Справа № 752/23690/20
Провадження № 2/752/178/25
Іменем України
(заочне)
27.05.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 157 від 26.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
У січні 2024 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10.10.2019 приблизно о 16 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе навпроти АЗС ОККО, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Acura MDX», державний номерний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Renault Magnum 500», державний номерний знак НОМЕР_2 та причепу до автомобіля державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія «Renault Magnum 500», державний номерний знак НОМЕР_2 та причепу до автомобіля державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована а ПрАТ «СК «Перша». 13.02.2020 ПрАТ «СК «Перша» здійснила часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 99000,00 грн. 26.02.2020 ПрАТ «СК «Перша» здійснила доплату страхового відшкодування у розмірі 30000,00 грн. 15.04.2020 представником позивача подані запити до МПП «Прикарпаттранс» щодо надання відомостей про працевлаштування ОСОБА_2 тощо. Відповіді стороною позивача отримані не були. Відповідно до звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ № 01-14/10 від 14.10.2019 завданого власнику транспортного засобу «Acura MDX», державний номерний НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту становить 420220,80 грн, вартість матеріального збитку - 249824,71 грн. згідно рахунку № 207 від 30.04.2020 розмір відновлювального ремонту складає 343744,83 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування у розмірі 214744,83 грн.; 3% річних в сумі 7095,00 грн; інфляційні втрати у розмірі 7163,58 грн; витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 2500,00 грн; судовий збір у розмірі 2315,03 грн; витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2024 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що 10.10.2019 о 16 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault», номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по Столичному шосе, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю «Acura», номерний знак НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, та скоїв із ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків, чим порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Відповідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ № 01-14/10 від 14.10.2019, завданого власнику транспортного засобу «Acura MDX», державний номерний знак НОМЕР_1 вартість відновлювального збитку становить 420220,80 грн, вартість матеріального збитку складає 249824,71 грн.
Суд зазначає, що вказаний Звіт про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого КТЗ № 01-14/10 від 14.10.2019, завданого власнику транспортного засобу «Acura MDX», державний номерний знак НОМЕР_1 відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), при цьому він був проведений ФОП ОСОБА_5 , що діяв на підставі сертифікату № 714/17 суб'єкта оціночної діяльності від 18.07.2017, Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 3073 від 16.06.2005, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 10947ПК від 08.11.2018.
Тому, доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_5 було проведено звіт однобічно та завищено розмір збитку не доведено жодним належним та допустимим доказом.
Відповідно до рахунку № 207 від 30.04.2020 розмір відновлювального ремонту складає 434744,83 грн. Відповідно до Акту виконаних робіт № 207 від 11.08.2020 позивач відремонтував автомобіль «Acura», номерний знак НОМЕР_1 та сплатив за ремонт 343744,83 грн.
Враховуючи, що виплати страхового відшкодування недостатньо для покриття нанесених збитків, то МПП «Прикарпаттранс» позивач звернувся з даним позовом до відповідача для компенсації різниці між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування.
Щодо доводів відповідача та третьої особи про те, що суд має прийняти до уваги фотознімки пошкодженого автомобіля позивача придбаного в США, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач, автомобіль дійсно було придбано з аукціону в США з пошкодженнями. Дані пошкодження задовго до дорожньо-транспортної пригоди були відремонтовані.
Зазначене твердження позивача підтверджується фотознімками пошкодженого автомобіля під час огляду ФОП ОСОБА_5 , на яких відсутні пошкодження, які мав автомобіль в США. при цьому, на фотознімках з місця пригоди було зафіксовано пошкодження автомобіля позивача та їх характер, який не відповідає пошкодженням в США.
Таким чином, вказані доводи відповідача та третьої сторони, суд не приймає до уваги.
Щодо доводів відповідача про те, що його представника не запрошували на огляд транспортного засобу, який проводив ФОП ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів виклик заінтересованих осіб, тобто, виклик МПП «Прикарпаттранс» є правом замовника оцінки, а не його обов'язком.
Якщо відповідач не погоджується з проведеними розрахунками він має право скористатися своїми процесуальними правами та замовити проведення судової авто товарознавчої експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2023 матеріали даної цивільної справи направлені до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення авто товарознавчої експертизи.
Листом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 19/38/4-8935-2024 від 29.02.2024 повідомлено про неможливість проведення судової експертизи від 28.02.2024 № СЕ-19-23/69959-АВ, оскільки неможливо безпосередньо оглянути та дослідити об'єкт дослідження, а також відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученої експертизи.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки покладено на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст. 1187 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 22 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
На виконання ухвали суду від 13.09.2021 Дрогобицька Державна податкова служба інспекція Головного управління ДПС у Львівській області надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів ОСОБА_2 , відповідно до яких за період 4 кварталу 2019 ОСОБА_2 отримував заробітну плату у МПП «Прикарпаттранс».
ОСОБА_2 є працівником МПП «Прикарпаттранс», про що він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 257654, а також має подорожній лист, тому враховуючи положення ст. 1172 ЦК України, позивач звернувся із позовом до МПП «Прикарпаттранс».
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.
Враховуючи, що виплати страхового відшкодування недостатньо для покриття понесених збитків, то МПП «Прикарпаттранс» має компенсувати різницю між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування: 343744,83 грн - 129000,00 грн = 214744,83 грн.
Положеннями ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 по справі № 761/14285/16ц, позивач не зобов'язаний надавати будь-які акти виконаних робіт на підтвердження понесених збитків, оскільки це суперечить положенням ст. 22 ЦК України, відповідно до якої збитками втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (регресні збитки). Зі змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України передбачено обов'язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертного дослідження згідно чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України по справі № 752/286/16-ц від 11.04.2019.
Так як, позивач відремонтував власний автомобіль та в матеріалах справи надані докази про сплату коштів за ремонт, а також рахунок і акт виконаних робіт, то МПП «Прикарпаттранс» зобов'язані сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.
Дана різниця становить 214744,83 грн, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу.
Як зазначено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4, враховуючи, що відповідно до ст.ст. 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених п. 2.1. ПДР України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Зокрема, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування за ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення, нарахованого на суму боргу, має компенсаційний характер, а не штрафний, зважаючи на що три проценти річних за даною статтею не є неустойкою, в розумінні ст. 549 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі вили грошових зобов'язань, та погодилась з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і факту завдання шкоди особі.
Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню 3% річних, що становить 7095,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 7163,58 грн, що підтверджується розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Олексієнко М.М. укладено договір № 04/11/20-ЦС про надання юридичних послуг.
Вартість правової допомоги за договором № 04/11/20-ЦС від 04.11.2020 за надання правничої допомоги щодо відшкодування шкоди внаслідок ДТП та підготовки документів для суду І інстанції встановить 11000,00 грн. Відповідно позивачем сплачено 11000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 04/11/20 від 04.11.2020.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 14000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.
Таким чином, вимогу про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню частково, а саме в частині суми у розмірі 11000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем сплачено 2500,00 грн за проведення авто товарознавчої експертизи, які підлягають стягненню з відповідачів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, - підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування у розмірі 214744 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 83 коп.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 3% річних в сумі 7095 (сім тисяч дев'яносто п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати у розмірі 7163 (сім тисяч сто шістдесят три) грн 58 коп.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 2500 (дві тсиячі п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Прикарпаттранс» (ЄДРПОУ: 30649051, місцезнаходження: Львіська обл., Дрогобицький район, смт. Підбуж, вул. Івана Франка, 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) грн 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення суду складений 19.06.2025.
Суддя: Ю.Ю. Мазур