визнає позовні вимоги про стягнення основної суми заборованості, а розмір нарахованої пені та штрафних санкцій у сумі 62 994,49 грн. вважає завищеним, таким, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому просить зменшити на підставі ч. 1 ст. 551 ЦК України.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02 липня 2024 року ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір АВН0СТ155101719951262089, за умовами якого отримала кредит у сумі 20 500 грн. строком на 36 місяців, тобто до 01.07.2027 року за сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано 20 500 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 13 426,15 грн. загального залишку заборгованості за процентами та 1 216,77 грн. загального залишку заборгованості за пенею.
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Так, з довідки за картками, наданої АТ «Акцент-Банк» вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 , було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
Як вбачається з виписки по картці ОСОБА_1 за договором, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом відповідач здійснювала витрати кредитних коштів.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, а тому у суду відсутні підстави вважати, що кредитний договір між сторонами з вищевказаними умовами був укладений.
На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , АТ «Акцент-Банк» надало суду розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви відповідача від 24.08.2022 року, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 24.08.2022 року, паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка", заяву про надання послуги "Швидка готівка" №АВН0СТ155101719951262089 від 02.07.2024 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, копію виписки по картці на ім'я відповідача, копії довідки за лімітами заборгованості та довідки за картками.
Наявні у матеріалах справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», не містить підпису відповідача. Заява про надання послуги "Швидка готівка" №АВН0СТ155101719951262089 від 02.07.2024 року, яка не підписана відповідачем, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію. Анкета-заява даних про умови кредитування. В ній відсутня відмітка, яку саме картку просив видати відповідач.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду є обов'язковими до врахування судом.
Надані суду розрахунок заборгованості, виписка з рахунку, довідка про видані кредитні картки, довідка за лімітами також не є документами, які посвідчують погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, на думку суду, АТ «Акцент-Банк» не було доведено погодження з ОСОБА_1 усіх істотних умов кредитного договору про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом.
Разом з тим, виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи є належним доказом для визначення заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц.
Також, у відзиві відповідач ОСОБА_1 визнає факт укладення кредитного договору та факт користування кредитними коштами, що також підтверджується випискою по рахунку, яку було долучено до позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач фактично отримав кредит та користувався ним, а використані кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, отже з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню сума за тілом кредиту у розмірі 20 500,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та вказаного роз'яснення, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. розділяється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, із відповідача на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає стягненню 1 497,95 грн. судового збору.
Керуючись статтями 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) 20 500 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 1 497,95 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: